Українська література 11 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко 2019

Українська література ХХ ст.
Вступ. «Розстріляне відродження»

Всі публікації щодо:
Історія літератури
Літературознавство

Дорогі читачі!

В 11 класі ви ознайомитеся з українською літературою ХХ ст., строкатою за своїми стильовими особливостями та формами, тематично багатою й естетично досконалою. Ви прочитаєте не тільки твори, які ваші батьки вивчали свого часу в школі (поезії М. Рильського, П. Тичини й Д. Павличка, усмішки Остапа Вишні, кіноповісті О. Довженка й прозу О. Гончара), а й ті, що були під забороною, — імена їхніх авторів та авторок замовчували в тоталітарному СРСР (М. Хвильовий, М. Куліш, О. Турянський, Б.-І. Антонич, Є. Плужник, Л. Костенко, І. Багряний та ін.). Ці твори відображали багату й цікаву українську історію, знання якої гартує національну самосвідомість людини («Маруся Чурай» Л. Костенко); розповідали про сильних та яскравих особистостей, які змогли кинути виклик тоталітарній сталінській системі («Тигролови» І. Багряного). Автори оспівували красу природи, людину як особистість, її духовний світ, але відмовлялися від насаджуваної ідеології та «творчих» замовлень авторитарної влади (М. Зеров, Є. Плужник, Є. Маланюк, М. Хвильовий, М. Куліш, В. Підмогильний та ін.).

ХХ ст. — дуже складний та неоднозначний період в історії України. Ви ознайомитеся з ним не тільки читаючи розповіді очевидців і підручники з історії, а й за допомогою художнього слова, яке вас збентежить і заспокоїть, здивує й примусить поринути в роздуми, навчить любити й виховуватиме доброту, подарує естетичне задоволення та сформує вишуканий смак.

Сподіваємося, що цей підручник якнайкраще зможе реалізувати завдання чинної програми з української літератури. У ньому кожна тема розпочинається рубрикою «Спостереження», у якій подано мистецькі шедеври, світлини й завдання, що підготують вас до нового літературного відкриття. Літературно-критичний матеріал (життєпис письменника / письменниці, відомості з теорії літератури, аналіз художніх творів) чітко дозовано й проілюстровано, а також використано матеріали з мережі Інтернет. Рубрики «До речі...», «Довідка» містять принагідну додаткову інформацію, яка допоможе глибше осягнути матеріал. До кожної теми підготовлено по 12 завдань: 1-3 — тестові завдання (у форматі ЗНО) для перевірки первинного сприйняття теми; 4-10 — завдання з елементами аналізу художніх творів, а також для перевірки теоретичних відомостей; 11-12 — завдання творчого характеру (здебільшого на висловлення власної думки). До кожної теми запропоновано домашні завдання двох типів: 1) обов'язкові для всіх і 2) ті, що ви можете виконати за власним бажанням. Не забувайте про короткий словник літературознавчих термінів у кінці підручника. Він не раз вам стане в пригоді.

До підручника введено всі поезії та твори малої прози, передбачені програмою для текстуального вивчення, великі ж за обсягом твори представлено уривками.

Читайте, вивчайте, насолоджуйтеся й ставайте успішними особистостями. Хай вам щастить!

З повагою — автор

ВСТУП. «РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ»

Спостереження

1. Розглянувши репродукції картин, дайте відповіді на запитання.

М. Бурачек. Зима. Алея в саду

А. Мокрицький. Портрет дружини

Д. Бурлюк. Карусель

A. Визначте, яка картина створена в XIX ст.

Б. За якими ознаками ви визначили картину XIX ст., а за якими — полотна XX ст.?

B. Використовуючи знання або власну інтуїцію, доберіть до кожної картини відповідний термін: «авангардизм», «імпресіонізм», «романтизм».

2. Законспектуйте матеріал про українську літературу XX ст.

Українська література ХХ ст.

ХХ ст. — епоха великих відкриттів у науці й техніці. У цей період людина починає усвідомлювати, що повністю пізнати світ неможливо, тому й виникає новий тип художньої свідомості. Митці ХХ ст. вже не акцентують увагу на своїй просвітницькій ролі, на відміну від тих, хто творив у ХІХ ст., живучи в ілюзіях усезнання. Письменники ХХ ст. почали відмовлятися від того, щоб фіксувати у творах події та факти, вони вже не прагнуть бути моралізаторами й пророками свого суспільства, а занурюються в загадкову людську душу, свідомість і підсвідомість.

У яких історичних умовах розвивалося мистецтво, зокрема й література, у ХХ ст.? Соціалістична революція, колективізація, голодомори, дві світові війни, сталінські репресії, декілька хвиль еміграції, розпад Радянського Союзу й здобуття Україною незалежності. Так, література й інші види мистецтва розвиваються за своїми внутрішніми, естетичними законами, проте на них певною мірою впливають і зовнішні, суспільні чинники, у яких формується художня свідомість митця. Справді, у літературі ХХ ст. стають актуальними такі проблеми, як митець і влада та свобода творчості. Перед письменниками радянського періоду постав вибір: оспівувати соціалістичну дійсність чи сповідувати свободу самовираження.

У ХХ ст. домінували такі стильові напрями: модернізм (наприкінці ХІХ ст. — 1920-і роки), соцреалізм (1930-1980-і роки) і постмодернізм (1980-і — початок ХХІ ст.). У центрі кожного з цих напрямів була людина, щоправда, соцреалізм як панівна ідеологія руйнував особистість, модернізм боровся за неї як за індивідуальність, а постмодернізм зображав зневіру в людині.

У 20-і роки ХХ ст. розвивається нова хвиля модернізму, що проявився в багатьох індивідуальних стилях, які можна умовно згрупувати в течії: символізм, імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм та ін. Естетичні засади нового етапу модернізму було спрямовано проти реалістичного мистецтва.

Українську літературу 20-х років ХХ ст. називають «червоним ренесансом», або «розстріляним відродженням».

Одеса. Фото. Початок ХХ ст.

Теорія літератури

«РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ»

«Розстріляне відродження» — умовна назва літературно-мистецької генерації у 20-х — на початку 30-х років ХХ ст. У цей період було знищено більшість представників українського письменства, інтелігенцію, які розбудовували національну культуру. Серед них: Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Михайль Семенко та ін. — найяскравіші представники української літератури й національної історії загалом.

У 20-х роках ХХ ст. розквітла творчість багатьох талановитих митців різних стильових уподобань і смаків.

У 1918 р. виникає мистецьке угруповання1 «Біла студія», до якого належали київські поети П. Тичина, М. Семенко, художник А. Петрицький, режисер та актор Л. Курбас. 1919 р. створено угруповання «Музагет» (об'єднало митців різних напрямів), з якого в 1920 р. утворилася група «Гроно», що культивувала імпресіонізм і футуризм. Гронівці вважали мистецтво інструментом духовного спілкування між людьми.

1 Угруповання — група осіб, об'єднаних на основі спільних поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо. Слово має інше значення: воно позначає не саму групу людей чи предметів, а дію, процес об'єднання їх у групу.

1921 р. М. Семенко заснував групу «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), яка у своїй програмі прогнозувала швидке відмирання мистецтва через його традиційність, пропагувала створення «метамистецтва» — поєднання поезії, живопису, скульптури, архітектури й кіно.

1923 р. в Києві було створено групу «Аспис» («Асоціація письменників»), до якої належали митці різних поколінь і світовідчувань: М. Рильський, Є. Плужник, М. Зеров, Г. Косинка, П. Филипович, В. Підмогильний. З «Аспису» вийшли майбутні неокласики. Через рік це угруповання вже було реорганізоване в «Ланку». Воно проголосило об'єднання старої української літератури з новою, оскільки «пролетарська література розривала українські традиції». 1926 р. до «Ланки» приєдналися ще декілька митців — так постало угруповання МАРС (Майстерня революційного слова).

Київ. Фото. Початок ХХ ст.

Найбільші літературні організації — «Плуг», «Гарт» і ВАПЛІТЕ — були створені в тодішній українській столиці Харкові, саме тут найпотужніше вирувало культурно-мистецьке життя України.

Організація «Плуг» (1922-1932) (керівник С. Пилипенко) дотримувалася традицій реалізму, зображувала життя тодішнього села в дусі партійних вимог. Спілка «Гарт» (1923-1925) (керівник В. Еллан-Блакитний) пропагувала поширення комуністичної ідеології, мова творів мала бути українською.

Обкладинка альманаху з логотипом ВАПЛІТЕ. 1926 р.

Літературна організація ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури, 1926-1928) (президент М. Хвильовий) виникла в Харкові наприкінці 1925 р. До неї ввійшли колишні члени «Гарту». Вони дбали про престиж української літератури, підтримуючи насамперед талант і новаторство, професійну майстерність. Діяльність ВАПЛІТЕ розвивалася саме тоді, коли відбувалася літературна дискусія 1925-1928 рр. Приводом для дискусії стала стаття М. Хвильового «Про «сатану в бочці», або Про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної «червоної графоманії». М. Хвильовий та його однодумці ставили за мету знищити рабський дух у свідомості українського народу, вони дбали про високу художню майстерність і свободу у висловленні свого «Я»; зображали вольову людину фаустівського типу, а ці ознаки були властиві зарубіжній класиці. Дискусія з літературної переросла в політичну: влада змусила ВАПЛІТЕ оголосити про «саморозпуск», а багатьом членам цього угруповання повісили ярлик «ворога народу».

Авангардну українську літературу представляли організації «Нова генерація» (1926-1930), яку очолював М. Семенко, і «Авангард» (1926-1930) з В. Поліщуком на чолі. Метою цих літературних осередків було створення «ідеологічно витриманої» літератури із залученням «широких робітничих мас».

На противагу розмаїтим мистецьким осередкам офіційна влада мала свої літературні організації: «Молодняк» (1926-1932) і ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників), до яких належали І. Микитенко, В. Коряк, О. Корнійчук, І. Ле, П. Усенко, Д. Загул та ін.

Львів. Початок ХХ ст. Фото

1932 р. урядовою постановою «Про перебудову літературно-мистецьких організацій» було зупинено діяльність письменницьких організацій та утворено Спілку радянських письменників України, яка й нині існує як Національна спілка письменників України (НСПУ). Влада боролася з будь-якими проявами вільного мислення, утручалася в літературний процес, що значно пригальмувало його розвиток.

У 1930-і роки розпочалися масові репресії, зокрема 1937 р. (пік сталінських репресій!) «на честь 20-ліття Жовтня» в урочищі Сандармох (на півночі Росії) було розстріляно 1111 в'язнів Соловків, серед яких було 130 українських письменників, а саме: М. Зеров, М. Куліш, Л. Курбас, В. Підмогильний та ін. Протягом 1920-1930-х років жертвами масових репресій стало понад 500 українських митців.

3. Перегляньте фільм «Червоний ренесанс» (фільм перший: «Пролог. 1921-1925»; 50 хв) (реж. В. Шкурін, О. Фролов, 2005 р.) і дайте відповіді на запитання.

Youtube «Червоний ренесанс». Фільм перший: «Пролог. 1921-1925».

A. Яка інформація про Україну 1921-1925 рр. вас найбільше здивувала? Чим саме?

Б. Якими були плоди політики «воєнного комунізму» в Україні?

B. Як ви розумієте назву фільму?

4. Прочитайте текст і розкажіть, що ви знали про український живопис 20-30-х років ХХ ст. раніше, а що довідалися нового.

Після революції 1917 р. в образотворчому мистецтві відбувалася боротьба художніх напрямів і течій. Міцні позиції утримували імпресіоністи (М. Бурачек, О. Мурашко, З. Серебрякова, І. Труш). Вони відображали витончені враження та спостереження миттєвих відчуттів і переживань, природу, намагалися відтворити мінливі ефекти світла.

І. Труш. Літо. 1930-і роки

У цей час нові підходи запропонував авангардизм, що проявився в різних течіях: футуристи культивували урбаністичні мотиви, поклонялися технічним винаходам; найбільшу революцію здійснили кубісти, зображаючи дійсність за допомогою геометричних форм, а довели її до логічного завершення абстракціоністи, відмовившись від ілюзорно-предметного зображення дійсності й використавши кольорові плями, геометричні фігури, лінії та інші засоби.

О. Богомазов. Космос. 1910 р.

Сюрреалісти сполучали майже фотографічну натуралістичність мазка з фантастичністю, поєднували несумісне. Твори конструктивістів характеризувалися суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і зовнішньою монолітністю. Авангардизм в історії українського живопису відтворили О. Архипенко, О. Богомазов, О. Екстер, К. Малевич, І. Падалка, А. Петрицький, В. Татлін та ін.

О. Екстер. Театральні декорації. 1924 р.

На жаль, багато видатних художників було репресовано й знищено комуністичним режимом. У тоталітарному суспільстві 1930-х років владою був проголошений соцреалізм — художній метод, який прийшов на зміну «буржуазному» модернізму й базувався на народності, героїзмі трудящих, монументальності й уславленні комуністичних вождів.

К. Трохименко. Кадри Дніпробуду. 1937 р.

До речі...

Репродукції картин українських художників різних епох ви можете знайти на сайті Музею українського живопису (м. Дніпро). Тут зібрано як хрестоматійні роботи митців, так і маловідомі полотна. Вони мають достатню роздільну здатність, а отже, їх можна використати для створення мультимедійних презентацій. Не забувайте зазначати джерела, з яких ви берете матеріали для створення своїх презентацій, щоб не порушувати авторські права власників того чи іншого ресурсу.

Google museum.net.ua

5. Виконайте завдання.

1. Приводом для літературної дискусії 1925-1928 рр. стала стаття

А Леся Курбаса

Б Миколи Зерова

В Михайля Семенка

Г Миколи Хвильового

2. Дотримувалася традицій реалізму, оспівуючи життя села в дусі партійних вимог, організація

А «Гарт»

Б «Плуг»

В «Авангард»

Г «Молодняк»

3. Піком масових репресій українських письменників став рік

А 1925

Б 1928

В 1932

Г 1937

4. Які найпомітніші історичні події відбулися в Україні протягом ХХ ст.?

5. З чим пов'язані зміни в українській літературі ХХ ст. (порівняно з літературою ХІХ ст.)?

6. Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.

7. Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?

8. Які стильові напрями й течії домінували в літературі ХХ ст.?

9. У чому полягала літературна дискусія 1925-1928 рр.?

10. Розкажіть про український живопис 20-30-х років XX ст.

11. Розгляньте репродукцію картини. Поміркуйте, чому в соцреалістичному мистецтві на першому плані художник зобразив подвиг трудового народу.

К. Ніколаєв. Будівництво залізниці в Магнітогорську. 1930 р.

12. Прочитайте уривки з віршів П. Тичини, написані в різні періоди його творчості. Висловте свої міркування про художню вартість творів модернової й соцреалістичної естетики.

Світає...

Так тихо, так любо, так ніжно у полі.

Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,

В туман загорнувшись, далекі тополі

В душі вигравають мінорную гаму.

Вже дніє поволі...

Так тихо, так любо, так ніжно у полі

(«Світає...», 1914 р.).

Проти мурів, проти молу

В нас бадьорість комсомолу —

Ще й підмога йде:

Збільшовиченої ери

Піонери, піонери —

Партія веде.

Партія веде («Партія веде», 1934 р.).

Домашнє завдання

  • 1. Підготуйте коротке письмове повідомлення про одне з українських літературних угруповань 20-30-х років XX ст. Скористайтеся відповідною літературою або матеріалами мережі Інтернет.
  • 2. Підготуйте мультимедійну презентацію за творчістю художників, згаданих у тексті про український живопис 20-30-х років XX ст. (за бажанням).

Використана література1

  • Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер'єрі. — К., 2008. — 544 с.

1 Тут і далі подано список наукових праць, використаних під час створення підручника й рекомендованих як учителям, так і учням як додаткові науково-навчальні джерела.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.