-

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

На захист людської гідності (Сам собі пан) - Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) - ТЕАТР КОРИФЕЇВ

Як і „Без хліба”, оповідання „Сам собі пан” (1902) дуже нагадує соціально-побутову казку чи й навіть анекдот. Воно цілком спирається на народну етику, адже у фольклорі знайдемо немало творів, де гостро висміюється чванливе й зарозуміле панство та обстоюються моральна перевага й гідність простої людини.

Сама історія подається як така, що справді була почута „з народних уст”. Автор познайомився з нею, коли подорожував у поїзді третім класом — разом із селянами. Тоді літній селянин Данило й розповів про свою пригоду, як колись „панського права добувався”.

Маючи справу в місті, вирішив їхати поїздом у вагоні першого класу. Дуже вже хотів дізнатися, „чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. Придбав недешевий квиток і попрямував до „панського” вагона.

Чи не все оповідання будується на відтворенні того, як на присутність „мужика” реагують ті, хто зараховує себе до еліти суспільства. У такий спосіб автор викрив цілу низку негативних стереотипів, носіями яких виступають нібито освічені й цивілізовані люди, котрі на ділі схвалюють соціальну дискримінацію. На тлі „вершків суспільства” дуже виграшно виглядає звичайний селянин зі своїми уявленнями про виховання, людську гідність і мораль. Лише деякі з панів підтримують селянина, але таких усе ж таки меншість.

У місті Данило дуже швидко вирішив свої справи. Хотів хоч раз у житті в театрі побувати, та в той день був лише концерт у „дворянському собранії”. Придбав найдорожчий білет до першого ряду, але довго там не втримався. Як і в поїзді, панів обурила присутність „мужика”.

Розгніваний поліцейський чин наказав вивести геть непроханого відвідувача. А коли Данило показав білет і став доводити свої права, то ще й гірше сталося. Відправили в супроводі солдата до поліції, ледь утік. Ось така пригода, смішна й сумна водночас. Удома сміялися односельці, мовляв, даремно „панського права добувався”.

„А воно й неправда: не панського, а таки людського. Та де воно в нас є”. У цих словах міститься вказівка на основне питання, що його порушив автор. Це проблема соціальної дискримінації й того приниження, що зазнає проста людина, обстоюючи свої громадянські права в несправедливому суспільстві. Автор розглянув також і важливі моральні проблеми: самоповаги, внутрішньої людської культури й виховання.

Виявляємо літературну компетентність

1. Коли було написане оповідання? Як звуть героя твору?

2. Які ситуації зобразив автор? Чи нагадують вони анекдотичні?

3. Як ставилися пани до „незвичної” поведінки селянина?

Запрошуємо до дискусії

4. Яку проблему порушив автор оповідання? Чи актуальна вона сьогодні?

Виявляємо творчі здібності

5. Напишіть рецензію на одне з оповідань Б. Грінченка.