Українська література 11 клас (профільний рівень) - Борзенко О. І. 2019

Олександр Довженко - Подвиг материнства («Мати»)
Воєнне лихоліття

Всі публікації щодо:
Довженко Олександр

Україну представлено в образах звичайних людей, от як в оповіданні «Мати», що його, як відзначив автор, написано «не ради сліз, і розпачу, й скорбот...», а «задля слави нашого роду...».

Трагічну розв'язку винесено на початок. Боєць Василь Стоян звільняє рідне село й дізнається, що його матір страчено гітлерівцями («Хто мертвий висить коло хати під небом? Оце його мати»).

Авторський стиль наближений до кінематографічного. А окремі фрагменти твору майже повністю побудовані на зорових образах, що почергово змінюються — як кадри у фільмі.

Загальна картина передає образ спустошеного рідного дому. Простір, немов за окремими «кадрами», стрімко звужується: «хати немає», «двору немає», «нема саду», «тільки одна стара груша, а на груші мати».

В основі твору — розповідь про подвиг матері, яка побачила в поранених льотчиках-росіянах своїх синів: намагалась урятувати їх від смерті й через це загинула. А коли німці підвели до шибениці — сама наділа зашморг, перехрестилась «та й одділилась од землі».

У викладі О. Довженка ця історія набуває і символічності, і публіцистичності. Марія Стоян поєднала в собі любов і самопожертву: заради чужих синів, які стали на якийсь час своїми. Історія легко прочитується і в контексті християнської символіки, недарма героїня оповідання — Марія. Але автор мусив віддати й данину радянській публіцистичності, що межує з пропагандою: «Були ви комуністкою чи ні? Чи був у вас партійний квиток? Напевно, не було. Але зерно, посіяне великим сіятелем Леніним, зійшло і виросло у вашому серці».

Ворог наближається (Тетяна Яблонська, 1945)

Попри неминучі в ті часи ідеологічні кліше, О. Довженко постає великим майстром у зображенні народного подвигу. Із надзвичайною виразністю передає драматизм «очної ставки»: коли село одностайно виступило проти німецького коменданта й визнало поранених льотчиків за своїх («люди плакали і признали»). Відразливо-гротескових рис набуває образ німця-загарбника. Дібрано відповідну знижену лексику й художні деталі: «німецький сучий син», «товста його шия почала брякати, як у кобри» й под. Натомість прощання з матір'ю подано зворушливо й піднесено: «перед нею проходило військо без шапок», «шанували материнство, ідучи до бою».

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справив на вас твір? Які почуття викликав? Який епізод вразив найбільше?

2. Який фрагмент оповідання можна вважати його експозицією?

3. Об'єднайтеся в малі групи, обговоріть відповіді на запитання, дійдіть спільного висновку та презентуйте його однокласникам та однокласницям.

✵ Які літературні асоціації викликає експозиція твору?

✵ Які особливості синтаксичної будови експозиційного фрагмента?

✵ Якими мовними засобами автор досягає бажаного впливу на читачів?

4. Яких змін зазнає тон оповіді в наступному фрагменті твору? З якою метою автор вживає риторичні запитання?

5. Знайдіть у тексті фрагменти, які, на вашу думку, є найбільш «кінематографічними». Поміркуйте, чому автор застосовує цей прийом.

6. Об'єднайтеся в малі групи, обґрунтуйте гіпотези та презентуйте їх однокласникам та однокласницям.

✵ Якими художніми засобами автор створює узагальнений образ матері?

✵ Якою постає Україна в цьому оповіданні?

✵ Які риси української ментальності висвітлив Олександр Довженко?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте оповідання Олександра Довженка «Воля до життя». Порівняйте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника. У розділі «Віртуальна бібліотека» електронного додатка до підручника ви знайдете повний текст твору.