Всі публікації щодо:
Українка Леся

Українська література 10 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля - Педагогічна думка 2018

Знайомство здалеку і зблизька - ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ

(Лариса Петрівна Косач-Квітка)

25 лютого 1871 — 1 серпня 1913

Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі.

Леся Українка

Нагірною проповіддю було її слово, що будило з летаргійного сну націю, вселяло віру і надію в її духовні сили.

Іван Денисюк, дослідник творчості Лесі Українки

Леся Українка — геніальна поетеса, драматург-новатор, прозаїк, перекладач, публіцист, критик, культурний діяч. Вона утвердила поетичне слово як зброю у боротьбі за особисту, національну й соціальну свободу, водночас активно обстоюючи естетичну сутність художнього твору. Поетеса самовіддано торувала шлях української літератури й виводила її на європейські обшири.

Знайомство здалеку і зблизька

Портрет. «1879 р. — Лесі йшов восьмий рік — білява, тендітна; 1882 р. — 11 років — бліденька, аж зеленкувата, тонесенька, починає відпускати косу; 1886 р. — 15 років — Леся вже заввишки з маму, тільки зовсім тоненька та кволенька; 1897 р. — 26 років — дуже худа, бліда, страшенно втомлюється...; 1899 р. — 28 років — струнка, з виразом терпіння дама, обличчя якої так сильно оживлене внутрішньою духовністю, що вона виглядає прямо красивою; 1903 р. — 32 роки — схудла, і до того змарніла, що до павутинки подібна» (О. Косач-Кривинюк — сестра Лесі Українки).

Вдача, темперамент. Була веселою і по-дитячому пустотливою в дитинстві: любила танцювати, плавати, стрибати, лазити по деревах, бігати на перегонки. У юності носила матроски й коротко, по-хлопчачому, стригла волосся. Росла невередливою і терплячою. Допомоги просила лише у випадку крайньої потреби.

Природну стійкість та витривалість вона успадкувала від матері, Олени Пчілки, а розсудливість, принциповість, цінування людської гідності, стриманість і замкнутість — від батька.

Книги, театр, музика в житті поетеси. Найулюбленіша книга Лесі в дитинстві — збірник сербських народних дум і пісень у перекладі М. Старицького. Найбільшим літературним авторитетом був Тарас Шевченко.

Леся Українка захоплювалася театром. Залюбки відвідувала аматорські вистави в Гадячі й Колодяжному. Довелося їй виступити також у ролях головного режисера, актриси й костюмера маминої п’єси «Кармелюк» й опери М. Лисенка — «Коза-дереза».

Музика в житті поетеси посідала особливе місце. Леся Українка мала дуже гарний слух і голос. В одному з листів до свого дядька М. Драгоманова писала: «З мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж поет, та тільки біда, що «натура» втяла мені кепський жарт».

Дев’ятирічною дівчинкою під керівництвом тітки О. Косач-Шиманської Леся почала грати на фортепіано. Любила виконувати твори Л. ван Бетховена й Ф. Шуберта, а з українських композиторів — пісні М. Лисенка. Однак після операції на руці довелося розпрощатися з улюбленим інструментом. Про свій сум і біль Леся згодом розкаже в поезії «До мого фортепіано». З її голосу записано 225 народних мелодій.

Сторінки життєпису. Леся Українка народилася 25 лютого 1871 р. у Звягелі (тепер місто Новоград-Волинський Житомирської області) у дворянській родині. Мальовничі краєвиди, поетичність народних традицій, звичаїв, обрядів, пісень не могли не вплинути на формування світобачення і світосприйняття майбутньої письменниці.

Важливим чинником у формуванні її духовного світу, національної самосвідомості й українського національного світогляду було родинне виховання.

Батько, Петро Антонович Косач, — юрист. Під час навчання в університеті заприятелював із М. Лисенком, П. Житецьким, М. Драгомановим. Був одним із організаторів і активних членів «Старої громади». Входив до редколегії журналу «Кіевская старина». Петро Антонович турботливо ставився до всіх своїх дітей, але особливо приязні й духовно споріднені були стосунки з Лесею.

Мати Лесі — Ольга Драгоманова, видатна громадська діячка й письменниця Олена Пчілка. Предки Лесі Українки по матері були перекладачами (драгоманами) в уряді Богдана Хмельницького. Дід Лесі, Петро Драгоманов, і його старший брат Яків писали вірші й оповідання.

Мати закінчила пансіонат шляхетних дівчат. У шлюбі з Петром Косачем народила шістьох дітей (Михайло, Лариса, Ольга, Ісидора, Оксана, Микола). їм вона передавала любов до рідної мови, України, народної пісні, фольклору, книги та безсмертної поезії Тараса Шевченка.

Обдарування, освіта й самовиховання. Леся Українка була від природи обдарованою дитиною. На четвертому році життя вона самотужки навчилася читати. У п’ять років уже знала багато волинських пісень та звичаїв.

Перший свій вірш «Надія» Леся написала у дев’ять років. У тринадцять уже була авторкою публікації у Львівському виданні «Зоря» (вірші «Конвалія» і «Сафо», 1884 р.). Того ж року береться за переклад Гомерової «Іліади», а згодом перекладає Гоголя та Овідія. Про свої обдарування вона напише в листі: «Я маю надзвичайну пам’ять... до того ж я не вмію думати без образів».

Під керівництвом матері Леся вивчає іноземні мови: німецьку, французьку, польську, російську, давньогрецьку. Згодом самотужки опановує італійську, болгарську, англійську, іспанську. Здобувши самостійно ґрунтовну освіту, навчає своїх молодших сестер і братів. Пише для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів», який у 1918 р. був виданий як навчальна книєка для національної школи.

Дев’ятнадцятирічною Леся Українка вже розуміла своє призначення: «Мені такого треба багато написати, що якби я жила навіть три життя разом, то й то ще не знаю, чи вспіла б те все поробити».

Звичайно, встигла б, була ж бо як «на свій вік — геніальна жінка, з тонким розумом і обдарованістю» (М. Павлик). Але хвороба, невиліковна на той час, внесла свої корективи в життєві плани і задуми.

Життя Лесі Українки обірвалося 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі. Тіло поетеси було перевезене до Києва. Восьмого серпня її поховали на Байковому кладовищі поряд із могилами батька і брата.

Леся Українка для українців та інших народів є символом мужності, сили духу, незламності та величі людини.

Її образ закарбовано в різних видах мистецтва. У скульптурному увічненні образу мисткині найвідомішими є пам’ятники Галини Кальченко в містах Києві, Ялті, Новограді-Волинському та в селі Колодяжному (Україна), Саскатуні (Канада), Тамари Абакелія — в Сурамі (Грузія), Василя Бородая — в Батумі (Грузія).

З усіх жанрів образотворчого мистецтва найбільш плідним є малярство, а в малярстві — ілюстрації до її драматичних і поетичних творів. Техніка різна — олія, акварель, офорт, гравюра, ліногравюра, олівець, але всіх митців об’єднує психологізм проникнення в ілюстрований твір, його сюжет чи образ.

Музей Лесі Українки в м. Ялті. Будиночок, у якому поетеса проживала у 1897—1900 рр.

Ілюстрації до «Лісової пісні» створили художники І. Марчук, В. Лопата, М. Дерегус, В. Касіян, Н. Лопухова, О. Ніколаєць та інші.

Художник-графік В. Лопата розробив макет 200-гривневої банкноти з портретом Лесі Українки. Вийшли також ювілейна монета, присвячена Лесі Українці, й поштова марка.

Запитання і завдання

1. Що вас зацікавило в особистості поетеси? Здивувало? Вразило?

2. Яку роль відігравало родинне оточення у формуванні духовного світу майбутньої української письменниці?

3. Які таланти змалку виявилися у Лесі? Як вона реалізувала їх? А як реалізуєте свої обдарування ви, ваші однокласники й однокласниці?

4. Спробуйте пояснити, чому Леся Українка найбільше любила музику М. Лисенка.

5. Ознайомтеся з матеріалами, розміщеними в «Енциклопедії життя і творчості Лесі Українки». Укладіть з друзями «Путівник по сайту». Презентуйте його учням інших класів, де вивчається творчість поетеси.

6. У мережі Інтернет знайдіть матеріали про долю членів родини Лесі Українки. Укладіть бібліографічний покажчик електронних джерел. Поділіться своїми напрацюваннями з однокласниками й однокласницями. Згодом поцікавтеся, чи скористалися вони результатами вашої праці.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.