Українська література 11 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко 2019

Максим Рильський (1895-1964)
«Київські неокласики»

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Максим Рильський народився 19 березня 1895 р. в м. Києві. Мати Меланія, хоч і була простою селянкою з Житомирщини, проте, як зазначав Є. Маланюк, «була взором тактовності, натуральної шляхетності й товариської культури, вона частувала чаєм, як справжня пані дому, і ніхто не відгадав би в ній селянського походження». Батько Тадей, відомий етнограф і громадський діяч, товаришував з родинами Лисенків, Старицьких, Антоновичів, Косачів.

Дитинство майбутнього поета пройшло в с. Романівці, де Рильські мали будинок. Хлопчик учився спочатку вдома, а потім у приватній гімназії. Вищу освіту здобував у Київському університеті.

Перша збірка віршів «На білих островах» (1910) вийшла друком, коли Максиму виповнилося 15 років. 1918 р. була опублікована збірка «Під осінніми зорями», що засвідчила появу видатного поета. Протягом 1919-1929 рр. М. Рильський учителював у сільських школах Житомирщини. 1920-і роки — «неокласичний» період творчості поета, у цей час світ побачили поетичні збірки «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926). Це був непростий час для талановитих митців. О. Гончар писав, що «у ті роки зчинялося чимало «галасу даремно», на передній план нерідко виступало крикливе псевдоноваторство, необхідним вважалося атакувати класику, скидати О. Пушкіна з корабля сучасності, модним було віддаватися деструктивним захопленням, а той, хто й далі тримався сонетів та октав, міг потрапити до числа відсталих, дістати репутацію оспівувача епох давно відшумілих». Проте М. Рильський та його побратими-неокласики зберігали вірність культурній спадщині, найкращим традиціям українського й зарубіжного мистецтва. Поет не реагував у творчості на політичні події, він ізолював себе від радянської дійсності й лише іноді в деяких творах іронічно висловлював обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, яка тоді панувала. Це не могло не викликати гострих нападів офіційної критики, тож 1931 р. органи НКВС заарештували М. Рильського. Поет майже рік провів у стінах Лук'янівської тюрми (м. Київ). Тут він був вимушений написати з десяток «свідчень», «засудивши» свої «помилки» і «хитання» у поезіях, створених у 1910-1920-х роках. Ось фрагмент одного із «зізнань»: «Я переглянув своє життя, я багато й тяжко думав. Я бачу, що мій шлях був хибний. Я цілковито й щиро в усьому каюся... Прошу розглянути всі pro і contra й вирішити, чи можна мені дати змогу довести, що я порвав з усіма ганебними сторонами свого минулого й віддам усі сили радянському будівництву, радянській культурі, Країні рад... Я вірю в справедливість установи, що розглядає мою справу, засуджую свої помилки й хитання... і прошу дати мені змогу все це довести живою працею».

З 1932 р. у творчості митця вже простежується сприйняття більшовицької дійсності, зокрема в збірці «Знак терезів» (1932). Це врятувало поета від сталінських репресій — від того часу М. Рильський уже належав до офіційних радянських поетів.

У роки Другої світової війни поет був евакуйований спочатку до Уфи, а потім до Москви. У цей період він написав збірки «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942) та ін. 1943 р. М. Рильського було обрано академіком Академії наук УРСР. Незважаючи на звання та премії, поет зберіг людську порядність, допомагав ув'язненим колегам. Дружина Є. Плужника згадувала, що М. Рильський був єдиним, хто з друзів-літераторів носив заарештованому чоловікові в тюрму передачі.

З 1944 р. й до кінця життя М. Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР. Йому було двічі присуджено Сталінську премію в галузі літератури й мистецтва та Ленінську — за збірки віршів «Троянди й виноград» (1957) і «Далекі небосхили» (1959). Поет багато перекладав з різних мов — англійської, білоруської, німецької, польської, російської, французької та ін.

М. Рильський помер 24 липня 1964 р., похований на Байковому кладовищі в м. Києві.

4. Перегляньте документальний фільм «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (16 хв 52 с) і дайте відповіді на запитання.

Youtube Як на духу. Невідомий Максим Рильський

A. Що було для М. Рильського «своєрідною Елладою»?

Б. Через що М. Рильський почав «оспівувати поступальну ходу соціалізму»?

B. Чи можна про поета сказати словами В. Стуса, що його «феномен — це «феномен доби»»?

Поетична творчість. «Максима Тадейовича справедливо вважають визнаним майстром пейзажної та інтимної лірики, — писав О. Гончар, — хоча ці поетичні струмені в його творчості раз у раз єднаються нероздільно, адже через тонко відчуту природу, через її настрої в художника слова завжди промовляє людська душа». У ранній творчості поет відвертий, його ліричний герой відкритий коханню й тонко відчуває красу природи. Він стоїть осторонь круговерті революцій та війн, які відбулися в першій третині ХХ ст. й принесли кров і страждання. Тільки природа залишається єдиною відрадою, чистим, незаплямованим людською ненавистю джерелом натхнення. Вона і є тим солодким світом, який оспівав М. Рильський в однойменній поезії («Солодкий світ!..»).

5. Прочитавши вірші М. Рильського, опрацюйте матеріал про них. Випишіть відомості з теорії літератури в зошит.

«СОЛОДКИЙ СВІТ!..» (1919)

Сладокъ свът...

Солодкий світ! Простір блакитно-білий

І сонце — золотий небесний квіт.

Благословляє дух ширококрилий

Солодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт.

Твій погляд, ніби пролісок несмілий,

Немов трава, що зеленить граніт,

Неначе спогад нерозумно-милий...

Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітили

По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли

Солодкий світ?

П. Петровичев. Цвітуть вишні. 1919 р.

Поезія «Солодкий світ!..» сповнена вітаїстичності, її ліричний герой насолоджується життям, красою, молодістю, коханням, він дивиться на все, що навколо, з оптимізмом.

Для ліричного героя М. Рильського солодкий світ — це гармонія, яка панує в природі, краса барв, свіжості, людських відчуттів від її споглядання. Щирий захват від краси солодкого світу сконденсовано в епітетах (простір блакитно-білий, золотий небесний квіт, дух ширококрилий, спогад нерозумно-милий) і порівняннях (погляд, ніби пролісок несмілий; немов трава, що зеленить граніт; неначе спогад нерозумно-милий). Саме захоплення красою й величчю світу — провідний мотив вірша. У третій строфі ліричний герой ставить риторичне запитання, яким насправді хоче сказати: у житті часто буває так, що людині треба пережити багато страждань, багато «безсердечних літ», і тільки тоді вона може прозріти й зрозуміти «солодкий світ». Зверніть увагу на кількість рядків у строфах: перша й третя строфи — чотирирядкові, а друга — п'ятирядкова (формула 4 + 5 + 4) — це рондель. Неокласики захоплювалися строгими строфічними формами, зокрема й сонетом. М. Рильський вважав звернення до класичних форм не ознакою консерватизму, «а навпаки, — проявом руху вперед, бажанням вигострити, витончити, збагатити українське поетичне слово».

Серед канонічних віршових форм М. Рильський найчастіше послуговувався сонетом, у якому виражені його думки й почуття, пов'язані з такими цінностями, як мистецтво, краса, природа, кохання та життя.

Теорія літератури

СОНЕТ

Сонет пов'язують з поетичними здобутками сицилійської школи (Італія). Виникнення цього жанру датують ХІІІ ст. В епоху Відродження цей жанр лірики поширюється в Європі, а із середини ХІХ ст. — і в українській літературі.

Сонет (італ. sonetto, від латин. sonus — звук) — 14-рядковий ліричний твір, що складається з двох чотиривіршів (катрени) і двох тривіршів (терцети), написаних переважно ямбом (див. с. 192) (формула 4 + 4 + 3 + 3). Сонет дисциплінує поетичне мовлення, недарма він належить до строгих поетичних форм. Адже кожна з чотирьох його частин (два чотиривірші та два тривірші) має бути синтаксично завершеною, рими повинні бути точними й дзвінкими, крім того, потрібно уникати повторення тих самих слів.

У класичному сонеті перший чотиривірш має тезу, другий — антитезу, а тривірші — синтез, так званий «сонетний замок», що завершується переважно чотирнадцятим рядком. З часом сонет зазнавав змін. Наприклад, В. Шекспір застосував три чотиривірші та двовірш (формула 4 + 4 + 4 + 2, шекспірівський сонет). Крім того, можливі неканонічні форми сонета, наприклад «хвостаті сонети», тобто з додатковим рядком; перевернуті, суцільні, «безголові», «кульгаві» та інші сонети.

У розвиток українського сонета зробили внесок І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, Є. Маланюк, Л. Костенко, Д. Павличко.

У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ... (1922)

У теплі дні збирання винограду

Її він стрів. На мулах нешвидких

Вона верталась із ясного саду,

Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

І він спитав: — Яку б найти принаду,

Щоб привернуть тебе до рук моїх?

Вона ж йому: — Світи щодня лампаду

Кіпріді1 добрій. — Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,

І чутно уші правий з них прищулив,

І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радо

І мовив: — Добре бути молодим

У теплі дні збирання винограду.

1 Кіпріда (Афродіта) — богиня кохання в давньогрецьких міфах (у давньоримській міфології — Венера), що походить від назви о. Кіпр — її улюбленого місця перебування.

Сонет «У теплі дні збирання винограду...» належить до ранньої лірики М. Рильського (збірка «Синя далечінь»). У ньому виразно відлунює античність, що є для поета джерелом сьогочасних переживань. Дослідниця О. Гальчук зауважує: «Сюжетна основа вірша — випадкова зустріч дівчини з немолодим чоловіком, юності зі зрілістю». На запитання подорожнього: «Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх?» — дівчина радить щодня світити лампаду богині Афродіті — «Кіпріді добрій». Ліричний герой, усвідомлюючи вікову різницю, не з гіркотою, а із сумним усміхом після зустрічі з чужою молодістю відчуває дитинну радість сприйняття життя. Подорожній — не горе-залицяльник, а людина, яка досягла найвищого рівня духовного розвитку, митець, увесь досвід якого переходить у творчість. У цьому виявляється філософічність поезії М. Рильського.

Теорія літератури

ФІЛОСОФІЧНІСТЬ

Філософічність — філософське осмислення світу, людини в ньому, вияв філософських поглядів ліричного героя на проблеми буття.

Сонет «У теплі дні збирання винограду...» — вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Провідний мотив твору — гімн життю й молодості.

С. Боттічеллі. Народження Венери (фрагмент). 1483-1484 рр.

Образ винограду поет запозичив з античної культури, він, на думку дослідниці Н. Науменко, «символізує піднесення над буденною реальністю, постає «образом образів» — єднанням не лише чотирьох першооснов світу, чотирьох пір року, а й п'яти чуттів: зору, слуху, дотику, смаку, нюху — усі вони дають нам змогу відчути терпкувато-солодкий смак самого життя». Сонет дуже музикальний: мелодика в ньому досягається за допомогою довершеного римування, анафори і, алітерації [сн] («Вона верталась із ясного саду, ясна, як сад, і радісна, як сміх»). Екзотичні образи мулів, винограду, лампади, Кіпріди посилюють ліризм поезії.

6. Виконайте завдання.

1. Рефреном у творі М. Рильського «Солодкий світ!..» є слова

А простір блакитно-білий

Б дух ширококрилий

В небесний квіт

Г солодкий світ

2. Прочитайте рядки.

Вона верталась із ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

В уривку НЕМАЄ

А персоніфікації

Б порівняння

В алітерації

Г епітета

3. Вірш М. Рильського «У теплі дні збирання винограду...» за жанром —

А пісня

Б сонет

В балада

Г послання

4. Назвіть ознаки неокласицизму як стилю в мистецтві.

5. Хто належав до групи «київських неокласиків»? Яким було їхнє кредо?

6. До якого виду лірики належить вірш М. Рильського «Солодкий світ!..»?

7. Прокоментуйте будову вірша «Солодкий світ!..», особливості римування.

8. Доведіть, що твір М. Рильського «У теплі дні збирання винограду...» — вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики.

9. Чому матеріал про сонет «У теплі дні збирання винограду» проілюстровано фрагментом картини С. Боттічеллі?

10. Визначте ознаки сонета в поезії «У теплі дні збирання винограду...».

11. Літературознавець В. Пахаренко вважає, що в поезії «Солодкий світ!..» «переплітаються пейзажні, інтимні й патріотичні мотиви». Доведіть або спростуйте думку, що в названій поезії є патріотичні мотиви.

12. Домалюйте (словесно) пейзаж, на тлі якого відбулося знайомство чоловіка з дівчиною в сонеті «У теплі дні збирання винограду...».

Домашнє завдання

  • 1. Підготуйте розповідь про цікаві епізоди з життя М. Рильського за матеріалами літературознавця В. Панченка.

Google Максим Рильський, poeta Maximus

  • 2. Вивчіть напам'ять вірш М. Рильського «Солодкий світ!..» або сонет «У теплі дні збирання винограду...» (на вибір).

Використана література

  • Агеєва В. П. Мистецтво рівноваги : Максим Рильський на тлі епохи / Віра Агеєва. — К. : Книга, 2012. — 391 с.
  • Зеров М. До вершин української культури поетичного слова ХХ ст. : (творчість М. Рильського : ранній період) / Народна творчість та етнографія. — 2001. — № 3. — С. 75-82. Корогодський Р. Слово про друга, або Пізнання творчості в дзеркалі світової культурології й задзеркаллі доби : [М. Рильський] / Р. Корогодський, О. Сінченко // Українська мова та література. — 2001. — № 23. — С. 10-12.
  • Панченко В. Від «Білих островів» до «Знака терезів» : [поезія М. Рильського. 1910-1932 рр.] // Слово і час. — 2006. — № 1. — С. 3-14.
  • Пахаренко В. Українська поетика. — Черкаси, 2002. — 319 с.
  • Таран Л. «Цвіте прозорий вертоград...» (Поетика М. Зерова і М. Рильського) // Слово і час. — 1994. — № 9-10. — С. 52-54.






На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.