Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Євген Маланюк - Кохання і творчість («Один вечір»)
Еміграційна література

Всі публікації щодо:
Маланюк Євген

Пріоритет національно-патріотичних мотивів у творчості Є. Маланюка не підлягає сумніву. Своїм поетичним словом поет послідовно утверджував ідею української державності, закликав однодумців до боротьби. Однак не менш цікаві грані своєї особистості Є. Маланюк розкрив в інтимній ліриці. Пристрасне почуття, ніжність, драматизм кохання — усе це втілилось у поезії «Один вечір» із промовистою присвятою — «Єдиній».

У тієї «єдиної», звичайно, був прототип — молода поетка Наталя Лівицька, у яку без тями закохався колишній офіцер армії УНР Є. Маланюк. У листі до неї писав: «Мені плакати хочеться від теплого болю й ніжності». А підписував листи — «Ваш П'єро».

П'єро — комічний персонаж французького народного театру XVII століття. У модерністському європейському мистецтві образ П'єро дістав нове трактування: маска комічного персонажа приховувала розчарування, тугу за ідеалом, усвідомлення неможливості гармонії в житті і світі. Цю літературну маску використовував поет-футурист Михайль Семенко («П'єро задається», «П'єро кохає», «П'єро мертвопетлює»).

Поезія Є. Маланюка «Один вечір» складається з трьох частин, кожна з яких має свій ритмічний малюнок. У першій частині урочистий ритм допомагає передати піднесення й емоційне напруження ліричного героя. «Єдина» і ліричний герой майже позбавлені конкретних індивідуальних рис. Читачі сприймають «єдину» як горду, сильну, загадкову, майже «фатальну жінку». Поет досягає такого ефекту, залучаючи для її характеристики образи світової культури: «Хто Ви: Борджія чи Клеопатра, / Жанно Д'Арк українських степів?». І почуття ліричного героя змальовуються в узагальнених образах.

У другій частині змінюються ритмічна організація й загальна тональність вірша. І картина, якою відкривається друга частина, приземлена, сумна й тужна («Навколо все чуже. Чуже до божевілля. / Цей дощаний театр, злинялі лаштунки...»). Такою постає реальність, у якій, здавалося б, немає місця піднесеним почуттям. Але, з іншого боку, створені поетом образи здатні викликати безліч літературних асоціацій. Наприклад, нагадати відому цитату з п'єси В. Шекспіра:

Так, світ — театр,

Де всі чоловіки й жінки — актори.

Натяк на твори В. Шекспіра міститься і в останньому рядку цієї частини, коли виникає образ «лілеї білої на зламанім стеблі». Добрий знавець західноєвропейської поезії, Є. Маланюк високо цінував творчість французьких поетів Ш. Бодлера, А. Рембо. Саме у їхніх віршах Офелія, персонаж шекспірівської трагедії «Гамлет», порівнюється з лілеєю, символом чистоти, ніжності, вразливості. Можливо, порівняння «єдиної» з білою лілеєю — це поетичне пророцтво ліричного героя про невідворотну втрату коханої. Адже у реальності Наталя Лівицька запропонувала поетові лише дружбу, а своє подружнє життя пов'язала з художником Петром Холодним.

У третій, завершальній частині «Одного вечора» посилюється мотив вічного кохання. Вірш знову набуває урочистості, кожен рядок ніби злітає вгору («Рокотало в антрактах із салі...»). У цьому «злеті» й відбувається диво: ліричний герой перетворюється на поета, котрий здатен увічнити своє кохання: «І в П'єро запалав поет».

Читацький практикум

Прочитайте поезію. Виконайте завдання.

Один вечір

Єдиній

1

Скільки ніжности в Ваших долонях,

Скільки зоряних в зорі казок...

Знов палаю в солодкім полоні,

Знов Сахара, жага і пісок.

Хто Ви: Борджія чи Клеопатра,

Жанно Д'Арк українських степів?

В Вашім серці — незгаслая ватра,

В Вашім погляді — зоряний спів.

2

Навколо все чуже. Чуже до божевілля.

Цей дощаний театр, злинялі лаштунки...

Впиваю запах Ваш і п'ю солодкий біль я.

Вдивляюсь в профіль Ваш укохано-тонкий.

Стискають серце знов долоні льодовиті,

І ясно мені все: в оцім людськім кублі

Знайшов я Вас, знайшов, єдиная на світі —

Лілеє білая на зламанім стеблі.

3

Рокотало в антрактах із салі,

Ми сиділи в кутку куліс.

Було ясно: давно у Версалі

Цей вечір вже був колись.

Пам'ятаєте? Клавікорди

Мелодійно вели менует,

Засвітився Ваш профіль гордий,

І в П'єро запалав поет.

Жінка з квітами (Олександр Мурашко, 1918)

П'єро з маскою (Пабло Пікассо, 1918)

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які емоції викликала?

2. Схарактеризуйте ліричного героя цього твору.

3. Які образи допомагають поетові передати враження ліричного героя від коханої дівчини? Які асоціації викликають у вас ці образи?

4. Які образи допомагають змалювати кохання ліричного героя?

5. У якому образі ліричний герой представляє себе? Які асоціації викликає у вас цей образ? Пригадайте традиції використання цього образу у світовій культурі.

6. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

✵ На вашу думку, поет зображує почуття ліричного героя в розвитку чи сталими?

✵ Як автор ставиться до ліричного героя? На вашу думку, чи наявні в цьому тексті іронія або самоіронія? Відповідь обґрунтуйте.