Всі публікації щодо:
Мирний Панас

Українська література 10 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля - Педагогічна думка 2018

Хіба ревуть воли, як ясла повні? - роман-епопея з народного життя - ПАНАС МИРНИЙ - РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА

Роман цей справді — народний твір... це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія.

М. Наєнко, літературознавець

Історія написання роману. Поштовхом до написання роману стала почута під час подорожі Панаса Мирного від Полтави до Гадяча розповідь про „відомого чи не на всю губернію розбишаку“ Василя Гнидку.

1874 року у львівському журналі „Правда“ був опублікований нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадяча“. „Як такий мирний пахарсъкий побит з його поетичним почуттям, з людяністю викинув з себе такого злющого зарізяку?“, - запитував автор.

Найбільше ж дивувало Панаса Мирного те, що люди не засуджували вчинків Гнидки, а навпаки, співчували йому, називали нещасним чоловіком. На думку автора, „Гнидка — безталанна дитина свого віку“.

Робота над романом „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ тривала понад п’ять років — з 1872 до 1877 року. Задум твору, його ідейна спрямованість, основна частина тексту належать Панасу Мирному.

У листопаді 1872 р. він закінчив повість „Чіпка“, написану на основі нарису. Брат письменника Іван Білик закликав створити „народний роман на основі щирого реалізму“. Після перероблення повість стала широкоформатним, панорамним, реалістичним романом, дія в якому відбувається від катерининських часів до пореформених 1860-х років.

У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Під час доопрацювання задуму автори дедалі більше заглиблювалися в історію, через що роман почав скидатися на будинок „із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом“ (академік О. Білецький).

Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. Михайло Драгоманов зумів надрукувати роман тільки за кордоном — у Женеві (Швейцарія) в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше на рідних теренах його було опубліковано в 1903 р. у журналі „Киевская старина“ під назвою „Пропаща сила. Повість“.

Запитання і завдання

1. Яке враження справила на вас історія Чіпки Варениченка? Що ви думали, відчували, читаючи розділи роману? Які запитання виникли? Чи зафіксували ви їх?

2. Поділіться емоціями, поставте запитання вчителеві, однокласникам та однокласницям. Чи суголосні ваші почуття? Чи задовольнили одержані відповіді?

3. Доведіть жанрову приналежність твору (соціально-психологічний роман).

4. Чи можна вважати „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ епопеєю? Укажіть не менше трьох аргументів „за“ чи „проти“.

5. Роман Панаса Мирного та І. Білика має дві назви. Як вони виникли і що означають?

Довідник читача

Соціально-психологічний роман — роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їхніх думок, прагнень і переживань. Основні риси жанру: увага до внутрішнього світу особистості; психологічних чинників її поведінки; багатоплановість сюжету; охоплення долі цілої низки дійових осіб; великий обсяг.

Нарис — невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, у якому зображено дійсні факти, події в житті конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.

Епопея — значний за обсягом твір епічного змісту, у якому широко й усебічно відтворено епохальні переломні події в житті цілого народу (часом багатьох народів), що мають вирішальне значення для багатьох поколінь.

Ідейно-тематичний зміст. Тема роману — зображення історії села Піски, життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва та його залишків, напередодні й під час реформи 1861 року, долі правдошукача-бунтаря, „пропащої сили“ Чіпки Варениченка.

Автори утверджують важливу в усі віки ідею: боротьба з несправедливістю через злочин і пролиття крові посилює зло. Весь розвиток сюжету підводить читача до висновку: навіть найблагородніші пориви людські перекреслюються злочином.

Композиція і сюжет. Композиційно роман складається з чотирьох частин, кожна з яких поділяється на розділи, що становлять художню цілісність, мають завершений зміст. Перша частина — змалювання дитинства і юності головного героя, друга присвячена історії села Піски, третя й четверта розкривають трагедію Чіпки, її витоки, розвиток, завершення. Це, так би мовити, зовнішня структура. Внутрішня — психологічне обґрунтування складності формування характеру героїв, їхнього життєвого вибору, змалювання історії кількох поколінь селян.

Роман має основну та другорядні сюжетні лінії. Головна сюжетна лінія пов’язана з розгортанням долі селянина-бунтаря Чіпки Варениченка. Другорядні — це лінії інших героїв: Грицька, Христі, родини Ґудзів, Мотрі, панів Польських, а також Лушні, Матні, Пацюка.

Сюжетні лінії то розгортаються окремо, то перетинаються. Усі вони розвиваються на тлі суспільно-історичних подій і тісно з ними пов’язані.

Запитання і завдання

1. Через чиє сприйняття подано пейзаж, яким починається роман? Наскільки стан природи співзвучний душевному станові героя твору?

2. Прочитайте другий і третій абзаци розділу „Польова царівна“. Яку роль відіграє авторське зауваження „Ішов справді парубок“? Що зміниться в тексті, якщо вилучити його?

3. Які риси характеру Чіпки розкриваються через опис зовнішності?

4. Автори роману вживають два дієслова для характеристики ходи головного героя: „Ішов справді парубок...“ і „Парубок плівся повагом...“. Які смислові відтінки несе в собі друге дієслово? Що зміниться в тексті, якщо замінити його нейтральним „ішов“?

5. Що відчуває Чіпка на ниві? До яких художньо-стилістичних і пунктуаційних засобів звертаються автори роману, щоб передати цей стан? Свою думку обґрунтуйте посиланням на текст.

6. Чому останню фразу внутрішнього монологу Чіпка промовляє вголос?

7. Про які два роки йдеться в розмові чоловіків біля шинку (розділ „Дознався“)? Відповідь пошукайте в матеріалі курсу „Історія України“, інших джерелах, зокрема в Інтернеті.

8. Які риси селянства розкриваються в цій розмові? Назвіть дві-три з них.

9. У процесі читання важливо звертати увагу на розуміння всього тексту, окремих фраз, кожного слова. Інколи зміст видається прозорим, а насправді... Ось, скажімо, фраза „Стали благовістити до церкви“. Про що йдеться? Хто благовістив? Як? Чому саме благовістив? Іще приклад:

— Галю! Найми наймичку, — каже він [Чіпка. — Авт.], дивлячись, як вона втомилася коло печі, золінники вергаючи. Про що йдеться?

Образи роману. Основні чинники, що впливають на долю героїв роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“, — соціальні умови буття (дійсність у всіх її суперечностях, у найрізноманітніших виявах: соціальних, національних, історичних, побутових) та успадковані нахили. Це був новаторський на той час підхід.

Життя героя виразно постає завдяки майстерності авторів у розкритті його внутрішнього світу, змалюванні життєвого шляху від правдошукацтва до розбійництва.

Епізод за епізодом „на очах у читача“ проходить життя головного героя, у якому відбувається боротьба між добром і злом.

Змалечку Чіпка зазнає образ і принижень від дитячого товариства. У цей період „зло“ врівноважується позитивним впливом баби Оришки й діда Уласа. Згодом таку ж роль „виконає“ кохання до Галі. Чіпка прагне бути добрим, хоче стати господарем, бути корисним людям. Однак соціальні фактори (втрата землі, несправедливість під час виборів до управи) і вроджена суперечливість характеру (імпульсивність, запальність, категоричність, схильність до афекту, жорстокості, безрозсудних учинків) спричиняють духовний злам: він стає „зарізякою“. Зрештою його зрікаються найдорожчі люди — Галя й мати, яка повідомляє у волость про злочин сина.

Невміння знайти справжні шляхи боротьби проти гнобителів і кривдників, „крива стежка“ бунтарства і зробили Чіпку „пропащою силою“.

Наталія Антоненко. Чіпка Варениченко

Запитання і завдання

1. Наскільки вдалою і виправданою є назва першого розділу — „Польова царівна“, адже в ньому йдеться здебільшого про Чіпку?

2. За Словником української мови з’ясуйте, який зміст вкладають автори роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ у визначення „хижа туга“.

3. Які особливості характеру виявляв Чіпка в дитинстві та юності? Що насторожує і лякає вас у його вчинках?

4. Людина завжди має можливість вибору за певної життєвої ситуації. Чому Чіпка обрав шлях розбійництва? Що стало визначальним чинником вибору? Знайдіть у романі цитату, яка містить відповідь на це запитання.

5. Які три риси характеру головного героя названо в його портреті? Як вони вплинули на його долю?

6. Чіпка, за його словами, хоче „людям служити“. Чи так це насправді?

Чи вірить сам герой у щирість своїх слів? Адже буквально в наступному абзаці автори роману зазначають: „...У Чіпчинім серці уже ворушилося бажання верховодити, пекло його, виривалось наверх у думці, в слові...“ Висловіть свої міркування у класі. Послухайте відповіді.

Чи згодні ви з почутим?

7. Відзначте переломні події в житті головного героя і його реакцію на них. Які з факторів, що визначили поведінку героя в тій чи іншій ситуації, є соціальними, а які — психологічними? Свої міркування підтвердьте цитатами з тексту.

Психологічно вмотивованою є й історія інших героїв, які (що притаманне стилю Панаса Мирного) утворюють своєрідні „пари“.

Грицько Чупруненко, сирота, товариш Чіпки з дитинства, стає поважним господарем. Образ складний і, як і Чіпка, неоднозначний. Його працьовитість, наполегливість у самотворенні й само- здійсненні викликають повагу. Хоча героєві притаманні також егоїзм, пріоритет власних інтересів над громадськими. Водночас саме Грицько забрав до себе Мотрю після арешту Чіпки. Він же єдиний із односельців, хто побажав Чіпці Божої помочі в його подальшій долі.

Ще однією пропащою силою в романі є Максим Ґудзь. Вродливий зовні, сильний і гордий, кмітливий, сміливий, незалежний духом, він також, пройшовши „школу“ військової служби, стає на шлях розбою й гине під час одного з пограбувань. Однак якщо Чіпка став на шлях грабунку, зневірившись у пошуках правди, то Максим грабує заради наживи.

Жіночі образи в романі Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“ сповнені трагізму й приреченості. Жодна з героїнь роману не в змозі змінити своєї долі, а прагнення якось вплинути на хід подій не є дієвим.

Образ Галі є уособленням дівочої краси, подружньої вірності та моральної чистоти — найпривабливіших рис українського національного характеру. „Невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду“ — такою змальовує її автор на початку роману в образі „польової царівни“. Дівчина, дочка Максима Ґудзя, зросла в злодійській сім’ї, але зло, що оточувало з дитинства, не спотворило душі. Письменник називає її то „польовою царівною“, то „розбишацькою дочкою“, тим самим акцентуючи увагу на протиріччі між благородними прагненнями дівчини і тим оточенням, у якому вона зростала. Галя зуміла зберегти моральну чистоту й душевну чуйність, щедрість. Вона мріє про щасливе життя з коханим, вірить, що зможе втримати Чіпку на шляху добра. Зрештою, усвідомивши весь трагізм ситуації, зрозумівши, що не зможе врятувати Чіпку, Галя накладає на себе руки.

Христя — один із найцікавіших жіночих образів. Добра і співчутлива до чужого горя, Христя найглибше розуміє правдошукання Чіпки. Саме ідеєю шукання правди освітлений у романі її образ. Христя також відчуває, що Грицько за складом своєї натури може зректися правди й легко змиритися з кривдою. І родинний затишок не дарує їй повного щастя: егоїстичність Грицька боляче ранить душу Христі.

Жінкою-страдницею є мати Чіпки Мотря. Вона не знала щастя змалку, не бачила його дівчиною, ще не народивши сина, стала заміжньою вдовою. Життя її — це страдницький шлях матері. Мотря гаряче любить свого єдиного сина і тяжко вболіває, коли його посадили в „чорну“: „Як сова, згорбившись, скарлючившись, ходить вона кругом чорної“; поглядає на невеличкі залізом перевиті віконця та плаче-плаче... Всіма силами бореться мати за сина, але, зрозумівши, що син став убивцею, викриває його злочин. Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки-матері, який виправданий всією логікою розвитку образу. Прагнення справедливості в критичний момент виявилося у неї сильнішим від материнського жалю до рідного сина.

Прообразом баби Оришки була нянька Панаса Мирного — кріпачка Ірина Батієнко. Оришка — втілення народного світогляду й моралі. Бита горем та невилазними злиднями, зберегла вона людяність, доброзичливість і душевність. Оришка найбільше виховувала онука не словами, а власним прикладом. „А баба така добра була, до всіх добра...“, — такий підсумок після її смерті зробить Чіпка.

Як негативний персонаж, у якого нема поняття честі, але є „хижа, падка на розкоші та на прибуток“ натура, змальовано Явдоху.

Рельєфно виписані й інші образи, зокрема панів Польських, представників чиновництва.

Запитання і завдання

1. Панаса Мирного після ознайомлення з історією розбійника Гнидки дуже вразив той факт, що селяни не засуджували злочинця, а співчували йому. Водночас у романі ставлення до розбійника Чіпки зовсім протилежне: під час зупинки арештантів у селі „не знайшлося душі, щоб підійшла до його, попрощалася...“. Як можна це пояснити?

2. Чи можна на основі назви розділу „Хазяїн“ і перших його рядків: „Ну а Грицько що? Грицько — не промах“ визначити ставлення авторів роману до свого героя? Спробуйте зробити це.

3. Прочитайте опис праці Чіпки біля землі (розділ „Дознався“ від слів „Закипіла в Чіпки в руках робота...“ до слів „...отакі скирти понавертав!“). Як будова речень допомагає авторам створити відповідний настрій, передати емоційний стан героя?

4. Порівняйте портрет Галі („Польова царівна“) і героїні Г. Квітки-Основ’яненка Марусі. Який висновок можна зробити на основі такого порівняння?

5. Як ставляться автори до своїх героїв? Свої міркування підтвердьте посиланням на текст.

6. Письмово доведіть або спростуйте одну з тез:

„...Тим, хто є для української поезії Шевченко, тим для української прози є Панас Мирний...“ (Мікулаш Неврлий, літературознавець);

„...Такої прози до Панаса Мирного не мала українська література...“ (Леонід Новиченко, літературознавець).

7. Наскільки актуальними є твори Панаса Мирного для сучасного читача? Чи допомагає знання історичних реалій минулого глибше зрозуміти події сьогодення? Наведіть аргументи.

Культурно-мистецький контекст

Вагомі зрушення в суспільно-політичному, економічному житті другої половини XIX ст. сприяли утвердженню в образотворчому мистецтві тенденції до реалістичного відображення світу.

Одним із найяскравіших представників реалістичного напрямку в українському живописі є художник С. Васильківський.

Сергій Васильківський. „Козача левада“ (1893)

Запитання і завдання

1. Розгляньте репродукцію картини С. Васильківського „Козача левада“. Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями. Опишіть картину. Порівняйте свій опис із її описом в Інтернеті.

2. У парі чи групі підготуйте опис однієї із картин українських художників (на вибір): М. Пимоненка „Вечоріє“, „Жнива в Україні“, В. Орловського „Затишшя“, „Український краєвид“ у контексті естетики реалізму.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.