-

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Мотив весняного оновлення (Весняні сонети) - Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) - ТЕАТР КОРИФЕЇВ

Принцип зображення емоційних станів людини через картини навколишнього світу є дуже давнім. Він активно застосовувався в народній ліриці, звідки й прийшов до літератури.

Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом визначають як психологічний паралелізм. З різними порами року в літературі ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, що супроводжується пробудженням природи від зимового сну, зазвичай викликає радісні почуття.

Оптимістичним настроєм перейнятий цикл Б. Грінченка „Весняні сонети” (1888). У ньому чотирнадцять творів, об'єднаних між собою мотивами весни, радісного весняного оновлення в природі й передчуттям оновлення в житті народу.

У „Весняних сонетах” поєднались ознаки пейзажної, інтимної і громадянської лірики. Поет звернувся до мотивів весни, надії, краси природи, кохання, щастя, правди й волі, праці-боротьби.

■ Весняний день (Федір Манайло, 1970)

Весняне оновлення довкілля погоджується з надією на пробудження народної сили. Важливими є й контрастні картини: Дніпро навесні переможно рветься з-під криги, а поряд — покірний підневільний „нікчемний люд” („Весна іде! Її дихання чую...”).

■ Весняна пісня (Марія Буряк, 1980)

У циклі звучить заклик навчатись у природи, не втрачати надії на краще майбутнє. Символом прийдешнього оновлення виступає сонце. Воно здатне „осушити” людські сльози, відродити втрачене відчуття волі („Як вільно дишуть груди...”). Воно також упевнено перемагає „сірий туман”, що загрожує заполонити світ („Скоріш! Скоріш! Од сірого туману...”). З утвердженням весняної сили відбуваються чарівні життєдайні метаморфози: „І світ почув: воскресни і живи!”.

Весна — це ще й пора, коли хлібороби засівають ниву в очікуванні доброго врожаю. Й у „Весняних сонетах” постають алегоричні образи трудівників: „Колись і ти, сівачу правди й волі, / На рідний степ повинен ще прийти” („І світ воскрес! І, працівник великий...”).

■ Чарівний подих весни (Марфа Тимченко, 1997)

Майже монументального вигляду набуває алегоричний образ трудівника, який закликає всіх небайдужих „на працю неліниву” („Та де вона? Невже її й не мати?”).

А завершується цикл просто й уже без будь-якого інакомовлення: „Працюй, борись, аж поки буде сила, /І всіх людей до праці закликай!”.

Для Бориса Грінченка тема громадської роботи була визначальною. Невтомний трудівник усі свої життєві сили віддавав суспільній праці на користь народу. Література стала важливою ланкою у цій праці-боротьбі. Тож і не дивно, що в його творах навіть інтимні, психологічно-особистісні мотиви чи не завжди тісно поєднуються з громадянськими, патріотичними.

Читацький практикум

Прочитайте сонет. Виконайте завдання.

Весна іде!

Весна іде! В повітрі молодому

Далекий крик мандрівних журавлів

Вже розітнувсь: ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

Весна іде! Веснянки задзвеніли,

Лунає спів по луках і гаях —

Мов устають нові могутні сили

В людських серцях, придавлених серцях.

І в грудях знов солодкії бажання,

І в грудях знов устали поривання,

І встала знов надія молода.

О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана:

І небо жде, і жде весна приспана,

І ліс, і степ, і скована вода.

Виявляємо літературну компетентність

1. У чому полягає жанрова своєрідність сонету?

2. Який образ циклу „Весняні сонети” є ключовим?

3. Що таке психологічний паралелізм?

4. З якою метою його використав автор? Наведіть приклади.

5. Визначте мотиви сонета „Весна іде!..”.

Виявляємо творчі здібності

6. Який твір Б. Грінченка сподобався вам найбільше? Напишіть на нього відгук. Презентуйте відгук у класі або соціальній мережі.

Запрошуємо до бібліотеки

Щоб дізнатися більше про українську літературу другої половини XIX ст., прочитайте твори І. Нечуя-Левицького „Гетьман Іван Виговський”, Панаса Мирного „Лихі люди”, „Повія”, Б. Грінченка „Каторжна”, М. Старицького „Облога Буші”, „Молодість Мазепи”.

ПОВТОРЮЄМО ТА УЗАГАЛЬНЮЄМО

Щоб перевірити свої знання з розділу „Українська література другої половини XIX ст.”, виконайте завдання в підручнику та пройдіть тест в електронному додатку до нього.

Виберіть правильний, на вашу думку, варіант відповіді.

1. Прочитайте уривок.

Та й робоча ж ваша дочка! Що за золота в вас дитина. Там так пильнує коло роботи, що й не розгинається.

Укажіть, хто й кого вихваляє в уривку

А Довбишиха Мотрю

Б Кайдашиха Мотрю

В Омелько Мотрю

Г Кайдашиха Мелашку

2. Прочитайте уривок.

Не сказавши нікому й слова, Мотря вхопила ... за ногу, витягла з борщу та й дала драла з хати.

На місці крапок треба вставити слово

А кабана

Б порося

В курку

Г півня

3. Прочитайте уривок.

В волості присудили або дати ... десять різок, або заплатить матері п'ять карбованців, як тільки ... не перепросить матері й не помириться з нею. Яке ім'я слід уставити на місці крапок?

А Балаш

Б Омелько

В Лаврін

Г Карпо

4. Прочитайте рядки з твору „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

Одно невеличке слівце „Дін”, як молотком, ударило її в голову... Пам'ять у неї зразу прокинулась і нагадала, що вже раз прийшла була до неї лиха година з Дону, котра перевернула все її життя, та й кинула бідувати на старість...

в уривку йдеться про таку подію:

А повернення до Пісок Івана Вареника

Б звістка про смерть Чіпчиного батька

В звістка про відбирання Мотриної хати

Г зазіхання Луценкового небожа на Чіпчину землю

5. Установіть відповідність між персонажами і їхніми репліками.

Персонаж

1. Мотря Жуківна

2. Грицько Чупруненко

3. Христя

4. Чіпка Вареник

Репліка

А Своя сорочка ближча до тіла...

Б Ведіть у волость!., та зв'яжіть, щоб не втік бува!

В Хто ж винуватий у вашому лихові?.. Мабуть, чи не самі?..

Г Скільки я літ працювала... А тепер — рідна дитина все по шинках розносила!..

Д А правда де? Де її поділи?

6. Хто і кому говорить: „...хіба ми крадемо? Ми своє одбираємо...”?

А Максим Ґудзь Галі

Б Максим Ґудзь Явдошці

В Чіпка матері

Г Чіпка Галі

7. Речення „Коли б усі люди були такі щасливі, як ми з тобою, тоді б нам ще краще жилося, ще веселіше!” передає життєву філософію

А Галі

Б Христі

В Грицька

Г Чіпки

Дайте розгорнуті відповіді на запитання, виконайте завдання.

1. За яких умов розвивалась українська література другої половини XIX ст.?

2. Які українські організації опікувались національно-культурним розвитком?

3. У чому полягають особливості реалізму як літературного напряму?

4. Які українські автори писали реалістичні твори?

5. До яких основних тем зверталися реалісти?

6. Які риси реалістичного твору властиві повісті „Кайдашева сім'я”, роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”?

7. Коли в Російській імперії дозволили українські вистави?

8. Хто з відомих акторів і драматургів належав до „театру корифеїв”?

9. Які твори М. Кропивницький і М. Старицький написали для театру?

Ви опрацювали розділ „УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА другої половини XIX ст.”. Яких успіхів у навчанні ви досягли? Як розширилася ваша літературна компетентність?