Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Євген Маланюк - Есей «Малоросійство»
Еміграційна література

Всі публікації щодо:
Маланюк Євген

Є. Маланюк прагнув доносити свої погляди до української громади не лише за допомогою поетичного слова, а й шляхом безпосереднього обговорення дискусійних питань. Для цього часто звертався до жанру публіцистичної статті — невеликого прозового твору на злободенні суспільні теми.

Такою публіцистичною статтею є «Малоросійство» (1959). Ця стаття поєднала риси наукового (наявність узагальнень, прикладів, аналогій) та публіцистичного (емоційність, гострі оцінки) стилів. А за художньою організацією «Малоросійство» можна визначити ще як есей — твір, що містить індивідуальні роздуми й не претендує на вичерпність у розкритті теми.

Є. Маланюк описав малоросійство як «історичну хворобу», спричинену довготривалою відсутністю власної держави. І ця хвороба, на думку автора, найбільше вразила українську інтелігенцію, котра «мала виконувати роль мозкового центру нації».

Малоросійство — це «тотальна капітуляція» в обстоюванні національних прав: «Капітуляція ще перед боєм». Пояснюючи думку, Є. Маланюк наводить і приклади: «Майбутній історик не зможе політику Центральної Ради пояснити інакше, як присутністю в ній політичного малоросійства, яким були люди того покоління отруєні: брак найелементарнішого національного інстинкту і параліч політичної волі — були наявні».

Автор наголошує, що малоросійство «плекається систематичним впорскуванням комплексу меншовартості («ніколи не мали держави», «темне селянство», «глупий хохол» і т. п.)». Він зауважує, що здобутки української науки й мистецтва в Радянському Союзі шляхом маніпуляцій зазвичай приписувались російській або радянській культурі. І у зв'язку з цим як приклади згадує українців: математика Михайла Остроградського, інженера Степана Тимошенка, кінорежисера й письменника Олександра Довженка.

На думку Є. Маланюка, малоросійство долається не словами, а наполегливою працею. А найпершим на шляху до змін має стати усвідомлення й визнання самого комплексу малоросійства — це «було б уже значним кроком, так само, як поставлення діагнозу є початком лікування».

Коментар фахівця

Національне було дуже істотним у його світогляді та творчості, в біографії — також. І то не просто національне, а те, що він, говорячи про головну тему Миколи Хвильового як письменника, називає «боротьбою з психічним комплексом рабства, рабства спеціально українського». Ця тема наскрізна і в Маланюка — поета і публіциста, оригінального дослідника-культуролога. О, як він ненавидів це рабство! Як убивчо відгукувався на його прямі й приховані вияви!

Григорій Сивокінь, дослідник літератури

Читацький практикум

В електронному додатку до підручника ви знайдете повний текст твору Є. Маланюка «Малоросійство». Прочитайте його. Дайте відповіді на запитання, виконайте завдання.

Опрацьовуємо прочитане

1. Якій події присвячує свій твір «Малоросійство» Є. Маланюк? Як це характеризує автора?

2. У якому стилі написане «Малоросійство»? Доведіть це прикладами з тексту.

3. Доведіть, що за жанром «Малоросійство» — есей.

4. Зі скількох частин складається есей? Визначте головні думки кожної частини.

5. Як оцінює Є. Маланюк діяльність українських гетьманів — Хмельницького, Мазепи? Чи згодні ви з оцінками письменника? Обґрунтуйте свої міркування.

6. Як трактує поняття «малоросійство» Є. Маланюк? Що, на думку письменника, є чинниками формування «малоросійства»?

Запрошуємо до дискусії

7. Чи властиве «малоросійство» нашим сучасникам?