Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Українська література 10 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля - Педагогічна думка 2018

Знайомство здалеку і зблизька - МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ - МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА

17 вересня 1864 — 25 квітня 1913

Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів — хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні?

Михайло Коцюбинський

Любов і краса — це ті діаманти, які він вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури.

Володимир Гнатюк

Михайло Коцюбинський — письменник-модерніст, один із тих, хто закладав основи модерної естетики й формував канон модерної прози XX століття. Видатний естет і людинознавець, художник слова, майстер імпресіоністичного малюнка — ключова постать національної літератури. Його індивідуальна творча манера неповторна й оригінальна як за способом художнього трактування подій, життєвих явищ, так і за відтворенням психологічного стану героїв.

У створеному М. Коцюбинським світі панує сонце. Недарма його називають сонцелюбом, сонцепоклонником. Сонце, природа, людина — три виміри творчості митця.

Читацькі діалоги

У творчості Михайла Коцюбинського наскрізними є естетизм, глибокий гуманізм і висока духовність. Вона присвячена людині

Знайомство здалеку і зблизька

Портрет. «Найбільше враження зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; красивої форми, чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса, які йому дуже йшли і прикрашали його обличчя. Одягнутий був у білий, елегантно пошитий костюм. Узагалі в його постаті, одязі й манерах було стільки простоти, скромності і в той же час відбивалось якесь внутрішнє благородство і привабливість. Рухи його були скупі, жодного зайвого жесту, голос проникливий, прекрасного баритонового тембру, який запам’ятовувався і глибоко западав у серце. Від першої зустрічі з Михайлом Михайловичем у мене залишилось враження про нього як про надзвичайно розумну, культурну, виховану людину» (М. Микита, український співак).

Життєва позиція. «Будьмо передусім скрізь українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді... Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь... Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках... не відділяймо слово від діла...» (М. Коцюбинський).

Захоплення. Захоплювався українськими народними піснями, любив слухати лірників та бандуристів, яких часто запрошувала мати. Багато пісень потім інсценізував із сестрами й братами, розігрував їх сюжет.

«Квіти — це була його пристрасть і розкіш, і треба було бачити, як його очі іскрилися і гуляли з утіхи, коли переходив царинкою, засіяною сотками різних квітів. Не міг здержатись, щоб не запитати когось про їхню місцеву назву, яку не раз записував собі, додаючи до неї й ботанічну назву...» (В. Гнатюк, етнограф).

На роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. Квіти, відомі тепер у ботаніці як «гвоздики Коцюбинського», Михайло Михайлович привіз з острова Капрі. Із Чернігова, де жив тоді письменник, італійська гостя розійшлася по всій Україні.

Сторінки життєпису. Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в м. Вінниці в сім’ї дрібного службовця Михайла Матвійовича, нащадка старовинного боярського роду.

Батько був людиною доброчесною й працьовитою, але запальною й нестриманою, мав від природи неврівноважену вдачу, не міг терпіти утисків начальства й несправедливості.

Складні стосунки з керівниками були причиною частої зміни роботи.

Мати, Гликерія Максимівна Абаз, походила з польської шляхти. Саме під впливом матері та народних пісень у хлопчика рано розвинувся інтерес до літературної творчості: «Первак, я був улюбленцем в сім’ї. Особливо з матір’ю, од якої я дістав її психічну організацію, чутку і вражливу. Ми були у великій приязні. І власне їй завдячую я нахил до всього гарного та любов і розуміння природи».

Коцюбинські: Михайло Матвійович та Гликерія Максимівна. Фото

Дитинство і юність майбутнього письменника минали у містечках і селах Поділля.

Навчався в початковій школі, потім у духовному училищі м. Шаргорода (1876—1880). Знання з літератури, філософії, природничих наук Коцюбинський здобував самотужки, наполегливою самоосвітою.

У 1882 р. у Вінниці Коцюбинський згуртовує навколо себе передову молодь: організовує гурток, учасники якого вели запальні розмови про долю народу, про шляхи боротьби за соціальну справедливість, читали заборонену літературу. 18 квітня 1883 р. жандарми вчинили перший обшук на квартирі Коцюбинського, а після другого (1884 р.) за ним було встановлено негласний нагляд поліції.

У 1891 р. юнак склав іспит на народного вчителя при Вінницькому реальному училищі, а відтак працював домашнім учителем у с. Лопатинцях, де вів освітню роботу серед селян, записував фольклор.

У 1892—1893 рр. Коцюбинський був членом нелегального громадсько-культурного товариства «Братство тарасівців». У своїй програмі «тарасівці» звинувачували царизм, який проводив політику асиміляції народів, нищення націй, висували ідею українського національного відродження. Члени товариства закликали порушувати питання «права вкраїнської нації» «скрізь, де тільки можливо», зокрема й у літературі. До «Братства тарасівців» входили такі відомі українські письменники й громадські діячі, як Борис Грінченко, Володимир Самійленко. Ідеї «Братства» відображені в казці Михайла Коцюбинського «Хо».

У 1892-1896 роках М. Коцюбинський працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду — філоксерою. Робота в селах Бессарабії і Криму дала йому матеріал для написання циклу «молдавських» («Для загального добра», «Дорогою ціною») і «кримських» («В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами») творів.

З листопада 1897 р. до березня 1898 р. обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь».

У 1898 р. оселився в Чернігові. Працює в Чернігівському земстві. Із вересня 1900 до 1911 року — у міському статистичному бюро.

У Чернігові М. Коцюбинський зустрів свою майбутню дружину — Віру Устимівну Дейшу. Тут виросли їхні діти — Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Письменник брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців.

«Чернігівський період» найплідніший у творчій біографії митця. Тут з’явилися твори, що принесли авторові світову славу:

«Intermezzo», «Цвіт яблуні», «Дорогою ціною», «Хвала життю», «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Останні роки життя письменника позначені різким погіршенням здоров’я, загостренням хвороби серця.

Він пішов у засвіт 25 квітня 1913 р. на 49-му році життя, у пору розквіту таланту, сповнений творчих задумів.

За передсмертним бажанням М. Коцюбинського поховали в Чернігові на Болдиній горі, в гаю Троїцького монастиря, На могилі встановлено пам’ятник письменнику (скульптори Ф. Коцюбинський, С. Андрійченко, Я. Ковбаса).

У Вінниці й Чернігові діють музеї М. Коцюбинського. Скелю на річці Південний Буг, де любив відпочивати митець, названо його іменем. У місті Шаргороді встановлено пам’ятну стелу (скульптор М. Непорожній).

Пам’ятник М. Коцюбинському, м. Чернігів, парк Болдина гора

Запитання і завдання

1. Яким постає Михайло Коцюбинський у спогадах його сучасників?

2. Під впливом яких факторів формувався характер Михайла Коцюбинського? Які події дитинства відіграли в цьому визначальну роль?

3. Яким уявляється вам образ письменника на тлі епохи? Зробіть історико-літературну реконструкцію його життєпису.

4. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника й розповіді вчителя? Поставте їх учителеві, запитайте друзів. Чи отримали ви відповіді на свої запитання? Чи задовольнили вони вас?

5. Чи хочете ви продовжити знайомство з творчістю письменника? Якщо так, скористайтеся матеріалом подальших розділів підручника або інших джерел. Якщо — ні, спробуйте відповісти на запитання, чому особа митця не викликала зацікавлення? Дізнайтеся, чи є серед однокласників й однокласниць однодумці.

6. Підготуйте повідомлення на тему «М. Коцюбинський і живопис» (художники-ілюстратори Ф. Кричевський, Я. Прийма, О. Кульчицька, Г. Якутович, М. Маринюк; художники-портретисти В. Пойда, М. Жук). Ознайомте зі своїми напрацюваннями учнів середніх класів, де вивчається творчість Великого Сонцепоклонника.

7. Перегляньте художньо-документальний фільм «Золотий засів» — Режим доступу: http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/kocubinskie. html. Поділіться враженнями в класі, з близькими.

8. Поміркуйте над питаннями: «Який «золотий засів» при народженні заронив у душу людини Господь? У чому таємниця справжнього таланту?»








На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.