Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019

Максим Рильський. Знайомство здалеку і зблизька
Київські неокласики

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

19 березня 1895 — 24 липня 1964

Хай сміються з нас, глузують —

Нам байдуже,

Бо замовкнуть, як почують

Слово дуже.

Максим Рильський

...Рильський досить витончений і складний поет... І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам.

Микола Зеров

Максим Рильський — один із найвидатніших поетів України XX ст., представник літературного об’єднання київських неокласиків, високопрофесійний перекладач, науковець у галузі літературознавства, мовознавства і фольклористики та глибокий знавець слов’янських літератур.

Духовною основою творчості митця є вічні цінності — гармонія, краса, любов.

Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві в заможній сім’ї українського етнографа й культуролога Тадея Рильського. Батько походив з давнього сполонізованого українського роду. Дід по батьковій лінії, Розеслав Рильський, був одним із найвпливовіших магнатів Київської губернії. Бабуся, княжна Дарина Трубецька, також належала до давнього аристократичного роду.

Мати М. Рильського, Меланія Чуприна, була простою селянкою із села Романівни (нині Попільнянського району Житомирської області). Поет згадував про неї як про «людину безперечного природного розуму. Навчена чоловіком читати й писати, вона все життя багато читала, а любила особливо Л. Толстого, зокрема «Анну Кареніну»». Вона була взірцем тактовності, шляхетності, високої духовної культури.

Духовна атмосфера в родині Рильських справляла великий вплив на формування світогляду майбутнього поета. У сім’ї шанували українську культуру. Навіть ім’я синові батько обрав на честь героя Коліївщини — Максима Залізняка.

В автобіографічному нарисі М. Рильський зазначав: «...Письма й читання першим учив мене батько, — і дивина у нас за тих часів — українською мовою». Саме йому поет завдячував тим, що з дитинства перебував у колі відомих діячів української культури — М. Лисенка, М. Максимовича, В. Антоновича, М. Старицького.

Початкову освіту хлопець здобув удома, а в 1915-1918 рр. навчався у приватній гімназії Науменка, одній із найпрестижніших і найдорожчих у Києві. Потім — один рік на медичному факультеті Університету Св. Володимира та лише один семестр — на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві. Однак вищої освіти йому не вдалося здобути. Майбутній поет займався самоосвітою, вивчав різні мови, опановував музику.

У 1910 р. вийшла перша збірка поезій 15-річного гімназиста М. Рильського «На білих островах».

Протягом 1919-1929 рр. він учителював, спочатку по селах, зокрема й у Романівці, а потім у Київській залізничній школі, викладав українську мову на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

У 20-і роки XX ст. М. Рильський входив до літературного об’єднання неокласиків. У цей час вийшли його збірки «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1925), «Де сходяться дороги» (1929) та «Гомін і відгомін» (1929).

Подружжя Рильських із сином Богданом. Фото 30-х років

1926 р. М. Рильський одружився з Катериною Очкуренко. У подружжя народився син Богдан.

30-і роки для М. Рильського позначені плідною перекладацькою діяльністю.

У 1931 р. поета було заарештовано за сфабрикованими політично-ідеологічними підозрами. П’ять місяців він пробув у Лук’янівській тюрмі.

Протягом 1935-1942 рр. М. Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету, паралельно очолював відділ поезії в редакції журналу «Українська література».

У роки Другої світової війни він з родиною перебував у евакуації в столиці Башкирії Уфі, а потім у Москві.

За поетичні збірки «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світла зброя» (1942) та поему «Мандрівка в молодість» М. Рильський у 1942 р. отримав Сталінську премію.

У 1943 р. його обрали дійсним членом Академії наук України, а з 1944 р. по 1964 р. він очолював Інститут народної творчості та мистецтва (пізніше — Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР).

У 1943-1946 рр. М. Рильський був головою Спілки письменників України. У 1950 р. поетові присуджено Державну премію СРСР.

Максим Рильський у Голосієві. Фото 60-х років

Через рік родина М. Рильських переїхала до новозведеного будинку в київському Голосієві, де й пройшли останні роки поета.

У 1958 р. його обрали дійсним членом АН СРСР. За збірки «Троянди й виноград» та «Далекі небосхили» М. Рильський отримав Ленінську премію (1960).

Помер М. Рильський 24 липня 1964 р. Його поховано на Байковому кладовищі в Києві. 1968 р. в поетовому будинку в Голосієві було відкрито Літературно-меморіальний музей Максима Рильського.

Запитання і завдання

1. Скористайтеся інформацією, що «схована» в QR-коді. Що нового й цікавого ви дізналися про М. Рильського? Як оточення вплинуло на формування його світогляду, естетичних уподобань? Розкажіть про захоплення поета.

2. Чи змінилося ваше уявлення про митця після ознайомлення з його життєвим шляхом? Які грані його особистості для вас відкрилися? Які риси його вдачі вам імпонують? Чому? Обговоріть це питання у класі.

3. Підготуйте і презентуйте у класі повідомлення «Цікаві факти з життя поета Максима Рильського».

Читацький довідник

Філософічність — стильова характеристика художнього твору, наявність у ньому складних філософських міркувань на «вічні» теми (буття, його сенс, місце людини у світі, логіка світобудови, першопочатки світу тощо).

В українській літературі філософічність притаманна творчості Т. Шевченка, поетам-неокласикам (М. Зеров, М. Рильський), поетам Празької школи (Є. Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга), творам Л. Костенко.

Сонет (італ. sonetto — звучати) — канонічний жанр 14-рядкового ліричного вірша, що написаний п’яти- або шестистопним ямбом і складається з двох катренів та двох терценів чи терцин. Перший катрен називають строфою, а другий — антистрофою. У строфі жіноча рима чергується із чоловічою, а в антистрофі — навпаки. У катренах обов’язкове чергування чоловічих рим із жіночими, рими мають бути дзвінкими. У першій строфі визначається тема, у другій вона пояснюється, у третій розв’язується проблема, а остання містить висновок.

Український сонет з’явився в середині XIX ст. у творчості А. Метлинського. Сонети створювали І. Франко, М. Драй-Хмара, М. Зеров, М. Рильський, Д. Павличко, Л. Костенко та інші поети.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.