Українська література 11 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко 2019

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937)
Розвиток літератури в Західній Україні (до 1939 р.)
Перлини західноукраїнської літератури

Всі публікації щодо:
Антонич Богдан-Ігор

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. в с. Новиці на Лемківщині (тепер територія Польщі) у родині греко-католицького священика. Родина Антоничів покинула рідне село, бо воно було розміщене на шляхах, де проводилися воєнні операції.

Через слабке здоров'я Богдан не ходив до початкової школи, до навчання в гімназії готувався, беручи приватні уроки. Учився добре, був музично обдарованим. Середню освіту здобував у польській гімназії. З 1928 по 1933 р. навчався на філологічному факультеті (щоправда, тоді його називали філософським) Львівського університету. Гурток україністів часто заслуховував його філологічні студії. Б.-І. Антонич виступав зі своїми поезіями перед університетськими друзями, які потім згадували, що він був дуже сором'язливим, малоговірким і заглибленим у себе.

1931 р. виходить друком перша його книжка «Привітання життя», що відразу привернула увагу львівської літературної громадськості. Закінчення університету збіглося з виходом у світ другої збірки «Три перстені» (1933), яка зробила Б.-І. Антонича відомим західноукраїнським письменником. «У ній, — зазначає Д. Павличко, — були вже малярські відкриття, філософські розгалуження, блискучі мовні перемоги його поезії».

Після закінчення університету юнак віддав перевагу літературній діяльності, з якої і жив. Він побоювався вчителювання: «Як піду на практику, а потім на посаду, то вже нічого не напишу».

З 1933 по 1937 р. Б.-І. Антонич написав ще три книжки, але тільки одна з них вийшла друком за його життя — «Книга Лева» (1936). Дві інші — «Зелена Євангелія» і «Ротації» — посмертні видання, датовані 1937 р. У цей час поет працює над оперною драмою «Довбуш», мистецтвознавчими, теоретичними статтями, над романом «На тому березі», який, на жаль, він так і не завершив. Через хворобу Б.-І. Антонич помер зовсім молодим. Це сталося 6 липня 1937 р. Поет похований на Янівському цвинтарі в м. Львові.

До речі...

У с. Бортятині Мостиського району Львівської області працює Музей-садиба родини Антоничів. Тут колись мешкала сім'я поета. Якщо будете в цих краях, обов'язково завітайте до музею, щоб почути більше про унікального поета.

Музей-садиба родини Антоничів. Сучасне фото

Довідка

Лемківщина — українська етнічна територія в Західних Карпатах, між річками Попрадом і Данайцем. Сучасна територія Лемківщини входить до складу трьох держав — Польщі (48 %), Словаччини (41 %) та України (11 %).

Лемки — етнографічна група українців. Ця назва походить від часто використовуваного ними слова лем, що означає «тільки, лише». Лемки називають себе також русинами, руснаками.

4. Опрацюйте матеріал про творчість Б.-І. Антонича. Випишіть у зошит відомості з теорії літератури.

Б.-І. Антонич був аполітичним. Напевно, це одна з головних причин того, що поета свідомо «забувала» офіційна критика, ніби такого й ніколи не було в літературному житті України. Поет сказав, що він не збирається «бити в барабани якоїсь певної політичної партії», а для радянської влади цього вже достатньо, щоб викреслити поета з літературної карти України. «Як це так — не обрати правильної (комуністичної. — Авт.) позиції?!» — зауважує іронічно Ю. Андрухович.

Б.-І. Антонич поклоняється законам мистецтва, йому важливе вільне поетичне самовираження, уміння висловити внутрішнє світовідчуття через художні образи.

На художній манері Б.-І. Антонича позначилися поетика символізму й міфологізму; асоціативність і метафоричність. Поет якось писав, що «значна частина поезій поставала в напівсні», найкраща пора писати для нього — ранок. Підтвердженням цього є факт, який наводить дослідник творчості поета Д. Ільницький: «Поганим днем в Антонича був той, коли тітка, у якої мешкав поет, зарано принесла каву, бо перервала оцей стан переходу його снодійних вражень у поезію».

Теорія літератури

АСОЦІАТИВНІСТЬ. МІФОЛОГІЗМ

Асоціативність, асоціація (латин. associo — приєдную) — це зв'язок між уявленнями, коли значення одного з них спрямоване до іншого на підставі спільних ознак, зумовлюючи виникнення нових, несподіваних, свіжих значень. Асоціація виникає або за подібністю (вода — кров), або за суміжністю в часі (весна — квіти), або за контрастом (небо — земля), або за причиново-наслідковим принципом (дим — вогонь). Унаслідок поєднання в поезії кількох уявлень або відчуттів виникає асоціативний ряд.

Міфологізм — спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не тотожне змісту першоджерела й залежить від культури епохи, задуму письменника, жанру твору. Той самий міфологічний мотив, опрацьований протягом багатьох століть, набуває в кожній епосі нових значень. В українській літературі міфологічну поетику використовували ранні модерністи — Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, Олександр Олесь, М. Вороний, пізніше — Б.-І. Антонич, П. Загребельний, І. Калинець та ін.

Уже в першій збірці «Привітання життя» (1931) помітно, що молодий митець подолав консерватизм поетичної традиції, сміливо й навіть розкуто експериментує з формою, його слово пружне, колоритне та звучне, як у раннього П. Тичини. Поет створив оригінальний світ, у якому ліричний герой шукає втрачену гармонію, він зливається з природою, вбирає її в себе. Ліричний герой відчув себе частиною великої зеленої природи, коли вперше піднявся в гори, — ближче до сонця, «перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилось» у ньому. Перша збірка — зразок міфологічного пояснення сутності життя: «...я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені...», «...я — закоханий в житті поганин». Що значить «закоханий в житті поганин»? Поганин (латин. paganus — селянин; від pagus — село) — язичник; у Б.-І. Антонича — людина світу, села та природи. І ця природа дала йому рівновагу й спокій, які він відчуває навіть у бурхливому вирі міста:

А як зійшов із гір до гамірливих міст,

у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,

глядів спокійно на хвиль противних гурагани («Автобіографія»).

Друга збірка «Три перстені» (1933) розпочинається медитацією «Автопортрет», в епіграфі до якої автор нагадує, що він — «закоханий в житті поганин». Тут, як і в медитації «Автобіографія», він розмірковує над своїми пракоренями. У давніх обрядах і звичаях лемків Б.-І. Антонич помічав поєднання двох світів — язичництва й християнства. Літературознавець М. Ткачук говорить, що «за основу Антоничевого світовідчуття взято ту картину світобудови, у якій є місце й еллінському відчуттю буття як гармонії, і первісне, язичницьке бачення світу, і духовно-активне його освоєння, невіддільне від розумного проникнення в його таємниці», «водночас цей світ добудовує і «космізм» П. Тичини, космічне світосприймання, притаманне вже нашим сучасникам».

Мотив поєднання язичницького й християнського є провідним у поезіях «Різдво» і «Коляда».

О. Кваша. Христос народився. 2007 р.

РІЗДВО (1933)

Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі1.

Прийшли лемки у крисанях2

і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії

крутиться довкола стріх.

У долоні у Марії

місяць — золотий горіх.

1 Дукля (пол. Dukla) — місто в центральній частині Лемківщини (на південному сході Польщі).

2 Крисаня (діал.) — капелюх, бриль.

У поезії «Різдво» християнське таїнство народження Ісуса Христа поєднане з язичницькими мотивами. Воно перенесене в українське середовище на Лемківщину. Різдвяного вечора лемки приносять «місяць круглий», тобто дарують хлібину. Справді, на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою обходять двір і освячують його. Символ місяця та хліба в національній свідомості здавна пов'язували з іще дохристиянським Різдвом (місяць — символ народження нового світу). Отже, ми бачимо, як вимальовується образ сучасної людини, що не відокремлює себе від стародавньої традиції свого народу. Язичницький місячний знак — «золотий горіх» — опиняється в долоні Марії, Синові якої доведеться пройти страшні випробування заради порятунку людства.

Цей мотив можна простежити й у поезії «Коляда», де Ясна Пані (Марія) плаче, адже знає трагічне майбутнє свого Сина, проте не в силах змінити його долю.

КОЛЯДА (1933)

Тешуть теслі з срібла сани,

стелиться сніжиста путь.

На тих санях в синь незнану

Дитя Боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани,

сняться веснянії сни.

На тих санях Ясна Пані,

очі наче у сарни.

Ходить сонце у крисані,

спить слов'янськеє Дитя.

Їдуть сани, плаче Пані,

снігом стелиться життя.

У цьому вірші перед читачем виникає колоритна картина лемківського Різдва, коли вже Син народився. Автор за допомогою лаконічних засобів створює зимовий, засніжений та водночас сонячний пейзаж («стелиться сніжиста путь», «ходить сонце у крисані»). Вірш надзвичайно музикальний: ритмомелодику творять легка рима, звуковий малюнок, що посилює емоційність, вибудовується алітерація із свистячих приголосних: «Тешуть теслі з срібла сани, / сняться веснянії сни. / На тих санях Ясна Пані, / очі наче у сарни».

О. Кваша. Колядки. 2007 р.

Поезія «Зелена Євангелія» — приклад пейзажної лірики. Щоправда, у Б.-І. Антонича вона сприймається і як філософська, адже ліричний герой не просто милується красою лемківського пейзажу, дістає від нього естетичне задоволення, а й порушує філософську проблему справжніх цінностей, які має культивувати людина: що для неї важливе, а що — другорядне в житті: «Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей!» А справжні цінності — навколо нас: «весна — неначе карусель», «гірське село», «місяць», «сонце», «земля стобарвна». Через чутливе споглядання цієї краси автор розкриває ідею життєствердження (вітаїстичності). Провідний мотив «Зеленої Євангелії» — нерозривна єдність природи й людини.

О. Кваша. Березень у горах. 2011 р.

ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ (1933)

Весна — неначе карусель,

на каруселі білі коні.

Гірське село в садах морель1,

і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі

слов'янський дзбан, у дзбані сонце

Ти поклоняйся лиш землі,

землі стобарвній, наче сон цей!

1 Мереля (морель — діал.) — сорт абрикоси з дрібними плодами або сорт вишні.

5. Перегляньте телепередачу «Історична правда з В. Кіпіані: Богдан-Ігор Антонич» (26 хв 2 с) і дайте відповіді на запитання.

Youtube Історична правда з В. Кіпіані: Богдан-Ігор Антонич

A. Як Ю. Андрухович пояснює вибір другого імені Антоничем — Ігор?

Б. Якими були стосунки Б.-І. Антонича з нареченою О. Олійник?

B. Яку оцінку дав Ю. Андрухович Б.-І. Антоничу?

О. Олійник, наречена Б.-І. Антонича

6. Виконайте завдання.

1. Західноукраїнськими письменниками є

А Микола Куліш та Євген Плужник

Б Павло Тичина й Максим Рильський

В Юрій Яновський та Микола Хвильовий

Г Богдан-Ігор Антонич та Осип Турянський

2. Установіть відповідність.

Приклад

Художній засіб

1 Ходить сонце у крисані...

2 Весна — неначе карусель...

3 Тешуть теслі з срібла сани,

стелиться сніжиста путь.

А алітерація

Б оксиморон

В порівняння

Г персоніфікація

3. Установіть відповідність.

Художній образ

Назва поезії

1 слов'янський дзбан

2 сонце у крисані

3 золотий горіх

А «Зелена Євангелія»

Б «Автобіографія»

В «Коляда»

Г «Різдво»

4. Розкажіть про літературний процес 20-30-х років XX ст. в Західній Україні.

5. Чим поезії Б.-І. Антонича нагадують ранню творчість П. Тичини?

6. Поміркуйте, чому в поезіях Б.-І. Антонича так мало слів іншомовного походження.

7. Що таке асоціативність? Доведіть, що вона властива творам Б.-І. Антонича.

8. Що таке міфологізм? Як він проявляється в поезіях митця?

9. Яким ви побачили світ ліричного героя у віршах поета?

10. Назвіть провідні мотиви поезій Б.-І. Антонича.

11. Поміркуйте, як би могла скластися доля аполітичного поета Б.-І. Антонича, якби він жив у радянській Україні.

12. Прослухайте дві музичні інтерпретації вірша Б.-І. Антонича «Різдво» у виконанні: студентів Дрогобицької духовної семінарії (2 хв 37 с); співачки X. Соловій (3 хв 7 с). Виконайте завдання.

Youtube «Народився Бог на санях» — колядка Богдана-Ігоря Антонича. Christmas carol

Youtube «Народився Бог на санях» — Богдан-Ігор Антонич (Громадське телебачення)

A. Охарактеризуйте стиль кожного виконання.

Б. Яка музична інтерпретація вам більше припала до душі? Чому?

B. Які дві поезії Б.-І. Антонича поєднано в композиції студентів Дрогобицької духовної семінарії? Що дало можливість органічно їх поєднати?

Домашнє завдання

  • 1. Вивчіть напам'ять один з віршів Б.-І. Антонича (на власний вибір).
  • 2. Напишіть відгук на прочитані поезії Б.-І. Антонича (за бажанням).

Використана література

  • Жулинський М. Богдан-Ігор Антонич // Слово і доля : навчальний посібник. — К., 2002. — С. 529-552.
  • Ільницький Д. Культурна картографія життєвого світу Богдана-Ігоря Антонича: дитинство // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — Вип. 23. — С. 44-59. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. Нарис життя і творчості. — К., 1991.






На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.