Українська література 11 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко 2019

Михайль Семенко (1892-1937)
Літературний авангард

Всі публікації щодо:
Семенко Михайль

Михайль (Михайло) Семенко народився 31 грудня 1892 р. в с. Кибинцях, що на Полтавщині, у родині письменниці та волосного писаря. Навчався в реальних училищах Хорола й Кременчука, вищу освіту здобував у Петербурзькому психоневрологічному інституті, паралельно відвідував клас скрипки в консерваторії. У Петербурзі юнак захопився футуристичними ідеями, саме тут він розпочав свою літературну працю. Перша поетична збірка М. Семенка «Прелюди» вийшла друком 1913 р. за сприяння київського угруповання символістів «Українська хата», 1914 р. були надруковані дві наступні збірки — «Дерзання» і «Кверофутуризм», які й розпочали історію українського футуризму.

Коли 1914 р. розпочалася Перша світова війна, М. Семенка мобілізували на Далекий Схід, у Владивосток, де він служив телеграфістом. Тут поет написав збірки «П'єро здається» і «П'єро кохає», випробувавши себе в імпресіонізмі й символізмі. Зміна мистецьких настроїв пов'язана з романтичною та водночас сумною любовною історією. Грубий та іронічний поет маскує себе в образі ліричного героя П'єро.

О. Архипенко. Карусель П'єро. 1913 р.

Михайлю Семенку з молодою дружиною Лідією Горенко довелося пережити громадянську війну, Гетьманщину, Директорію, білогвардійський терор. Коли до влади прийшов Денікін, поета заарештували й кинули до Лук'янівської в'язниці, і тільки дивом М. Семенко уникнув долі розстріляних М. Чумака й Г. Михайличенка, разом з якими очолював літературно-художній журнал «Мистецтво». У Києві, а потім у Харкові провідний футурист України випускає періодичні видання: «Український журнал», «Фламінго», «Альманах трьох», «Катафалк искусства» (рос.), «Семафор у майбутнє». У середині 1920-х років митець працював режисером на Одеській кіностудії.

М. Семенко створює мистецьку групу «Нова генерація» (1927-1930) й однойменний щомісячний часопис. Навколо нього гуртується талановита молодь. Письменник захоплюється деструкцією й претендує на керівну роль у літературному процесі. Проте інші літературні об'єднання (МАРС, ВАПЛІТЕ, «київські неокласики», «Ланка») досягають більших успіхів у модернізації літератури. Засмучений М. Семенко намагається дискредитувати ці літературні угруповання перед комуністичною владою, яка спочатку охоче користується такою «допомогою», а згодом свій гнів скеровує проти поета. У 30-х роках ХХ ст. футуризм було заборонено, як ворожий, а М. Семенко, піддавшись тиску, визнав «помилковість» своїх позицій та перейшов до офіційного соцреалістичного стилю. Він прославляє вождів і компартію в збірках «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» (1932), «Міжнародні діла» (1933). Проте це не врятувало поета: його було заарештовано за «контрреволюційну націоналістичну діяльність» і 24 жовтня 1937 р. розстріляно.

Довідка

Олександр Архипенко (1887-1964) — український та американський скульптор і художник, один з основоположників кубізму в скульптурі. Народився в Києві. Навчався в Києві, Москві й Парижі. 1923 р. емігрував до США. Митець працював у галузі «скульптуромалярства», уперше у світовій практиці застосував контррельєфи. До речі, сучасні рекламні білборди, що складаються з рухомих вертикальних смуг, — винахід О. Архипенка, що має назву «архіпентура».

4. Перегляньте відеоматеріал про жінок у житті М. Семенка й дайте відповіді на запитання.

Youtube «Розстріляне відродження». Михайль Семенко

А. Що сталося з М. Семенком у квітні 1937 р.?

Б. Яка відома жінка була причетна до арешту М. Семенка?

5. Прочитайте поезії М. Семенка й опрацюйте матеріал про них.

БАЖАННЯ (1914)

Чому не можна перевернути світ?

Щоб поставити все догори ногами?

Це було б краще. По-своєму перетворити,

А то тільки ходиш, розводячи руками.

Але хто мені заперечить перевернути світ?

Місяця стягнуть і дати березової каші,

Зорі віддати дітям — хай граються,

Барви, що кричать весняно, — служниці Маші.

Хай би одягла на себе всі оті розкоші!

Тоді б, певно, Петька покохав її, скільки було сили.

А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа,

Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

Ліричний герой вірша «Бажання» вражає читача: він хоче перевернути світ, «щоб поставити все догори ногами», збирається «місяця стягнуть і дати березової каші», «зорі віддати дітям», а «барви, що кричать весняно, — служниці Маші». Природа ж для нього — «балаган», тому й хоче, щоб «тебе чорти вхопили». Автор руйнує усталену поетичну традицію (деструкція), використовуючи верлібр з довільним римуванням лише декількох рядків. Емоційну піднесеність, властиву поезії, він спрощує до прозаїчного рівня, згадуючи служницю Машу та її парубка Петьку. Поруч з метафорами (барви, що кричать весняно) використовує фразеологізми із зниженим забарвленням: дати березової каші — відшмагати, відлупцювати; а стійка сполука щоб тебе чорти вхопили маркована словниками як вульгарна й означає побажання смерті. Це і є запереченням поетичних традицій попередніх поколінь, що властиве футуризму.

МІСТО (1914)

Осте сте

бі бо

бу

візники — люди

трамваї — люди

автомобілібілі

бігорух рухобіги

рухливобіги

berceuse1 кару

селі

елі

лілі

пути велетні

диму сталь

палять

пах

пахка

пахітоска

дим синій

чорний дим

пускають

бензин

чаду благать

кохать кахикать

життєдать

життєрух

життєбензин

авто

трам.

1 Berceuse — колискова (фр.).

Заслугою М. Семенка було використання урбаністичних (міських) мотивів, яких у поезії попередніх епох бракувало. Показовим у цьому аспекті є ліричний вірш «Місто» («Осте сте...»), у якому поет сміливо експериментує з формою: розміщення рядків, довільне римування, алогічна мова, рвані слова, тавтології. За допомогою надмірного вживання приголосних М. Семенко намагається передати хаос і звуки індустріального міста: «Осте сте / бі бо / бу... / бігорух рухобіги». Картину міста творять його реалії, передусім технічні, рухові:

...візники — люди

трамваї — люди

автомобілібілі

бігорух рухобіги

рухливобіги...

Тут перемішалися люди, трамваї, автомобілі, гамір і чад — вони не лякають, а навпаки, тішать ліричного героя, бо він упевнений, що все це — надпотужна енергія, яка зламає старий світ і побудує новий, більш ефективний та розкутий. Футуристична поезія «Місто» фонтанує епатажем і деструкцією.

О. Богомазов. Трамвай. 1914 р.

ЗАПРОШЕННЯ (1914)

Ви знаєте?

Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.

Ви, певне, не були там ніколи?

Не гуляли по сніго-білому полю?

Ми вас запрошуємо —

наберіться бажання сміливого

і приходьте до нас.

У нас тут доволі весело.

Звичайно, до нас не заходять

автомобілі —

Але почуваємо ми себе зовсім

добре, справді.

Ах, як тут гарно!

Як тут симпатично й ріжнобарвно!

Люди ми сильні, молоді, сміливі —

не боїмось нікого й бажаємо усім добра.

Коли хочете — ми не заздрим і Батиєві,

бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.

Будьте ж такі добрі,

не дивіться, як на звірів, на нас —

довірливо й доброзичливо,

захопивши «трості», —

самі побачите, як у нас прекрасно, —

приходьте до нас у гості!

Ліричний герой поезії «Запрошення» — це узагальнений образ молодих митців, які з легкою іронією звертаються до старшого покоління, що не розуміє їхніх експериментів. Вони запрошують прийти на Батиєву гору. У той час це була околиця Києва, куди «не заходять автомобілі», де немає інших, звичних для них міських вигод. Сильні, молоді й сміливі протиставлені старшому поколінню передусім за несприйняттям мистецьких переконань. Митці, досвідчені й традиційні у своїй творчості, означені словом «трості» (лапки тут використано не випадково!), а молоді й сміливі — порівнянням «як на звірів». Ліричний герой хоче знайти спільну мову зі старшим поколінням інтелігенції, намагається розкрити йому світ модерної поезії.

6. Виконайте завдання.

1. Три м: місто, машина, маса — спрямування

А кубізму

Б футуризму

В конструктивізму

Г абстракціонізму

2. Провідний мотив поезії «Бажання» —

А пропагування нового мистецтва серед старшого покоління інтелігенції

Б місто — потужна енергія, що зробить світ більш вільним і дієвим

В захоплення здобутками науково-технічного прогресу

Г прагнення перевернути світ догори ногами

3. Установіть відповідність.

Назва твору

Художній образ

1 «Місто»

2 «Бажання»

3 «Запрошення» («Ви знаєте?..»)

А дим синій

Б пахощі густі

В сніго-біле поле

Г служниця Маша

4. Яке поняття ширше за змістом — «авангардизм» чи «футуризм»?

5. Розкрийте значення слів деструкція, урбаністичний, верлібр.

6. Доведіть, що М. Семенко вільно користується поетичним словом.

7. Прокоментуйте ритмічність поезії М. Семенка «Запрошення» («Ви знаєте?..»).

8. Яку роль відіграють образи служниці Маші й норовливого кавалера Петьки в поезії «Бажання»?

9. Визначте ознаки футуризму в поезіях М. Семенка й запишіть їх у зошит.

10. Прокоментуйте вживання розділових знаків у віршах М. Семенка.

11. Чого, на вашу думку, більше в поезіях футуристів — художніх образів чи епатажу? Свою думку аргументуйте.

12. Напишіть свій футуристичний вірш під враженнями від картини О. Богомазова «Трамвай».

Домашнє завдання

  • 1. Підготуйтеся до виразного читання поезій М. Семенка «Місто», «Бажання», «Запрошення» («Ви знаєте?..»).
  • 2. Підготуйте повідомлення або мультимедійну презентацію на тему «Авангард в українському образотворчому мистецтві».
  • 3. Проілюструйте одну з поезій М. Семенка (за бажанням).

Використана література

  • Біла А. Михайль Семенко як культуртрегер українського футуризму / передмова А. Білої // Семенко М. Вибрані твори. — К., 2010. — С. 5-23.
  • Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки : монографія / A. Біла. — Видання друге, доповнене і перероблене. — К. : Смолоскип, 2006. — 464 с.
  • Ільницький О. Український футуризм (1914-1930) / Олег Ільницький // переклад з англійської Р. Тхорук. — Львів : Літопис, 2003. — 367 с.
  • Мовчан Р. Український модернізм 1920-х : портрет в історичному інтер'єрі : монографія / Р. Мовчан. — К. : ВД «Стилос», 2008. — 544 с.
  • Пахаренко В. Модернізм, авангардизм, постмодернізм // Українська мова та література. — 2007. — № 2-4. — С. 32-35.
  • Романенко О. В. Людина і світ в українській літературі доби «розстріляного відродження» / О. Романенко. — К. : Компанія «ВАІТЕ», 2006. — 98 с.
  • Хархун В. Соцреалістичний канон в українській літературі: генеза, розвиток, модифікації / B. Хархун. — Ніжин : ТОВ «Гідромакс», 2009. — 508 с.






На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.