Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Давня література - Особливості літературного процесу

Становлення нашої літератури пов'язане з прийняттям християнства. Це сталося в 988 році за правління київського князя Володимира Святославича. Церковні потреби пожвавили перекладацьку діяльність. Були перекладені окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповіді. Перекладна література вплинула на розвиток оригінального письменства. Почало розвиватися місцеве літописання. Першим літописом стала „Повість временних літ“. Автором творів повчального характеру був великий київський князь Володимир Мономах. Постала житійна проза. Поряд із князівськими житіями з'явились оповідання, присвячені монастирським подвижникам. На основі таких оповідань оформився Києво-Печерський патерик. Яскравою світською пам'яткою Київської Русі є „Слово о полку Ігоревім“.

Період із другої половини XVI до середини XVII століття позначений пожвавленням культурного життя. Швидкими темпами розвивалась освіта. Заходами архімандрита Києво-Печерської лаври Петра Могили при монастирі було засновано школу, яка згодом стала академією. Зміни в громадському й церковному житті зумовили бурхливий розвиток полемічної літератури. Полеміка загострилась у зв'язку з Берестейською церковною унією 1596 року.

У XVII—XVIII століттях утвердився бароковий стиль. Він виявився у формальних поетичних експериментах, а також у козацьких літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка. Барокова драматургія була тісно пов'язана зі школою. Авторами й виконавцями виступали викладачі й студенти навчальних закладів. Значного поширення набула вертепна драма, яка передбачала використання особливої двоярусної скриньки — вертепу.

Особливе місце в історії давнього українського письменства посідає творчість видатного філософа й письменника Григорія Сковороди, автора філософських трактатів, ліричних поезій та байок.

■ Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, засновник братської школи при Лаврському монастирі, яка пізніше перетворилася на Києво-Могилянську колегію, а згодом і академію (невідомий художник, початок XVII століття)

Коментар фахівця

Українське літописання належить до найдавніших літературних жанрів. Воно зародилося наприкінці X ст. і розвивалося у вітчизняному письменстві протягом наступних восьми століть. Це були часи, коли історія і література не розмежовувалися, а літописець водночас був істориком і письменником. <...> Літописи, створені за часів Київської Русі, мають особливий історико-літературний колорит. Вони не тільки доносять відгомін давноминулих подій, а й оповідають державними і культурними поняттями, які були притаманні середньовічним мисленню і світорозумінню.

П. Білоус, дослідник української літератури

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Поясніть, яку роль у розвитку української літератури мали переклади Біблії.

2. Що таке літопис? Які записи можуть містити літописи?

3. Чому „Слово о полку Ігоревім“ вважають пам'яткою світської літератури?