Новела КАМІННИМ ХРЕСТ - Василь СТЕФАНИК (1871-1936) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX - початку XX ст.
-

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Новела КАМІННИМ ХРЕСТ - Василь СТЕФАНИК (1871-1936) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX - початку XX ст.

Тематична основа

Новела „Камінний хрест” для В. Стефаника була важливим твором — не випадково він так само назвав цілу збірку, що вийшла в 1900 році. Автор розкрив тему еміграції, що стала для багатьох українців тяжким випробуванням, а для декого навіть і трагедією.

В останній чверті XIX століття серед галицького селянства трудова еміграція була масовим явищем.

У пошуках кращого життя за океаном люди полишали рідні домівки. Виїздили головним чином до США, Канади, Бразилії та Аргентини.

Усього до 1911 року зі Східної Галичини емігрувало більше ніж 300 тисяч осіб. Із рідного села В. Стефаника багато людей теж виїхало в пошуках кращої долі.

Прототипом героя новели став селянин із Русова Стефан Дідух, який разом із родиною емігрував до Канади, а перед поїздкою встановив на своєму полі камінний хрест.

В українській літературі не лише В. Стефаник звертався до теми еміграції. У поетичному циклі „До Бразилії” (1898) її творчо осмислив І. Франко.

Виявляємо літературну компетентність

1. До якої збірки ввійшла новела „Камінний хрест”?

2. Яким подіям присвячений твір?

3. Хто став прототипом головного героя твору? Хто ще звертався до цієї теми?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте повість Василя Стефаника „Камінний хрест”. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.

В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору.

Художня організація

Новела складається із семи розділів. Перший виконує роль експозиції: знайомить із життям селянина-трудівника Івана Дідуха, який усі сили віддав виснажливій хліборобській праці — крім неї нічого й не бачив („Отакий був Іван, дивний із натурою, із роботою”). Навіть односельців дивував своєю затятістю в роботі та ще й тим, що майже ніколи не відпочивав, лише раз на рік бував у церкві.

Зав'язка представлена в другому розділі новели: герой зібрався емігрувати, „...бо сини з жінкою наважилися до Канади”. Іван продав усе, що мав, і запросив на прощальні гостини село. Це прощання з односельцями і становить „розвиток дії”. У психологічному творі, яким є „Камінний хрест”, основну увагу перенесено на внутрішній сюжет, а саме на напружені, драматичні переживання героя, який вимушено полишає рідну землю. А в шостому розділі міститься кульмінація — розставання Івана і його дружини з домівкою та їхній моторошний прощальний танець. Розв'язкою виступає останній розділ новели. Дорогою із села Іван Дідух указує дружині на камінний хрест, що залишив на згадку про життя на батьківщині.

Надзвичайно важливу роль в організації твору відіграють експресивні діалоги й монологи персонажів, а також уривчасті звукові образи („В шум, гамір, і зойки, і в жалісну веселість скрипки врізувався спів Івана і старого Михайла”). Вони дозволяють повною мірою передати мінливі людські настрої в загальній картині прощання героя з односельцями та рідною домівкою.

За допомогою низки точних художніх деталей і символів авторові вдалося створити гнітюче враження від прощання, що нагадує проводи небіжчика в останню дорогу (на хресті — імена ще живих людей; „винесли обох із хати”; „то ті, небого, в далеку могилу везу...” і под.). Увесь комплекс художніх засобів новели спрямований на вираження трагедії людини, яка втрачає зв'язок зі звичним середовищем та глибоко переживає біль утрати й страх перед безвістю, що чекає в майбутньому: „...підемо світами і розвіємо си на старість, як лист по полі”.

Образ Івана Дідуха

Іван Дідух зібрався до Канади не з власної волі. Його вмовили сини, бо вдома вони не мали майбутнього. Бракувало землі, лишалось або йти в найми, або шукати долі за океаном.

■ Несіння хреста (Віктор Кравцевич, 1991)

Колись Іван сам наймитував, а після десяти років військової служби придбав землю і став ґаздою, господарем. У спадок від батька дістав лише завалену хату та „горба, щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле”. На той горб і витратив сили: возив туди гній, орав і сіяв. Івана прозивали Переломаним, бо через застуджену на роботі спину завжди ходив зігнутий у поясі.

Автор не минув і натуралістичних деталей. Ось Іван в одній упряжі з конем: „Догори ліз кінь як по леду, а Івана як коли би хто буком по чолі тріснув, така велика жила напухала йому на чолі”. У творі ціла низка таких штрихів.

Поле на горбі стало для селянина чимось набагато більшим, ніж просто місце роботи. Хрест на ненависному й водночас такому рідному для трудівника пагорбі сприймається як символ життя, згаяного в тяжкій щоденній праці, яка, попри все, надавала сенсу людському існуванню.

З особливою ясністю й гостротою герой усвідомлює свою втрату. Звертається до гостей, пригадує молоді літа, просить вибачення у дружини: „...прости ми, стара, що-м... ті коли скривдив, прости мені і перший раз, і другий раз, і третій раз”.

Розгорнуті монологи Івана — це сповідь людини, яка усвідомлює, що ніколи більше не побачить ані цих людей, ані рідного села. Навіть у його тужливому співі автор відзначив характерну рису: „Ідуть слова тих співанок, як жовте осіннє листя, що ним вітер гонить по замерзлій землі, а воно раз на раз зупиняється на кожнім ярочку і дрожить подертими берегами, як перед смертю”.

Граничним драматизмом перейнятий епізод прощання господарів із рідною хатою. Незвичне поєднання веселої музики, химерного танцю й голосіння створює гротесковий ефект. Він виводить поза межі буденності до світу, у якому безвісти зникають люди, лишаються натомість лише знаки їхньої присутності — імена, викарбувані на хресті: „Видиш, стара, наш хрестик?

■ Кадр із х/ф „Камінний хрест” (1968, режисер Леонід Осика)

Там є вібито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...”.

В образі українського селянина автор не лише розкрив трагедію втрати, пов'язану з еміграцією, а й виразив загальне тривожне світовідчуття початку XX століття. Він передавтрагізм людини, змушеної попрощатися з усталеним життям і покластися на волю непередбачуваних і часто небезпечних обставин.

Новела „Камінний хрест” своєю емоційною виражальною силою захопила багатьох сучасників письменника. І в подальшому вона не залишала байдужими українських читачів. У 1968 році режисер Л. Осика зняв талановиту екранізацію славетного твору В. Стефаника.

Коментар фахівця

Велич творчості Стефаника саме в тому, що він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже, поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та з модними на той час засобами мистецького вияву. Точніше, він прищепив експресіонізм на український ґрунт, втілив його в українську народну тематику, до того ж надихав його чаром української природи та фольклору.

О. Черненко, дослідниця української літератури

Виявляємо літературну компетентність

1. Чому Іван Дідух залишає рідне село? Куди він зібрався їхати?

2. Як до цього складалося його життя?

3. Що для нього означала хліборобська праця?

4. Чому селянин установив хрест саме на пагорбі? Що вибито на тому хресті?

5. З якими словами звернувся Іван до гостей?

6. Як односельці ставляться до Івана Дідуха?

7. Що символізує камінний хрест?

8. Який епізод твору є кульмінаційним?

Ділимося думками і враженнями

9. Які настрої навіює прощання героя з односельцями? Чому він саме так переживає свою еміграцію?

Досліджуємо самостійно

10. Розгляньте діалоги й монологи та звукові образи й визначте їхню роль у розкритті психології персонажів.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

11. Знайдіть у мережі Інтернет фільм режисера Л. Осики „Камінний хрест”, знятий на кіностудії ім. О. Довженка в 1968 р. Сценаристом фільму виступив поет Іван Драч, який поклав в основу сценарію дві новели В. Стефаника — „Камінний хрест” і „Злодій”. Перегляньте фільм та порівняйте своє враження від новели і її втілення в кіномистецтві.

Виявляємо літературну, інформаційно-цифрову компетентності

12. В електронному додатку до підручника знайдіть і перегляньте відео-лекцію про новелу „Камінний хрест”. Занотуйте основні тези.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.