Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Незвичайне в буденному («Дім на горі» Валерія Шевчука)
Література «соціалістичного реалізму»

Всі публікації щодо:
Шевчук Валерій

Хоча б частково обійти жорсткі вимоги соцреалізму дозволяла практика уникання актуальних громадських тем, звертатися до яких було ризиковано через надто пильний нагляд цензури. Натомість до приватної сфери придивлялися не так прискіпливо: мовляв, ну що там такого забороненого може сказати письменник? А коли поєднати приватне життя персонажів із фольклорно-міфологічними елементами, то могли й похвалити автора за високий рівень народності твору. Роман В. Шевчука «Дім на горі» якраз і представляє життя людей у такому незвичайному поєднанні.

Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Після школи працював, закінчив технічне училище. Вищу освіту здобув на історико-філософському факультеті Київського університету, був журналістом. Літературну діяльність розпочав у 60-х роках, однак за участь у русі «шістдесятників» твори В. Шевчука довго не друкували. Згодом він видав книги «Крик півня на світанку», «Долина джерел», «На полі смиренному», «Дім на горі», «Три листки за вікном», «Птахи з невидимого острова», «Дорога в тисячу років», «Жінка-змія», «Юнаки з вогненної печі», «Біс плоті» та ін. В. Шевчук ще й відомий знавець давньої української літератури.

Роман «Дім на горі» вийшов 1983 року. Він має дві частини: першу становить «Дім на горі. Повість-преамбула», а другу складають тринадцять новел під спільною назвою «Голос трави» та з підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших».

Сам автор так прокоментував історію створення роману: «Книжку «Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої, фольклорно-фантастичної частини «Голос трави». Писалась вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік — хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав щастя, що мене тоді ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш — не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. Мені забаглось видати їх окремою книжкою, але, на щастя, ніхто не зважився її друкувати, і поки вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину».

Письменник сам визначив і жанр твору: роман-балада. Деякі риси й справді споріднюють «Дім на горі» з народною баладою, зокрема ліризм, наявність у сюжеті незвичайних або фантастичних епізодів, повчального підтексту, фольклорних образів і мотивів. Особливо помітною є роль української народної, власне «баладної» фантастики в другій частині — «Голос трави».

Ключовими образами «Повісті-преамбули» є дім на горі й дорога. Автор розповів про життя кількох поколінь, пов'язаних із цим незвичайним домом, у якому всім заправляли жінки. Від чоловіків, які з'являлися згори, у жінок народжувались хлопчики, які з часом покидали дім. Коли ж чоловіки піднімались до дому й просили води, то залишались надовго — від них народжувались тільки дівчата.

Жінки (Віра Баринова-Кулеба)

Теми любові й неперервності поколінь автор розкрив у зв'язку з осмисленням проблеми пізнання людей і світу — надав їм філософського звучання. Він зобразив людське життя як органічну частину загадкового руху природних (і надприродних) сил, що важливіші й могутніші за будь-які актуальні й минущі суспільні події. Ось що, для прикладу, переживає одна з мешканок загадкового дому: «Усе це переколошкало Галину душу, бо вже починала губити межі, де в цій історії фантастичне, а де реальне. Знала бабчину здатність надавати всьому неприродного значення, але цей збіг подій, що навалився притьма, був разючий». Героїня вражена тим, як у реальності, а саме в її власній долі збувається вже не раз повторювана закономірність.

У другій частині роману поряд із людьми діють надприродні істоти. Автор використав досвід української народної демонології, за її допомогою надав своїм новелам притчового характеру. Він порушив важливі проблеми добра і зла («Відьма», «Чорна кума»), злочину і спокути («Свічення»), душевної роздвоєності («Панна сотниківна»).

Коментар фахівця

Валерій Шевчук — один із найцікавіших письменників сучасності, це творець нового для української літератури типу роману — з глибинними пластами українського фольклору та філософії... Роман-балада «Дім на горі» — це пошук синтезу сьогоденних болючих проблем із неперехідними вічними народними цінностями.

Галина Грибан, дослідниця літератури

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли вийшов друком роман «Дім на горі»?

2. Чому перша частина твору В. Шевчука має підзаголовок «Повість-преамбула»?

3. Коли відбуваються основні події першої частини роману «Дім на горі»?

4. Чому «Дім на горі» визначають як роман-баладу?

5. Схарактеризуйте образ Івана Шевчука. Яким бачить він своє призначення?

6. Розкрийте символічне значення назви «Дім на горі».

7. У чому полягають романтичні й барокові риси роману В. Шевчука?

8. Схарактеризуйте образи жінок, що мешкають у домі на горі.

9. Яку роль у романі відіграють містичні елементи?

Запрошуємо до бібліотеки

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші твори Валерія Шевчука, Павла Загребельного. Обговоріть у класі, які особливості творчості письменників ви відкрили.