Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Марія Матіос - Образ сучасної жінки (цикли «Триєдина перспектива», «Прості вірші»)
Сучасна українська література

Всі публікації щодо:
Матіос Марія

Що за «Триєдина перспектива» і до чого тут згадки про аркан — суто чоловічий танець?

Просто свої життєві погляди героїня описує в танцювальних метафорах. Їй болить самотність і беззахисність: у «виконанні» аркану означує себе як «зализувачку ран». Тому й потребує побільше сили у світі «чоловічих ритуалів», а в завершальній поезії циклу вона вже «цариця». І їй байдуже до всіх «дешевих Афродит», адже її танець — аж ніяк не ніжний жіночний вальс.

Це вже її власний аркан, що націлює на боротьбу. Ось така «триєдина перспектива»: спершу самотність, потім — визнання жорстких «правил гри», а зрештою («хоч не жіночий то є хист») життя-боротьба — виконання власного «аркану» («тримай аркан одна, як палець...»).

А «Прості вірші» насправді не такі вже й прості. Складна метафорика, асоціативність, а в центрі — образ безмежно закоханої ліричної героїні. Вона надзвичайно емоційна — аж до екзальтації: тут і «я молюсь», і «я клянусь», і сльози... Одне слово, цикл складає інтимна лірика — настільки інтимна, що, можливо, лише самій авторці до снаги осягнути всю бурю емоцій.

Опрацьовуємо прочитане

1. Чим зацікавила вас особистість письменниці? Які факти вас здивували, вразили? Які запитання у вас виникли? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. Як Марія Матіос ставиться до письменницької праці? Поміркуйте, чому для письменниці важлива думка читачів про її твори.

3. Які особливості творчої манери письменниці визначені в статті підручника? Чого ви очікуєте від творів Марії Матіос?

Читацький практикум

Прочитайте поезії, виконайте завдання.

Триєдина перспектива

1

Ти перелітуєш, як лань, —

Між трав, під небом, серед лісу.

Але проклята глухомань

Тебе не втримає.

Не бійся:

Ти зимуватимеш сама,

І далі житимеш — як палець.

Тебе крутитиме аркан —

На витривалість сольний танець.

Ти вийдеш з моди, як з води,

Схрестивши руки попід груди,

І пожинатимеш плоди

Своєї самоти.

Повсюди

Тебе питатимуть: хто ти?

Чиї тепер у тебе очі?

Тебе найближчі потолочать

Незгірш, як наймані кати.

2

Ридай, зализувачко ран

Відредагованої драми:

То чоловічий хист — аркан.

Ти ж затесалась між аркани.

А там — суцільний плебісцит.

Морозно, як у лютім січні.

І непомірний апетит,

І ритуали чоловічі.

А там — різниця і темниця,

Бакшиш,

гашиш

і нувориш.

Некоронована царице!

Ти не показуй, що дрижиш...

3

Парад дешевих Афродит

Тебе не скине із цариці.

Ти — не балетна танцівниця,

Аркан — твій танець і твій щит.

Верхи смерек — твої пуанти,

І косми хмар — твій колорит.

Танцюй сама.

Комедіанти

Хай свій ладнають реквізит.

Бо твій аркан не стане вальсом,

Хоч не жіночий то є хист.

Назвуть зухвальство — зубоскальством

І навздогін приліплять свист.

Тримай аркан одна, як палець, —

І літуй, і зимуй сама.

Можливо, не один зухвалець

Колись повторить твій аркан.

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справили на вас поезії М. Матіос? Які почуття ви переживали під час читання? До яких роздумів спонукають вірші поетки? Які літературні асоціації викликав цикл «Триєдина перспектива»?

2. Як ви зрозуміли назву циклу?

3. Якою постає лірична героїня твору? Як би ви схарактеризували її життєву позицію?

4. Які проблеми порушує поетка в циклі «Триєдина перспектива»? Чи вважаєте ви ці проблеми актуальними? Чи поставали перед вами подібні проблеми?

Прості вірші

1

Ти дивишся на мене каро —

І груди протинає жар.

Ти є мій Спас.

І Божа кара.

Ти любчик мій.

І Бог.

І цар.

Гніздо моє.

І оборона.

І просто — мій ти чоловік...

Чий? Чий? — ріка питає сонна.

Чий? Чий? — гуде нічний потік.

Що? Що?! —

гримлять гірські пороги

Твій?! —

лані зиркають на шлях.

Мій — від людей?

Чи мій — від Бога?

А далі — пишуть в небесах...

2

Бог вборонить.

Хай Бог боронить.

Може, я тебе вбороню.

Я цілую твої долоні.

Я боюся.

Бо я люблю.

Я молюся.

І я клянуся.

І солону сльозу роню.

І голублю — як мру,

журюся,

Попелію —

бо я люблю.

На плече твоє обіпруся —

Нетерплячу згашу свічу.

Розумію тебе.

Й корюся.

І мовчу.

І мовчу.

Мовчу.

...А біда у дзвінки нам дзвонить.

І росте — як під буком мох.

Бог вборонить.

Нас Бог вборонить.

Чи змете...

Це лиш знає Бог.

4

Ти упав на мене — як грім

Паде на тонку ялицю.

Зітнув мене — як зігрів —

Пахку, аж дурманну глицю.

Я вчула, що вже нема

Коріння, кори і крони...

...Та капала звідкись смола —

смолиста сльоза в долоні.

6

Складу долоні — мовчки помолюся

О, Господи, на кого я молюсь?!

Це смерть моя.

І я її боюся.

Це смерть моя.

І я її боюсь.

До тебе, як до мами, притулюся.

І співом пташки радісно озвусь.

Це смерть моя.

І я її боюся.

Це смерть моя.

І я її боюсь.

Нікого більш судити не беруся.

Але благословляє наш союз.

Це смерть моя.

І я її боюся.

Це смерть моя.

І я її боюсь.

Бо я тобі, як Господу, корюся.

На кожен подих твій я підкорюсь.

Це смерть моя.

І я її боюся.

Це смерть моя.

І я її боюсь.

Ну а на цім з привітом зостаюся.

А з болем я ще трохи поборюсь.

Ти — смерть моя.

І я її боюся.

Ти смерть.

...І я тебе вже не боюсь.

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справили на вас поезії циклу «Прості вірші»? Які емоції вони викликали? Які думки породили?

2. Чи згодні ви з автором статті, що в поезіях передано «бурю емоцій»? Прослідкуйте за текстом твору, як ці емоції змінюються.

3. Доведіть або спростуйте тезу: «Лірична героїня Марії Матіос — це сильна жінка в сучасному світі, яка залишається жіночною».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.