Українська література 11 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко 2019

Осип Турянський (1880-1933)
Розвиток літератури в Західній Україні (до 1939 р.)
Перлини західноукраїнської літератури

Всі публікації щодо:
Турянський Осип

Спостереження

1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання.

Е. Мунк. Крик. 1893 р.

Невідомий автор. Ілюстрація до повісті-поеми О. Турянського «Поза межами болю». 1921 р.

A. Пригадайте, що ви знаєте про картину Е. Мунка «Крик».

Б. Що спільного між роботою Е. Мунка й картиною невідомого автора?

B. Що ви пам'ятаєте про експресіонізм з 10 класу? Які ознаки експресіонізму властиві цим картинам?

2. Прочитайте життєпис О. Турянського й стисло перекажіть його.

Осип Турянський народився 22 лютого 1880 р. в с. Оглядові (нині Радехівський район Львівської області) у багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в початковій школі, потім — у Львівській українській гімназії. Вищу освіту здобув, закінчивши філософський факультет Віденського університету.

Як письменник, О. Турянський дебютував 1908 р., опублікувавши у віденському альманасі «Січ» декілька новел. Навесні 1914 р. його мобілізували в австрійську армію й відправили на сербсько-австрійський фронт. О. Турянський потрапив у сербський полон. Його разом з іншими австрійськими солдатами було етаповано через гори Албанії. Це був шлях смерті: через голод і холод гинули не тільки полонені, а й сербські конвоїри. Вижило тоді лише 15 тис. полонених, серед них був і О. Турянський. Жахливі спогади про голод і сніговий полон узято за основу твору «Поза межами болю». Фінальна сцена подібна до реальних подій: з-поміж шести замерзлих полонених серби помітили сьомого, який ледь рухався; його повертали до життя занурюванням у холодну воду. До речі, цю ідею висунув український лікар В. Романишин. Так було врятовано О. Турянського.

Після повернення з війни письменник викладав право у Віденському університеті. 1921 р. виходить друком повість-поема «Поза межами болю» (написана 1917 р.). Вона мала великий резонанс у тодішньому суспільстві. До Галичини О. Турянський повернувся 1923 р., він займається видавничою діяльністю, викладає латину, німецьку та французьку мови. 1926 р. прозаїк написав книжку «Боротьба за великість» з гумористично-сатиричними оповіданнями. Наступного року — сатиричну комедію «Раби», спрямовану проти «українського рабства», перекладає угорського поета Ш. Петефі, досліджує «Слово про похід Ігорів». 1933 р. з'являється останній твір О. Турянського — роман «Син землі», про сільський страйк у Галичині 1902 р. Однак цей твір не був належно оцінений.

О. Турянський мав слабке здоров'я через перебування в сербському полоні. Його життя обірвалося 28 березня 1933 р. Похований на Личаківському цвинтарі в м. Львові.

3. Опрацюйте матеріал про повість-поему О. Турянського «Поза межами болю» і складіть літературний паспорт до твору.

Поема в прозі «Поза межами болю». Історична основа твору. Твір розкриває антилюдяний, нищівний характер війни. За основу взято реальні події, учасником яких став сам письменник. Як уже згадувалося, він потрапив у сербський полон і його разом з іншими полоненими під час зимового відступу сербів було відправлено через засніжені албанські гори. Цей шлях дістав назву «дорога смерті», адже через холод, голод і знесилення масово гинули як полонені, так і конвоїри. У творі розповідається про шістьох товаришів митця, з якими він відстав від загальної колони. Усі вони загинули, а самого письменника врятував лікар Василь Романишин, якого автор з вдячністю згадує в передмові до твору.

Умовність художнього зображення. Конкретні історичні події набувають в інтерпретації письменника художнього узагальнення й слугують стрижнем для його антивоєнних міркувань. За допомогою цього узагальнення автор створив іншу художню реальність — умовну. Уже перший рядок поеми твору вказує на умовність зображення: «Поміж небом і землею блукають тисячі й тисячі тіней». Умовними, навіть схематичними є окремі епізоди. Скажімо, нереальною видається можливість розпалити вогонь на засніженому гірському перевалі й довго його підтримувати шматками свого одягу.

Тема й ідея твору. Тема твору «Поза межами болю» — зображення трагічних подій Першої світової війни й боротьба людини за життя в критичній ситуації. Автор засуджує війну й мілітаризм, утверджує нездоланність людського духу, силу розуму й волі до життя. Він наголошує на тому, що навіть у найскладніших життєвих обставинах потрібно залишатися людиною (головна ідея твору). Увесь твір пронизує гуманістична ідея, яку визначив сам автор: «Любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть».

Герої твору О. Турянського «ніби стають схемами («тінями»), що розкривають певну ідею. Усе, що про них відомо, — це лише окремі моменти минулого життя, що вплинули безпосередньо на їхній теперішній духовний стан. Натомість війна персоніфікується, набуває ознак живої істоти, тієї зловісної природи, що чатує на блукальців і несе їм загибель. Заперечуються будь-які цінності цивілізованого світу: марними є культурні надбання, непотрібними стають гроші, сміховинними видаються світські розваги. Проте залишаються звичайні загальнолюдські категорії, що надають сенсу існуванню, не дають утомленим душам зійти в небуття. Це — дружба, людяність, милосердя, любов. Саме любов до своїх близьких, надія на зустріч з ними допомогли вижити головному героєві Оглядівському» (А. Землянська).

Узагалі, тема війни та її згубного впливу не була новою на той час. У її розробленні О. Турянським можна простежити суголосність з творами Е. М. Ремарка («На Західному фронті без змін»), А. Барбюса («Вогонь») та ін.

Жанрове й стильове визначення твору. Існує декілька версій стосовно жанрової форми твору «Поза межами болю»: це й автобіографічна повість, поема в прозі, лірична повість, нарешті повість-поема, як її назвав сам митець. Усі ці визначення мають право на існування, адже у творі — реалістична основа, він написаний ритмізованою прозою, а співіснування ліричного й епічного начал, уведення в текст безпосередньо пісні, драматизація оповіді пояснюють авторське визначення жанру.

Теорія літератури

ПОЕМА В ПРОЗІ

Поема в прозі (повість-поема) — великий за обсягом ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери. Цьому жанру властиві всеохопний пафос і ліризм.

У творі поєднані глибокий ліризм і всеохопний пафос, тому повість-поема О. Турянського належить до найкращих зразків експресіоністичної прози. Серед інших ознак експресіонізму можна виокремити:

  • суб'єктивність оповіді, оскільки оповідач є й одним з учасників подій та виражає погляди й думки власне автора;
  • зацікавленість глибинними психічними процесами;
  • трагічне світосприйняття й боротьба з долею — навіть в усвідомленні неминучості поразки.

Для надання виразності своїй оповіді О. Турянський використовує також мовно-стилістичні та графічні засоби: численні оксюморони, інверсії, ритм, три крапки, тире тощо. Сам сюжет деформується, розпадається на численну кількість епізодів, сповнених ліричних відступів, які, немов у калейдоскопі, у різних ракурсах розкривають глибинну сутність події, слугують вираженню емоцій (А. Землянська).

Герої твору. Вчинками героїв твору, яким постійно загрожує смерть, керує воля до життя. Єдиним порятунком стає вогонь, який можна розпалити лише одягом когось з товаришів. Їхню суперечку має вирішити танець смерті: багаття запалять з одягу того, хто першим знесилиться й упаде. «Цей танець символізує споконвічний інстинкт і волю до життя, — зауважує літературознавець М. Ткачук. — Тут ще діє закон людської моралі, бо смертники не накидаються один на одного, як звірі, а чекають смерті слабшого».

Рафаель. Сикстинська Мадонна. 1514 р.

Оповідачем є українець Оглядівський, що уособлює самого автора. Читач з його слів переживає фізичний біль і душевні муки, бачить крижаний полон саме його очима. Якщо Оглядівський бодай перед смертю (він ще не знає, що виживе) у хворій уяві мріє про своє родинне щастя — побачити сина на руках у дружини, то його земляк Добровський (колись був балетмейстером) не тужить ні за ким. Він проклинає цілий світ і родичів, які дали йому життя, бо війна «знизила людей до рівня найдикіших звірів. Найдикіше озвіріння обхопило тих мужчин, які ані разу не конали в огні боротьби... На землі лежить сербський жовнір, а мій капрал б'є його обома руками раз у раз у лице. Розлючений кричу до свого капрала:

— За що ти б'єш у лице трупа?

— За те, що ця сербська собака, — каже він, — не має ні сотика1 в кишенях.

Ось вам ідеал усякої війни! Ось вам образ людської душі!»

1 Cотик — сто крон.

Поляк Пшилуський, якого зрадила дружина, сумує за своїми дітьми. Він гірко переживає через зруйновану родину: «Ця жінка знищила життя моїх дітей... вона цілувалася з коханцем на їхніх очах... вона затроїла ангельські душі брехнею». У критичній ситуації (між життям і смертю) чоловік переймається родинними цінностями, найдорожче для нього — діти, його продовження.

Найслабший з усіх товаришів — серб Бояні, найбільш схильний до паніки: «Бояні заплакав і почав кликати маму». Коли він, знесилившись, упав, то всі почали його підбадьорювати, щоб приглушити передсмертні страждання. У цю мить він побачив іскру людяності в очах угорця Сабо, почув його теплі слова, «велика ясність засяяла в його очах і на обличчі». Заспокоївшись, він заснув і помер. Красномовним є той момент, що в останні миті свідомості він згадав матір і попросив передати їй «добре слово», що він помер «у теплій хаті... на білій постелі». Навіть у такий страшний передсмертний момент Бояні думає про те, як згладити біль найріднішої людини — матері.

Справжнім апофеозом шляхетного й гуманного в людині стала «пісня життя», яку востаннє спромігся заграти на скрипці сліпий австрієць Штранцінгер. Йому лише 24 роки, він уже втратив матір і кохану дівчину, складається враження, що хлопець найбільш байдужий з-поміж товаришів, адже його зовсім не чути. Але саме скрипка в кульмінаційний момент життя стала його голосом та очима. Він — людина мистецтва.

Перемогу духовної волі до життя над біологічними інстинктами символізує вчинок серба Ніколича, який не дає ні собі, ні своїм товаришам стати людоїдами. Коли поруч лежав уже мертвий Бояні, він робить за всіх вибір: «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, і ніхто з вас не їстиме!» Цей вигук звільнив товаришів від «несамовитого важкого гніту» — і в їхні душі влилася «якась дивно святочна хвиля».

І хоч усі чоловіки різних національностей, проте перед небезпекою смерті всі люди рівні — власне, як і мають бути рівними й у звичайному житті.

До речі...

Режисер Я. Лупій 1989 р. екранізував твір О. Турянського «Поза межами болю» на кіностудії «Укртелефільм». Цю кінострічку ви можете переглянути в Інтернеті.

Youtube «Поза межами болю» (1989). Екранізація повісті О. Турянського

4. Виконайте завдання.

1. Композиційною особливістю повісті-поеми О. Турянського «Поза межами болю» є

А поділ твору на глави з епіграфами

Б наявність декількох сюжетних ліній

В розповідь від першої особи

Г зміщення часових площин

2. О. Турянського в повісті-поемі «Поза межами болю» уособлює

А Штранцінгер

Б Добровський

В Оглядівський

Г Пшилуський

3. Установіть відповідність.

Репліка

Герой твору

1 — Хай згину, а людського тіла не буду їсти, і ніхто з вас не їстиме!

2 — Я — австрієць. У минулому — скрипаль. Куля забрала в мене очі.

3 — Прокляте те життя, у котрому слабкий мусить згинути, щоб дужчий міг жити.

4 — Сон чи ява? Мов крізь імлу ввижається мені: лід... якісь зимні руки... вода... я у воді...

А Добровський

Б Штранцінгер

В Оглядівський

Г Ніколич

Д Бояні

4. Чому творчість О. Турянського багато років в Україні була невідомою?

5. Поясніть, чому повість-поема О. Турянського «Поза межами болю» за родовою ознакою — ліро-епічний твір. Що в ній — ліричне, а що — епічне?

6. Що таке умовність зображення? Як вона проявляється в цьому творі?

7. Яку роль відіграють пейзажі у творі «Поза межами болю»?

8. Що символізує скрипка Штранцінгера?

9. Назвіть ознаки експресіонізму. Проілюструйте їх прикладами з твору.

10. Які відчуття ви пережили під час читання повісті-поеми О. Турянського «Поза межами болю»? Чого навчає цей твір?

11. Кому О. Турянський присвятив твір «Поза межами болю»? Поміркуйте, чому саме цим людям.

12. Напишіть невеликий роздум на тему «Як я розумію назву твору «Поза межами болю» О. Турянського?».

Домашнє завдання

  • 1. Випишіть характеристики героїв повісті-поеми О. Турянського «Поза межами болю».
  • 2. Напишіть вільне есе на тему «Чого варті гроші в критичних життєвих ситуаціях?» (використайте приклад з твору О. Турянського «Поза межами болю»).

Використана література

  • Землянська А. Повернені з небуття / О. Турянський. Поза межами болю. — Харків : Фоліо, 2013. — С. 283-289.
  • Р. Мовчан. Осип Турянський // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — № 6. — 2011. — С. 63-72.
  • Салига Т. Між хаосом і життям, між пеклом і небом... // Українська літературна газета. — № 2 (190). — 27 січня 2017 р.
  • Ткачук М. Художні обрії української прози // Історія української літератури ХХ ст.: Курс лекцій для студентів філологічного факультету. — Тернопіль, 2003.






На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.