Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван
Українська література 10 клас (рівень стандарту) - О. І. Борзенко - Ранок 2018
Іван Карпенко-Карий (1845-1907) - Театр корифеїв
Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)
Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівка на Херсонщині в сім'ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Карпо Адамович Тобілевич, мав дворянське коріння, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, походила з простого селянського роду.
Коли хлопцеві виповнилось одинадцять років, він вступив до Бобринецького повітового училища, після закінчення якого служив на різних посадах: починав писарем і канцеляристом, згодом був судовим та поліцейським чиновником. Служба задля хліба щоденного не надто приваблювала обдаровану людину, однак збагатила письменника цінним життєвим досвідом, що пізніше неабияк прислужився в роботі над драматичними творами.
Ще за часів навчання І. Тобілевич захопився театром, брав участь в аматорських виставах, мріяв про акторське майбутнє. Тому й залишив службу і приєднався до професійного українського театру, обравши псевдонім Карпенко-Карий. Перша частина псевдоніма походить від батькового імені (Карпенко — син Карпа), а друга — від прізвища персонажа драми Т. Шевченка „Назар Стодоля“, хороброго козака Гната Карого.
За участь у політичній діяльності І. Тобілевич потрапив на заслання до Новочеркаська. Там працював ковалем, згодом відкрив палітурну майстерню. Маючи вдосталь вільного часу, із головою поринув у драматургічну працю. Відбувши заслання, митець повернувся в Україну й оселився на власному хуторі Надія.
Тривалий час І. Тобілевич з успіхом поєднував працю актора й драматурга. Він не лише зіграв на сцені чимало різних ролей, а й написав п'єси, що стали класикою української літератури й театру.
У зв'язку з погіршенням здоров'я драматург був змушений виїхати на лікування за кордон. Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 року в Берліні, похований на хуторі Надія.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) запишіть відомості про життя драматурга.
Виявляємо вміння вчитися, ініціативу та підприємливість
2. Виявіть ініціативу: у довільній формі (плаката, повідомлення в соціальній мережі, презентації тощо) підготуйте цікаву інформацію про життя І. Тобілевича, поділіться нею з однокласниками.
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
Діти в родині Тобілевичів змалку захоплювались театром. Любов до мистецтва перейняли від матері Євдокії Зіновіївни, людини простої, але дуже обдарованої. Брат І. Карпенка-Карого, відомий актор Панас Саксаганський пригадував: „Вона знала напам'ять усю "Наталку Полтавку" і не тільки знала, а й уміла надзвичайно цікаво проказувати окремі ролі та відображати різних дійових осіб... Завдяки нашій матері мої старші брати, сестра Марія і я теж знали всю “Наталку" напам'ять“.
І. Тобілевич брав активну участь у роботі драматичного гуртка, що діяв у містечку Бобринці на Єлисаветградщині (нині — Кіровоградська область). Актор-початківець виконував ролі у виставах за п'єсами І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Я. Кухаренка. Найбільше любив драму Т. Шевченка „Назар Стодоля“, у різний час грав ролі Назара і його товариша Гната Карого.
Набутий на професійній сцені акторський досвід і потреба розширення театрального репертуару зумовили звернення І. Карпенка-Карого до драматургії. Йому належить авторство вісімнадцяти драматичних творів. Серед них „Бурлака“, „Безталанна“, „Бондарівна“, „Наймичка“, „Мартин Боруля“, „Сто тисяч“, „Сава Чалий“, „Хазяїн“, „Суєта“, „Житейське море“.
У творчості драматург відмовився від етнографізму, відчутно посилив соціальний і психологічний моменти. Схожа тенденція виявилась у його виконавській манері (за свою акторську кар'єру зіграв понад 50 різних ролей). Образи Мартина Борулі („Мартин Боруля“), Герасима Калитки („Сто тисяч“), Терентія Пузиря („Хазяїн“) у виконанні І. Карпенка-Карого одержали поглиблене психологічне трактування. Твори драматурга засвідчили перехід українського театру від побутових до соціально-психологічних тем і проблем.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну компетентність
1. Коли І. Тобілевич розпочав свою акторську діяльність?
2. Які ролі він виконував?
3. Скільки драматичних творів він написав?
4. До яких тем він звертався у своїй творчості?
5. Як ви зрозуміли тезу: „Твори драматурга засвідчили перехід українського театру від побутових до соціально-психологічних тем і проблем“? Пригадайте твір І. Карпенка-Карого „Сто тисяч“. Як ви вважаєте, чи порушені в цьому творі соціальні, психологічні проблеми? Обґрунтуйте свою відповідь.
Виявляємо літературну, інформаційно-цифрову компетентності, обізнаність у сфері культури
6. Скориставшися матеріалами сайта музею І. Карпенка-Карого „Хутір Надія“, підготуйте віртуальну екскурсію „Шляхами видатного драматурга“.
ЖАНРОВЕ РОЗМАЇТТЯ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА
Драматургія І. Карпенка-Карого представлена різними жанрами. Серед них — трагікомедія, сатирична комедія, соціально-психологічна драма та історична трагедія. Значним успіхом користувалася соціально-психологічно драма І. Карпенка-Карого „Безталанна“. Її жанр передбачає наявність гострого конфлікту та складних характерів. Автор розкрив почуття та психологічні суперечності героїв на тлі типових обставин українського села.
П'єса „Сава Чалий“ написана в жанрі історичної трагедії. Це твір із непримиренним конфліктом, який завершується загибеллю героя. Звернувшись до теми гайдамацьких повстань, автор зобразив головного персонажа конфліктною, внутрішньо суперечливою натурою.
Драматург звертався й до сатиричної комедії. її ознаками є викриття суспільних вад, а також змалювання типових характерів і ситуацій у підкреслено смішному вигляді з переважанням сатири, злої іронії та сарказму.
Усіма цими рисами наділена п'єса І. Карпенка-Карого „Хазяїн“.
Письменник прагнув уникати шаблонів та глибше розкривати характери, показувати маленькі драми й трагедії звичайних людей. У цьому йому допомагала трагікомедія — драматичний жанр, який поєднує риси трагедії й комедії.
У деяких творах І. Карпенка-Карого явища дійсності зазнають одночасно комічного й трагічного висвітлення. Це стосується п'єси „Сто тисяч“: у ній майже анекдотичний сюжет про невдаху, який став жертвою шахрая, поєднався із серйозною історією про мрію маленької, хоч і далеко не досконалої людини та про те, як ця мрія зазнала краху.
Усі ознаки трагікомедії наявні також у п'єсі „Мартин Боруля“.
Іван Карпенко-Карий
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Дайте короткі відповіді на запитання.
♦ До яких жанрів звертався драматург?
♦ У якому творі він зобразив події української історії?
♦ Які твори драматурга написані в жанрі комедії?
♦ У чому особливість жанру трагікомедії?
2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання.
♦ Пригадайте твір І. Карпенка-Карого „Сто тисяч“. Поясніть, чому жанр цього твору визначають як трагікомедію.