УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТТЯ В РЕАЛІСТИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ (ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?) - Панас МИРНИЙ (1849-1920) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТТЯ В РЕАЛІСТИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ (ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?) - Панас МИРНИЙ (1849-1920) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

Історія створення роману

У роботі над романом „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ Панасові Мирному допомагав його рідний брат і співавтор — Іван Білик. Разом вони склали „братську спілку“ — злагоджену й ефективну творчу співдружність.

Іван Якович Рудченко (Іван Білик — літературний псевдонім) народився 2 вересня 1845 року в Миргороді. Після закінчення повітового училища працював чиновником по різних канцеляріях у Гадячі, Полтаві, Житомирі, Вітебську, Херсоні, Петербурзі. Записував і вивчав фольклор, видав збірники народних казок і чумацьких пісень. Іван Білик був талановитим літературним критиком і перекладачем. Помер Іван Рудченко (Іван Білик) 1 жовтня 1905 року в Петербурзі.

Робота над твором тривала (з перервами) майже чотири роки. Задум виник після однієї випадкової розмови. У квітні 1872 року перед Великодніми святами Панас Мирний їхав із Полтави до Гадяча, де на той час жили його батьки. Дорогою почув від візника історію Василя Гнидки, заможного селянина, котрий очолив банду злодіїв, що грабувала і вбивала людей. Думки про це не давали письменнику спокою: „Далі я вже не пам'ятаю, що ми балакали з машталіром; знаю тільки, що цілу дорогу балакали, але все те Гнидка собою затер, зарівняв у моїй пам'яті; тільки сам зостався, як здоровенний іржавий цвях, забитий у білу гладеньку стіну мого спомину...“.

Панас Мирний вирішив вивчити соціальні обставини, що змусили звичайну людину стати на злочинний шлях. Написав нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого“, а потім повість „Чіпка“, що й стала основою майбутнього роману.

Ознайомившись із повістю, Іван Білик підтримав художні наміри брата, однак зробив декілька посутніх зауважень щодо композиції, а також подав ідею створити „народний роман на основі щирого реалізму“. Наголошуючи на необхідності зміцнення реалістичної основи, Іван Білик виступив за розширення історичного та соціального тла.

■ Іван Білик (ліворуч) та Панас Мирний (1881)

Урахувавши поради, Панас Мирний значно розширив повість, унаслідок чого суттєво змінилася організація твору, набувши романного характеру. Окремою сюжетною лінією була виписана історія Максима Ґудзя, чіткіше поставав образ Чіпчиного товариша Грицька. Важливу роль почав відігравати екскурс у минуле, що знайомив читачів з історією та соціальними змінами в житті селянства.

Окрім копіткої роботи з редагування тексту, Іван Білик сам написав розділи „Новий вік“, „Старе — та поновлене“, у яких широко окреслив конкретні соціальні реалії доби.

У 1875 році роман був завершений, однак через цензурні заборони довго не видавався. Він побачив світ лише 1880 року в Женеві. У Російській імперії його вперше опублікували в 1903 році під назвою „Пропаща сила“.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. У зручній для вас формі (тексту, плану, схеми) запишіть відомості про співавтора роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“, зазначивши в записі справжнє ім'я та прізвище Івана Білика, роки його життя, інформацію про освіту, професійну та культурну діяльність.

2. Складіть розповідь про історію створення роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ за планом: виникнення задуму; твори, що лягли в основу роману; роль Івана Білика у його написанні; завершення і публікація твору. Чому, на вашу думку,історія про селянина-злодія справила на письменника глибоке враження?

Назва твору

Роман Панаса Мирного та Івана Білика видавався під двома назвами. Перша — „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ — була запропонована Іваном Біликом. Вона запозичена з біблійної книги Йова, героя якої спіткали різні земні нещастя, однак, попри все, він зберіг віру й лишився доброчесною людиною.

Завдяки зверненню до такого авторитетного джерела, як Біблія, автори увиразнили проблему вибору та відповідальності кожного за своє життя. Назва роману подається у формі риторичного питання. Вона має алегоричний характер: чи можливі конфлікти в суспільстві, у якому забезпечені основні права трудівників?

Пізніша зміна назви була викликана насамперед цензурними вимогами. Заголовок „Пропаща сила“ вказував на марнування можливостей людини й усього народу в несправедливих соціальних умовах.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. Хто запропонував назву твору?

2. Звідки запозичені слова, що стали назвою?

3. У чому полягає алегоричний зміст назви роману?

4. Яке значення вкладали автори в назву „Пропаща сила“?

Виявляємо літературну компетентність, беремо участь у дискусії

5. Уявіть, що ви завітали до книгарні або бібліотеки. На полиці дві книги привернули вашу увагу. Одна має назву „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“, інша — „Пропаща сила“. Припустімо, що з епічних жанрів ви віддаєте перевагу романам, а не повістям чи оповіданням. Яку із цих двох книжок ви переглянули б першою? Яка назва більше відповідає вашим уявленням про роман? Обґрунтуйте свою позицію.

Читаємо взірці української художньої літератури

Улітку ви мали прочитати роман Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.

Порада. Роман Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ складається з 30 розділів і поділений на чотири частини. Перегляньте твір, пригадайте, про які події йдеться в кожній частині, зробіть у зошиті нотатки. Оберіть таку форму запису, яка допоможе вам найточніше відтворити в пам'яті твір.

В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору.

■ На Харківщині. Пейзаж із волами (Сергій Васильківський, 1890-ті)

■ Віз із волами, що перетинає затоплену рівнину під час повені (Іван Айвазовський, 1897)

Жанрові особливості і проблемно-тематична основа твору

Одним із важливих завдань реалізму є широке й докладне зображення життя. Через це реалісти віддавали перевагу епічним жанрам. Чільне місце у творчості реалістів посів роман — великий за обсягом і складний за своєю художньою організацією епічний твір, у якому змальовано багатьох персонажів, а сама дійсність представлена повно й багатогранно.

Існує чимало різновидів роману, наприклад: історичний, пригодницький, інтелектуальний, біографічний тощо. „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ — роман соціально-психологічний, оскільки дійсність та персонажі в ньому представлені переважно в соціальному та психологічному вимірах. Панас Мирний та Іван Білик змалювали масштабну панораму народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що відбувалися майже півтора століття. У романі окреслені основні суспільні конфлікти, розкриті соціальні чинники поведінки персонажів. Багато уваги приділено аналізу психологічних мотивів життєвого вибору центрального персонажа, майстерно виписані особистісні профілі інших героїв твору, висвітлені прояви соціальної й національної психології.

Автори додали до твору промовистий підзаголовок — „Роман з народного життя“. На відміну від жанру повісті, роман має значно більше художнього потенціалу. У творі Панаса Мирного та Івана Білика повніше представлена соціальна дійсність, глибше розкрита психологія героїв.

У романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ порушується ціла низка проблем: людина й суспільство, мораль і соціальна відповідальність, людина і воля, селянин і земля, виховання й родинне життя. А основною виступає проблема „пропащої сили“.

Урядова реформа 1861 року, що скасувала кріпацтво, на ділі знехтувала справжніми інтересами селян, замінивши одні форми поневолення на інші. Унаслідок цього потужна народна енергія, обмежена несправедливими соціальними бар'єрами, витрачалася марно, а то й на шкоду суспільству.

Важливою в морально-етичному та психологічному плані є проблема вибору. Найяскравіше ця проблема розкривається на прикладі долі головного героя — Чіпки Варениченка, який у своїх „пошуках правди“ порушив засвоєні з дитинства моральні приписи й обрав злочинний шлях.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну компетентність

1. Визначте особливості соціально-психологічного роману.

2. На що вказує підзаголовок роману Панаса Мирного та Івана Білика?

3. Які основні проблеми порушили автори роману? На які соціальні обставини вони звернули увагу?

4. Яку роль у творі відіграє проблема вибору?

Досліджуємо самостійно

5. Оберіть для дослідження одну з порушених у романі проблем: 1) людина і суспільство; 2) людина і воля; 3) мораль і соціальна відповідальність; 4) селянин і земля. Об'єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень або есе та обговоріть результати роботи над ними. Повідомте про спільні висновки, яких ви дійшли, працюючи в малих групах.

Композиція і сюжет

Співавторство різних особистостей, а також тривалий час роботи над текстом зумовили сюжетно-композиційну складність і багатоплановість роману. Не випадково відомий учений Олександр Білецький назвав твір „будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом“.

У романі поєдналися різні сюжетні лінії: доля головного героя Чіпки Варениченка, життя Максима Ґудзя, лінія Чіпчиного товариша Грицька Чупруненка, історія села Пісок та роду панів Польських.

Після тривалої роботи з упорядкування тексту автори поділили роман на чотири великі частини, кожна з яких має по декілька розділів.

Перша частина виконує експозиційну роль: розповідає про батьків Чіпки, його дитинство, юність, товаришування з Грицьком Чупруненком. Друга — ретроспективна, міститьпередісторію основних подій. У ній знаходимо відомості про минуле села, про рід Максима Ґудзя та панів Польських.

Розвиток вирішальних подій припадає на третю частину. Чіпка втрачає землю, „шукає правду“ і зрештою обирає злочинний шлях. У наступній, четвертій частині перетинаються лінії Чіпки й Максима Ґудзя. Галя, дочка Максима, стає Чіпчиною дружиною. Тоді самого Чіпку обирають до земської управи, однак за давні гріхи відсторонюють від виборної посади.

Розв'язкою роману стають криваве вбивство козацької родини Хоменків і арешт Чіпки.

В історії життя головного героя роману можна виділити не один, а декілька кульмінаційних моментів: утрата землі, що підштовхнула до морального занепаду, вигнання із земства та остаточне виродження „правдошукача“ — його участь у жорстокому вбивстві односельців заради наживи.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну компетентність

1. Схарактеризуйте сюжет і композицію роману за планом: поділ на частини та розділи; сюжетні лінії твору; у яких частинах відбувається розвиток основної дії; розв'язка твору; кульмінаційні епізоди.

2. Як схарактеризував художню організацію роману О. Білецький? Що, на вашу думку, дало вченому підстави для такої характеристики?

Образ головного героя: від пошуків правди до моральної деградації

Образ Чіпки представлений у розвитку: від народження й до того часу, коли він перетворився на засудженого злочинця та вбивцю.

Автори змалювали формування особистості героя та розкрили мотиви, якими він керується у своїй поведінці. Осмислюючи життя з реалістичних позицій, вони не оминули й можливостей натуралізму. Зокрема, урахували спадковість героя по батьківській лінії.

Цей підхід поєднався в романі із соціально-психологічним, що стосується умовностей селянського звичаєвого права. Становище байстрюка, тобто народженого поза законним шлюбом, відчутно вплинуло на психіку хлопця. Уже змалку він починає усвідомлювати свою неповноцінність. Показовим є ставлення односельців до народження позашлюбної дитини: „Пішло знов по селу шушукання, глум, таємні страхи.

Навіть реакція священика, який мав би бути виразником християнської любові, доволі показова: „Понесли до батюшки. А панотець і собі: „Як його такого виродка у хрест уводити?!“

Відчуття власної соціальної вторинності та водночас гострий і допитливий розум змушують Чіпку із самого дитинства замислюватись над несправедливим улаштуванням світу. Від початку автори окреслюють конфліктний характер персонажа, передусім з огляду на його маргінальне становище в межах селянського колективу.

Поряд із ним (для порівняння) вони зображують бідного сироту Грицька, який усе ж, на відміну від байстрюка Чіпки, має більше шансів соціально адаптуватися: сироті співчувають, а байстрюка дражнять і зневажають. Маючи схожі початкові матеріальні можливості, ці персонажі по-різному реалізують себе в житті. З погляду звичаєвого права, навіть сирота Грицько мав кращі перспективи, ніж народжений поза законним шлюбом Чіпка.

Особливу роль у зростанні Чіпки відіграють персонажі, до яких він ставиться з глибокою повагою. Це літні люди з багатим життєвим досвідом. Вони передають хлопцеві народне уявлення про мораль і справедливість, сприяють формуванню в нього позитивного світогляду. Утрата бабусі Оришки та кривди, що чинять старому й беззахисному дідові Уласу, негативно впливають на Чіпчине сприйняття світу, стають важливими ланками його життєвих розчарувань.

Подією, що підштовхнула Чіпку до морального виродження, стала втрата землі. Діставши від громади земельний наділ, парубок долучився до загального ритму хліборобського життя. Його сила нарешті знайшла позитивну реалізацію — він став господарем, подолав свою соціальну неповноцінність. Однак утрата землі знову робить його людиною другого сорту, а розчарування в законних шляхах відновлення справедливості штовхає в бік стихійного бунтарства.

Невдовзі Чіпка потрапляє під згубний вплив злодійського товариства — колишніх дворових кріпаків, озлоблених на весь світ.

■ Молодий український селянин (Василь Тропінін, 1820-ті рр.)

■ Голова українського селянина в солом'яному капелюсі (Архип Куїнджі, 1895)

Винуватячи всіх у своїх бідах, вони морально деградували і вдалися до крадіжок та розбою. Чіпка приймає зручне виправдання злодійського життя: для нього це відновлення порушеної справедливості. Він, мовляв, „своє відбирає“.

Енергія сильної особистості скеровується таким чином в антигромадську площину, марнується й обертається на „пропащу силу“. Пояснюючи свої злочини як вимушену форму соціального протесту, персонаж вступає в гострий конфлікт із суспільством та його мораллю. А вже після випадку із земством бунтарство Чіпки остаточно перероджується на сліпе бажання помсти, набуваючи у фіналі твору крайнього вияву ненависті до всіх людей.

Дуже показовим є епізод, у якому Чіпка зображений під час прощання з арештантами: „Плакали розбишаки, навіки прощаючись з рідним селом, з своїми людьми — рідними й нерідними. Один Чіпка не плакав. Як той сич насуплений, стояв він нарізно всіх, звісивши на груди важку голову, в землю потупивши очі, — тільки коли-не-коли з-під насуплених брів посилав на людей грізний погляд... Не знайшлося душі, щоб підійшла до його — попрощалася...“.

Коментар фахівця

Чіпка — справді пропаща сила: повний найкращих замірів, він якось непомітно для себе заплутавсь у нетрях життя, загруз у драговині нерозважених суперечностей і всю енергію свою, розум та хист віддав справі нерозумного протесту, викресливши себе цим із гурту людей, що виконують творчу роботу в житті.

С. Єфремов, історик літератури

Виявляємо літературну компетентність

1. Звернувшись до тексту роману, дайте відповіді на запитання.

■ Який проміжок із життя головного героя представлений у романі?

■ Які риси характеру виявились у хлопця вже з дитинства?

■ Яку роль у зображенні Чіпки відіграє порівняння з Грицьком?

■ Чи змінився Чіпка, одержавши від громади землю?

■ Що для нього значило „бути господарем“? Чому Чіпка втратив землю?

■ Чому він не знайшов правди в суді?

■ 3 ким потоваришував Чіпка після втрати землі?

■ Як на Чіпку вплинуло „злодійське товариство“?

■ Як сам Чіпка пояснював вибір злодійського життя?

■ Чи змінився Чіпка після обрання в земську управу?

■ Як до нього поставилося повітове панство?

■ Чому Чіпку звільнили із земської управи? Як це на нього вплинуло?

■ Після чого Чіпку заарештували? Чи розкаявся Чіпка у своїх вчинках?

Досліджуємо самостійно

2. Доведіть, що Чіпка — герой реалістичного твору. Чи наявні в його образі риси натуралістичного зображення? Якщо так, то які?

Ділимося думками і враженнями

3. Чи викликає Чіпка співчуття? Чи могла якось інакше скластися його доля? Запрошуємо до дискусії

4. Хто, на вашу думку, Чіпка Варениченко: жертва соціальних обставин чи природжений злочинець?

Виявляємо творчі здібності, обізнаність у сфері культури

5. Роздивіться портрети українських селян на с. 43. Як ви вважаєте, чи могла б картина В. Тропініна бути портретом Чіпки? Чому? Створіть словесний портрет героя. Чи могла б картина А. Куїнджі бути портретом когось із персонажів роману? Якщо так, то кого саме?

Жіночі образи

У романі є декілька героїнь, які по-різному вплинули на долю Чіпки. Найсвітліші враження лишила по собі бабуся Оришка, проста селянка з добрим і щирим серцем. Саме вона передала йому народне уявлення про добро і зло, прищепила оптимізм і віру в справедливість. Розказані нею казки й бувальщини захоплювали уяву малого Чіпки, схиляли його в бік добротворення.

Дуже непрості стосунки склалися в Чіпки з матір'ю. Мотря була вимогливою: підтримувала сина в усьому доброму, та не могла пробачити злого. У їхніх стосунках сварки змінювалися примиренням. Криваве вбивство хуторян, до якого був причетний Чіпка, стало останньою краплею, що остаточно унеможливила згоду між матір'ю та сином. Глибоко вражена трагедією дівчинки, рідних якої вбили розбійники, Мотря нарешті зважилась розповісти про синові злочини.

■ Подруги (Фотій Красицький, 1900-ті)

„Польова царівна“ і „розбишацька дочка“ — так означено в романі доньку Максима Ґудзя Галю. У неї щиро закохався Чіпка, а вона робила все, аби відвернути його від злодійського життя. Усім серцем кохаючи чоловіка, Галя намагалася

вірити в його пояснення про „пошуки правди“, до останнього сподівалася відродити його сумління. „Так оце та правда?!“ — зі сповненими розпачу й розчарування словами звернулась вона до Чіпки, коли дізналася про криваве вбивство хуторян. Доведена до відчаю, Галя вчинила самогубство, ставши ще однією жертвою знавіснілого „правдошукача“.

Виявляємо літературну компетентність

1. Звернувшись до тексту роману, дайте відповіді на запитання.

■ Чого навчила Чіпку баба Оришка?

■ Як до Чіпки ставилась його мати?

■ Чому мати розповіла представникам влади про сина-злочинця?

■ Кого в романі названо „польовою царівною“?

■ Ким були батьки Галі? Чи перейняла вона їхні життєві принципи?

■ Як Галя впливала на Чіпку?

■ Чому Галя вчинила самогубство?

Виявляємо творчі здібності, обізнаність у сфері культури

2. Розгляньте репродукцію картини на с. 44. Які риси українських дівчат на них відображено? Чи наділений такими рисами хтось із героїнь Панаса Мирного? Поясніть свою думку.

3. Письмово складіть порівняльну характеристику жіночих образів роману (Оришка, Мотря, Галя) у формі таблиці або схеми. Зазначте, як ставилася кожна з героїнь до Чіпки, як на нього впливала.

Грицько Чупрун і його дружина Христя

У народній ліриці є наймитські та заробітчанські пісні. Вони дуже тужливі й песимістичні. Це пісні людей, котрі мусять задля заробітку працювати на чужому полі. їхнє життя нещасливе, майже без майбутнього. Така доля чекала й на Чіпчиного товариша сироту Грицька Чупруненка, однак він зумів із нею позмагатися й переміг, знайшов вихід зі скрути: важкою працею заробив на власне господарство — став хазяїном, а не наймитом. Мріяв про багатство, про посаг заможної дружини, та знайшов урешті собі до пари наймичку, сироту Христю. У ній чоловіка привабило інше, важливіше багатство: її душевна щедрість і доброта. Грицько і Христя зажили тихим родинним життям, не дуже розбагатіли, але й не бідували.

У цій парі втілено багато чого від народного ідеалу, оспіваного у фольклорі. Це проста й дещо сентиментальна історія здійсненої мрії, досягнутого родинного щастя. Автори роману не прикрасили своїх персонажів, а надали їм індивідуальних рис. Грицько має у своїй натурі чимало суперечливого: він занадто обережний і дещо корисливий, бо дбає про родинний добробут і не готовий ним ризикувати. Але при цьому він аж ніяк не позбавлений людяності: після арешту Чіпки приймає його стареньку матір до своєї родини „доживати віку“. Христя емоційніша за чоловіка, здатна до глибшого співчуття. Автори змалювали її зовні непоказною, наголосивши на душевній красі героїні.

Грицько Чупрун довго намагався підтримувати добрі стосунки з другом дитинства. А коли в родині Чупринів народився первісток, саме Чіпчину дружину Галю запросили бути хрещеною матір'ю. Грицькові боліло за давнього товариша, який загубив і своє, і чужі життя: „Що це, брате Чіпко? — журливо, з самого глибу серця, обернувся до нього Грицько. У тому запитанні, у його голосі не було ні докору, ні помсти, а вчувався тяжкий жаль — шкода пропащого брата...“.

Виявляємо літературну, соціальну компетентності

1. Яке враження справив на вас Грицько Чупрун?

2. Як сироті Грицькові вдалося стати господарем?

3. Чи властиві Грицькові негативні риси? Які?

4. Які життєві цінності сповідує дружина Грицька? Аргументуйте відповіді прикладами з тексту.

Запрошуємо до дискусії

5. Чому Грицько Чупрун не обрав, як Чіпка, злочинного шляху?

Максим Ґудзь і „злодійське товариство“

Проблема „пропащої сили“ розкривається також в образі запеклого злодія Максима Ґудзя. У романі подано історію його життя, а в ній виділено важливі моменти. Зокрема, докладно висвітлені дитячі та юнацькі роки Максима, бо саме тоді визначились риси його особистості. Автори не оминули й чинника спадковості, актуального в літературі натуралізму. Вони підкреслили, що Максим успадкував козацьку вдачу свого діда-запорожця: мовляв, звідси його байдужість до хліборобської праці, енергійність, сміливість і товариськість.

Але якщо дідова вдача здобула позитивну реалізацію в запорозькому війську, то в мирному сільському побуті діяльна натура Максима знайшла лише руйнівний вихід.

■ Селяни в корчмі (Володимир Маковський, 1882)

У селі він став учасником вуличних бійок і бешкетів, пиячив, а згодом призвичаївся до крадіжок. Зрештою потрапив до війська і там прижився.

Але й у війську Максим не надто змінився — ніколи не цурався кримінальних оборудок. Зійшовся з колишньою офіцерською утриманкою Явдохою, яка стала йому вірною товаришкою в темних справах. Обоє жили бажанням збагатитися, навіть не добираючи засобів. Тільки після народження доньки Максим Ґудзь зважився на зміни: вийшов у відставку, оселився на хуторі і про людське око зайнявся торгівлею. Тоді й знайшов собі нового злодійського „побратима“ — Чіпку Варениченка, який „своє відбирав“.

„Шукати правду“ допомагали Чіпці його „товариші“ Лушня, Матня і Пацюк — сільські волоцюги й пияки, з якими він зблизився після втрати землі. Разом пиячили, нарікали на долю, несправедливий світ, лаяли панів, а потім постановили „відбирати своє“. Коли грабували панську комору, убили сторожа — безневинну людину. Саме це товариство не в останню чергу підштовхнуло Чіпку на криву стежку злодійського життя: із бунтаря й правдошукача хлопець остаточно перетворився на затятого розбишаку.

Виявляємо літературну компетентність

1. Перекажіть історію життєвого шляху Максима Ґудзя. Поміркуйте, яку роль відіграє цей персонаж у системі образів роману.

2. Як кріпацтво позначилося на долях Лушні, Матні, Пацюка? Як автор ставиться до цих персонажів? У який спосіб автор виявляє це ставлення?

Виявляємо літературну, інформаційно-цифрову компетентності

1. В електронному додатку до підручника знайдіть і перегляньте відео-лекцію про роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“. Занотуйте основні тези, які доводить авторка лекції. З якими тезами ви погоджуєтеся?

Читацький практикум

Прочитайте уривки з роману. Виконайте завдання.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.