Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Українська література 10 клас (рівень стандарту) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) - Реалістична українська проза

Іван Нечуй-Левицький (Іван Труш, 1909)

Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблів на Київщині в сім'ї священика. Його батько мав добру освіту, захоплювався історією козацтва, любив творчість Т. Шевченка. Згадуючи матір, письменник писав: „...була висока на зріст, весела, проворна, говорюча та співуча. <...> любила читати житія святих і читала їх голосно, як читають прості люде, а ми малими слухали“.

У семирічному віці майбутній письменник переїхав до дядька в Богуслав, а через два роки вступив до Богуславського духовного училища. Продовжив навчання в Київській духовній семінарії, багато читав, особливо захоплювався творчістю Т. Шевченка та М. Гоголя. Удосконалював свою освіту в Київській духовній академії. Закінчивши академію, працював викладачем у Полтавській семінарії, а згодом у гімназіях Каліша й Седлеця (Польща) та Кишенева (Молдова). Через свої національні переконання потрапив під таємний нагляд російської поліції.

У 1885 році І. Нечуй-Левицький вийшов у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя, присвятивши себе літературній праці. Помер письменник 15 квітня 1918 року, похований у Києві на Байковому кладовищі.

ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ

Літературний дебют І. Нечуя-Левицького припав на 60-ті роки. Тоді побачили світ оповідання „Рибалка Панас Круть“, повісті „Дві московки“, „Причепа“. Прозаїк розкрив вплив кріпацтва на долі селян, зобразив складні соціальні процеси, що відбувалися в українському селі після скасування кріпосного права.

Він заявив про себе як талановитий майстер реалістичної прози. Основними принципами української літератури письменник вважав „реальність, народність та національність“. Поряд з обдаруванням уважного спостерігача він продемонстрував особливу здатність до художнього вивчення й узагальнення соціальних змін, що відбувалися в українському селі. Не випадково Іван Франко дав письменнику таку характеристику: „Іван Левицький — се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України“.

Прозові твори І. Нечуя-Левицького „Микола Джеря“, „Кайдашева сім'я“, „Старосвітські батюшки та матушки“, „Над Чорним морем“, „Афонський пройдисвіт“ здобули читацьке визнання, стали класикою нашої літератури. Найбільшу майстерність письменник виявив у зображенні народних характерів. Однак тематика його творів не обмежується лише життям села. У романі „Хмари“ автор зобразив чіткі особистісні профілі різних типів української інтелігенції. До розкриття історичних тем він звернувся в романах „Князь Єремія Вишневецький“ та „Гетьман Іван Виговський“. Окрім художньої прози, І. Нечуй-Левицький писав драматичні твори („Маруся Богуславка“, „На Кожум'яках“), етнографічні нариси, літературно-критичні та публіцистичні статті.

Українська ніч (Архип Куїнджі, 1876)

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Які пам'ятні дати життя письменника припадають на 2018 рік?

2. Запишіть подані відомості про життя і творчість письменника в зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми).

Запрошуємо до дискусії, виявляємо обізнаність у сфері культури

3. Відомо, що улюбленим музичним твором письменника була „Appasionata“ Л. ван Бетховена. Знайдіть у мережі Інтернет запис цього твору. Послухайте його. Яке враження справила на вас ця музика? Поміркуйте, що привабило письменника в цьому творі.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.