Українська література 10 клас (профільний рівень) - Василь Пахаренко 2017

Іван Франко (1856—1916). Легенда про вічне життя
Література в Галичині наприкінці ХІХ ст.
Модернізм

Всі публікації щодо:
Франко Іван

Цікаві й напутні сюжети мають твори філософського спрямування, що ввійшли до циклу «Легенди». Скажімо, у «Легенді про вічне життя» автор розмірковує про сенс існування людини, про нерозгадану таїну любові. Чомусь жодні здобутки, скарби або чесноти зовсім не гарантують, що тебе любитимуть щиро й вірно. А без любові життя не має сенсу. Так знову озивається провідний мотив «Зів'ялого листя».

Франкова «Легенда...» у притчевій формі розкриває трагізм людського існування у світі облуди та фальші. Випрошений аскетом у богині чудодійний горіх, що приносить безсмертя, потрапляє до Александра Македонського, який віддає його коханій дівчині Роксані, бо понад усе мріє, щоб вона залишалася вічно юною та прекрасною. Якщо ж її почуття щире, то вони обоє стануть безсмертними. Але Роксана тільки вдає прихильність, а насправді любить іншого — генерала Птоломея. Йому й дарує горіх, а Александрові підсипає у вино отруту. Проте Птоломей байдужий до Роксани, його захоплює куртизанка, їй і вручає дар богині. Дівчина ж приносить його хворому цареві. Дізнавшись про мандри горіха, Македонський воліє краще вмерти, аніж жити «в сітях брехні» і зради, а тому й кидає горіх у вогонь.

В. Максимович. Поцілунок. 1913 р.

Трагедія стає для Александра водночас і прозрінням: він відмовляється жити в тенетах лицемірства, облесливої любові, ошуканства.

У творі відображено душевний стан самого автора, який тяжко переживав і любовні драми, і підступи та цькування під час виборів до австрійського парламенту.

Завершується книжка циклом «До Бразилії», у якому І. Франко, як і більшість письменників Західної України, з болем розповідає про величезні потоки емігрантів, які покидали рідну землю й переїжджали до далекої Бразилії; про поневіряння земляків за океаном.

Збірка «Мій Ізмарагд» збагатила вітчизняну поезію важливими філософськими проблемами, «вічними» образами й мотивами, розширила жанрову палітру нашої лірики.

У ХХ ст. І. Франко видав чотири поетичні збірки: «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» (1906), «Давнє і нове» (1911), «Із літ моєї молодости» (1914).

У збірці «Із днів журби» немає того, що прийнято називати громадянською поезією. Ліричний герой поета бере перепочинок від боротьби, хоча її відгомони інколи таки вгадуються в його роздумах і переживаннях.

У книжці переважають мотиви втраченого кохання, якогось болючого любовного потрясіння, що не дає спокою «втомленому серцю», яке «б'ється, мов у клітці рись». Здається, що ліричному героєві тільки й залишилися плач і журба. Він безуспішно намагається відшукати слід коханої, приходить, знетямлений, до парку, у якому є «стежина, де ходила ти», знаходить порожню лавку — місце останнього прощання зі своїм божеством... і стає зрозуміло, що все втратило для нього сенс, навіть саме життя.

Проте в інших віршах любовне почуття раптом розкривається по-новому. Серед його відтінків, виявляється, є й острах — острах побачити кохану іншою, не тією, з якою колись прощався в парку на лавці, а змученою життєвими турботами, заплаканою, внутрішньо зламаною.

Подібний мотив з'являється й у романі І. Франка «Перехресні стежки». Це не дивно, бо роман друкувався протягом 1900 р., якраз тоді, коли вийшла друком збірка.

Ліричний герой збірки «Із днів журби» має чимало спільних рис з Мойсеєм, образ якого митець ще тільки виношував. Він так само невільник громадянського обов'язку. Через те в рядки тужливого інтиму раз у раз уриваються й інші ноти, породжені вже не так любовними переживаннями, як сумнівами та втомою людини, яка добровільно впрягла себе в «тачку життьову», поклала на себе страшну ношу провідника.

Поеми. Як уже мовилося, вершиною творчості І. Франка стали поеми (яких налічують понад п'ятдесят). Митець використовував різні жанрові форми поеми: ✵ соціально-побутова («Панські жарти»); ✵ філософська («Смерть Каїна», «Іван Вишенський», «Похорон», «Мойсей»); ✵ сатирично-політична («Ботокуди»); ✵ історична («На Святоюрській горі»).

Дуже промовиста вже рання поема «Панські жарти» (1887), у якій розповідається про те, як сільська громада об'єднується під проводом мудрого панотця та духовно, морально (а не рабським бунтом) перемагає поміщика-ката. Отже, уже тоді І. Франко слідом за Т. Шевченком задумувався про християнський шлях боротьби зі злом — як альтернативу насильницького шляху.

1889 р. митець створює глибокофілософську, християнську поему «Смерть Каїна» — як продовження славетної поеми «Каїн» Дж. Байрона. І. Франко, який у юності наївно оспівував «розум владний без віри основ», тепер поступово долає релігійні сумніви. Тому ця поема розкриває душевні зміни, які ведуть від богоборства до щирої глибокої віри. Ідея, власне, закодована вже в самій назві: ідеться про смерть каїнізму як комплексу гордині й заздрості в людській душі.

В основі сюжету — символічна розповідь про те, як Каїн (першовбивця) усе-таки намагається знайти й хоч здалеку побачити рай (аби зрозуміти, що він назавжди втратив). За те, що він, засліплений гординею й заздрістю, убив безвинного брата Авеля, усі прокляли й зреклися його. І лише єдина людина — дружина Ада — іде за ним, допомагає вижити в пустелі. Каїн дивується, бо звик, що кожен дбає лише про себе. Незабаром знесилена Ада гине, але навіть у смертну мить вона спокійна, щаслива й прекрасна, бо сяє любов'ю.

Каїн уперше зіткнувся з таким чудом. Тепер він ще заповзятіше поривається до мети. І ось бачить на видноколі стіни раю. Намагається знайти ворота, але з часом розуміє, що це йому вже не під силу. Тому, щоб хоч здалеку розгледіти рай, з останніх сил вибирається на шпиль гори (тобто долає в собі «гору» гордині). І ось у символічних картинах раю Каїнові відкривається істина: серцевиною раю є не дерево знання, а дерево життя, його плоди сповнюють людей любов'ю. Саме в любові секрет щастя та сенс життя. Плоди ж дерева знання, якщо вони не осяяні любов'ю, розсипаються на порох. Розчаровані люди питають поради у звіра (сфінкса), який стереже дерево знання, але той байдуже мовчить (знання без любові — німі, мертві). З Каїнових очей спадає полуда:

Чуття, любов! Невже ж це так, о Боже?

Невже в тих двох словах малих лежить

Вся розгадка того, чого не дасть

Ні дерево знання, ні загадковий

Той звір не скаже? Бідні, бідні люди!

Чого до того дерева претесь?

Чого від того звіра ви ждете?

Погляньте в власне серце, а воно вам

Розкаже більше, ніж всі звірі можуть!

Завдання основного рівня

А як ви розумієте біблійний образ раю? Як розцінюєте поетову філософію життя? Чи за логікою І. Франка розвивається цивілізація?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.