-

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Схиляння перед красою - Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX - початку XX ст.

„Інфанта” увійшла до поетичного циклу „Лілеї й рубіни”. Датуючи цей вірш, автор уточнив: „Накидано 1907 р. — викінчено 1922 р.”.

Твір написаний у дусі символізму — це ліричний роздум, позбавлений життєвої конкретики. Не випадковим є й прийом сну („Різьблю свій сон...”), який дозволяє відтворити в уяві риси ідеального жіночого образу та навіяні ним враження. З окремих деталей вимальовується реальна зустріч: осінній вечір і жіночий силуетна „туманному обрії”. Жінка постає немов загадкова й велична інфанта (принцеса), а „дух сполоханий” і серце ліричного героя відгукуються на жіночу красу почуттям „побожної хвали”.

„Яснозоряна” усмішка незвично поєднана з „холодним полиском очей”, які вражають душу героя: „І я схилився упокорено, / Діткнутий лезом двох мечей”. У жіночому образі поєдналися краса й недоступність ідеалу. Герой відчуває захват і схиляння перед красою („Освячений,в солодкій муці я / Був по той бік добра і зла...”), і навіть революція в момент піднесеного переживання краси здається йому чимось другорядним та несуттєвим.

1 Блават — шовкова тканина блакитного кольору.

2 Камея — прикраса з каменю або черепашки з рельєфним художнім різьбленням.

3 Гротеск — тип художньої образності з використанням фантастики, гіперболи, сміху; заснований на деформаціях, контрастах фантастичного і реального, трагічного і комічного, правдоподібного і карикатурного, прекрасного і потворного.

Авторську позицію допомагає пояснити відомий ще з античних часів крилатий вислів „Vitabrevis, arsІоngа”, що перекладається як „Життя коротке, мистецтво вічне”. У поезії символіста М. Вороного революційні перетворення втрачають свій пріоритет і поступаються вічній красі.

Авторські неологізми сприяють підтриманню характерної для символізму загадкової художньої „атмосфери” твору („акордами про міннострунними”, „килимами вогнелунними”, „у завивалі мрійнотканому”). Поет сміливо експериментує зі словом, витворюючи яскраві й свіжі образи.

Читацький практикум

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Інфанта

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми

Зійшлись, — і стріча та жива.

На землю тканками прозорими

Лягли осінні дерева.

Акордами проміннострунними

День хвилював і тихо гас.

Над килимами вогнелунними

Венера кинула алмаз.

У завивалі мрійнотканому

Дрімала синя далечінь, —

І от на обрії туманному

Замиготіла ваша тінь.

Дзвінкою чорною сильветою1

Вона упала на емаль,

А поза нею вуалетою

Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,

Що виринає з тьми століть.

Вітали вас — мій дух сполоханий,

Рум'яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою

Чуття побожної хвали,

Коли величною інфантою

Ви поуз мене перейшли.

Ви усміхнулись яснозоряно

Холодним полиском очей, —

І я схилився упокорено,

Діткнутий лезом двох мечей.

Освячений, в солодкій муці я

Був по той бік добра і зла...

А наді мною Революція

В червоній заграві пливла.

1922

Виявляємо літературну компетентність

1. До якого поетичного циклу належить вірш „Інфанта”?

2. Які почуття переживає ліричний герой?

Запрошуємо до дискусії

3. Якого значення набуває у творі образ революції?

Виявляємо творчі здібності

4. Напишіть есе „Микола Вороний...”, у якому висловте своє розуміння творів

поета.

1Сильвета — силует.