Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019

Максим Рильський. Художній світ поезії Максима Рильського
Київські неокласики

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Лірика М. Рильського переповнена життєлюбною силою, тонким розумінням незбутності вічних цінностей.

Юрій Ковалів, літературознавець

Поет і його доба. У ранніх творах М. Рильського, як і всіх поетів-неокласиків, не знайшли відображення політичні події буремних 1920-х років. Митець намагався ізолюватися від радянської дійсності. Така його позиція спричинила гострі нападки офіційної критики. За «відрив від сучасності» та прихильність до класичних поетичних форм твори київських неокласиків критикували і представники авангардного мистецтва, і прибічники «пролетарського мистецтва». А на рубежі 1920-1930 рр. така критика вже нагадувала політичне цькування.

Максим Рильський у своєму кабінеті

У 1931 р. М. Рильського звинуватили у причетності до неіснуючої контрреволюційної організації — Спілки визволення України. Поета було заарештовано. На допитах йому довелося пояснювати свою творчу співпрацю з київськими неокласиками: «це школа, а не угруповання, тим паче не організація». Поета примусили обмовити себе й відтак звільнили «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду». Після ув’язнення творча манера М. Рильського зазнала істотних змін. Збіркою «Знак терезів» (1932) поет засвідчив цілковите сприйняття радянської дійсності, і таким чином єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору.

У повоєнні роки на пленумі Спілки письменників України проти М. Рильського знову висунули звинувачення, зокрема щодо прояву націоналістичних переконань у його творчості. Політичне гоніння припинилося лише після того, як у «Літературній газеті» з’явилося «зізнання» поета — стаття «Про націоналістичні помилки в моїй літературній роботі».

Отже, радянська влада поклала на М. Рильського, як і на П. Тичину, тяжку ношу поета-співця комуністичної ідеології.

Рання творчість. Перша поетична збірка М. Рильського «На білих островах» (1910) пройнята романтичним пафосом. У ній помітні впливи символізму. Символом білих островів виступають високі хмари, тобто піднебесні простори.

У своїй подальшій творчості М. Рильський — наймолодший у «гроні п’ятірному» — розвивав нову тематику. Так, про другу його поетичну збірку «Під осінніми зорями» (1918) літературний критик О. Дорошкевич писав, що М. Рильський «відновлює традиції пушкінської школи, а тонкий естетизм... спільно з використанням класичної метрики творять основу того напрямку, що ми називаємо неокласиком». Мотиви збірки — кохання, краса природи, гармонія в житті, роздуми про щастя. У віршах простежується інтерпретація світових образів, сюжетів і мотивів — міфів і літературних творів античності, ренесансного письменства. Ліричний герой М. Рильського — «як Одіссей, натомлений блуканням по морю синьому», його «ясноокий образ Біатріче»...невпинно кличе в незнану даль».

У неокласичному стилі написана і збірка «Синя далечінь» (1922). У ній найбільш відчутний інтерес М. Рильського до використання виразних образів з культурної історії людства — Кіпріди й Діани, Трістана, Джоконди тощо. Митець оспівував екзотику далеких країв, звертався до образів із творів В. Шекспіра, Ж. Верна та інших європейських письменників.

Художній світ збірки — це мрії й бажання, реальні та міфічні персонажі, ідилічні уявлення митця про власне майбутнє, очікування чистої любові. Лірика характеризується філософічністю, афористичністю. Світла колористика художньої оповіді («синя далечінь», «синя тишина», «блакитно-білий простір», «ясні води», «рожева птиця», «золотий ячмінь» тощо) відображає світосприйняття поета і вказує на життєствердний пафос збірки «Синя далечінь».

Як зазначав М. Зеров, рання творчість М. Рильського переконливо засвідчила, що поет створив «неокласичний стиль з його рівновагою, мальовничими епітетами, міцним логічним побудуванням і строгою течією мислі. Цей неокласицизм... є прагнення високого мистецтва...». Неокласичний період у творчості поета тривав до кінця 30-х років XX ст.

Максим Рильський серед читацького кола. Фото 60-х років

Рання лірика М. Рильського — це багатство мотивів, запозичених з античної та західноєвропейської поезії, філософічність, афористичність, тонкий естетизм, шукання душевної рівноваги, естетичного ідеалу, краса природи, краса людини, кохання, мудра простота життя, роль мистецтва в житті людини, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство, вишукані художні засоби, лаконічність вислову, досконала поетична форма, класичні види римування.

Запитання і завдання

1. Стисло схарактеризуйте добу, у яку жив і творив М. Рильський. Якою була творча доля талановитого поета в роки радянської дійсності?

2. Розкажіть про становлення М. Рильського як поета-неокласика.

3. Дайте загальну характеристику раннього періоду творчості митця та назвіть ознаки його художньої манери.

Культурно-мистецький контекст

Федір Кричевський. Беатріче. 1911

Творчість М. Рильського є зразком використання культурного контексту. Твори поета-неокласика й матеріали наступних розділів підручника дадуть вам можливість ознайомитися з мотивами та образами світової культури, які М. Рильський майстерно трансформував в українську літературу. Його культурологічні зацікавлення — це міфологічні образи Одіссея, Ікара, прекрасної Олени, Кіпріди, Діани, легендарні персонажі середньовічної літератури — Трістан та Ізольда, Айвенго, Беатріче, герой іспанської культури Дон Жуан, «вічні» образи із творчої спадщини В. Шекспіра, романтичні постаті героїв із творів Г Гейне і Дж. Байрона, А. Міцкевича та ін.

Серед всесвітньо відомих історичних постатей, які знайшли художнє відображення в поезіях М. Рильського — Вергілій, В. Шекспір, Ф. Ніцше, Г. Гейне, М. Метерлінк, О. Пушкін, Ш. Бодлер, С. Малларме, Шота Руставелі та ін.

Глибоке знання М. Рильським античної та західноєвропейської літератури стало підґрунтям для створення високомистецьких творів, що ввійшли в скарбницю української літератури.

Сандро Боттічеллі. Народження Венери. 1486

Запитання і завдання

1. Пригадайте, що таке «вічні» образи в літературі. Які образи, сюжети й мотиви світової культури, що їх використовував М. Рильський, дають змогу читачеві сприймати українську літературу як невід’ємний компонент світової культури?

2. Об’єднайтесь у групи. Укладіть один з тематичних глосаріїв: міфологічних та античних образів, образів середньовічної літератури, образів літератури Ренесансу у творчості М. Рильського.

СОНЕТ «У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ» — ЗРАЗОК НЕОКЛАСИЧНОЇ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ

Сальватор Роза. Одіссей і Навсікая. 1665

М. Рильський як неперевершений майстер інтимної лірики створив багато поетичних шедеврів про кохання, пристрасть і гіркоту розлук. Яскравим зразком такої поезії є сонет «У теплі дні збирання винограду» (1922), що ввійшов у збірку «Синя далечінь».

Тему кохання поет-неокласик оспівав у контексті античної художньої спадщини, про інтерпретацію якої пише сучасний письменник і перекладач А. Содомора: «... сонет «У теплі дні збирання винограду» — тонко зітканий на серпанковому ностальгійному тлі спогад про античність в образі прекрасної Навсіка]. Радше тінь спогаду, бо Навсікаю тут не названо... Та хто розгорне шосту книгу «Одіссеї», той побачить джерело сонета, зрозуміє, що за ліричним «він» і «вона» — Одіссей і Навсікая, їхня зустріч, що на початку всіх зустрічей, за якими — розлука, прощання. Інакше б Одіссей перестав бути вічним мандрівником, Навсікая — вічною, недосяжною мрією». Окрім того, у сонеті також виразно відчувається перегук із творами давньогрецького поета-лірика Анакреонта. У його віршах кохання — це лише флірт, а любовні почуття не залишають глибокого сліду в душі ліричних героїв. У сонеті М. Рильського, як і у творах давньогрецького митця, зображено легкий флірт між чоловіком і жінкою.

Сюжет вірша — випадкова зустріч дівчини з немолодим чоловіком. В інтерпретації поета вона має глибокий підтекст — це світ юності та світ зрілості. На запитання подорожнього «Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх?» дівчина радить йому щодня світити лампаду «Кіпріді добрій».

Мотив твору — оспівування краси молодості та осмислення швидкоплинності людського життя.

Ліричний герой М. Рильського із сумним усміхом, породженим досвідом прожитого, після зустрічі з чужою молодістю усвідомлює вікову різницю між ними, та водночас відчуває дитинну радість сприйняття життя: «І він потягся, як дитина, радо / І мовив: «Добре бути молодим» / У теплі дні збирання винограду»».

Образ винограду — один із ключових у ранній ліриці М. Рильського. Він запозичений з античної та західноєвропейської культури й уособлює поєднання чотирьох першооснов світу (вогонь, повітря, вода і земля). У сонеті виноград символізує піднесення над буденною реальністю, її швидкоплинністю.

Карл Брюллов. Дівчина, що збирає виноград на околицях Неаполя. 1822

Сонет вражає довершеною гармонійністю змісту і форми, що досягається за допомогою виразних художніх засобів. Це епітети — «теплі дні», «із ясного саду», «рожевий дим»; порівняння — «Ясна, як сад, і радісна, як сміх», «потягся, як дитина»; метафори — «...привернуть тебе до рук моїх», «Світи щодня лампаду», «Гукнула свіжо й весело»; інверсія — «На мулах нешвидких», «Кіпріді добрій».

Запитання і завдання

1. Які емоції викликав у вас вірш «У теплі дні збирання винограду»?

2. Дайте визначення поняття «сонет». Як традиції цього жанру поезії зберігає М. Рильський у своєму творі?

3. Визначте мотив сонета «У теплі дні збирання винограду».

4. Простежте, як М. Рильський у своєму творі інтерпретує сюжети й мотиви античної художньої спадщини. Зверніться до міфологічного словника та з’ясуйте, хто така Кіпріда. Яка роль цього образу давньогрецької міфології в сонеті «У теплі дні збирання винограду»?

5. Які художні засоби сприяють емоційному наснаженню твору? Підготуйтеся до виразного читання сонета. Оберіть відповідну інтонацію для передачі настрою, який хотів донести поет до читачів.

ВІРШ «СОЛОДКИЙ СВІТ!» — ГІМН КРАСІ ТА ВЕЛИЧІ СВІТУ

Вірш «Солодкий світ!» (1919) належить до ранньої лірики М. Рильського й перегукується із твором С. Малларме «Блакить», у якому опоетизовано блакитний колір як символ стану людської душі. Поезія пройнята вітаїстичною енергією, радістю життя, розумінням його привабливості й неповторності, захопленням й естетичною насолодою від споглядання краси природи.

Композиція твору ускладнена епіграфом з Біблії «Солодкий світ» і цим же рефреном, який обрамлює першу строфу, що й визначає розгортання сюжету, відтворення почуттів і переживань ліричного героя. Завершується вірш риторичним запитанням: «Солодкий світ?».

Олександр Мурашко. Благовіщення. 1909

Ліричний герой милується «простором блакитно-білим», що є символом ідеального світу, божественною природою світобудови, яку позначають блакитний і золотий кольори: «сонце — золотий небесний квіт / Благословляє дух ширококрилий / Солодкий світ».

Поступово окреслюється образ дівчини, у якої погляд — як «узори надвесняних тонких віт». Вона нагадує ліричному героєві сон, ідеальний світ, що зник. Солодкий світ перетворився на гіркий, але герой знову відчуває щастя: «Чи янголи нам свічі засвітили / По довгих муках безсердечних літ, / Чи ми самі прозріли й зрозуміли цей непростий «солодкий світ»».

Мотив твору — пошук душевної рівноваги, радісне сприйняття життя, відчуття неповторності кожної хвилини буття.

У розумінні митця відчуття щастя складається з простих речей: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Усе це, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», дає можливість збагнути всю красу життя — «Солодкий світ!».

Поет утверджує думку, що людина повинна пройти довгий і тернистий шлях, аби зрозуміти та сприйняти всеохопність і принадність цього світу.

Микола Бурачек. Дніпро біля Канева. 1927

У вірші «Солодкий світ!» М. Рильський використав виразні художні засоби, щоб відтворити справжні, чисті почуття: епітети («солодкий світ», «простір блакитно-білий», «дух ширококрилий», «золотий небесний квіт», «узори надвесняних тонких віт», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «по довгих муках безсердечних літ»); метафори («благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»); уособлення («пролісок несмілий»); порівняння («погляд, ніби пролісок несмілий», «немов трава, що зеленить граніт», «неначе спогад нерозумно-милий»); лексику старослов’янського походження («благословляє», «прозріли»); епіфору («солодкий світ»); інверсію («дух ширококрилий», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «вічі засвітили»); риторичне питання («Чи янголи нам свічі засвітили по довгих муках безсердечних літ, чи ми самі прозріли й зрозуміли солодкий світ?»).

Запитання і завдання

1. Поділіться враженнями від поезії «Солодкий світ!»

2. Визначте мотив твору.

3. Що таке філософічність? Розкрийте філософічність поезії «Солодкий світ!».

4. Назвіть художні засоби, використані у вірші. Поясніть їх роль для утвердження його головної думки.

5. Підготуйте виразне читання цієї поезії.

6. Доведіть, що вірш М. Рильського є зразком неокласики. Свою відповідь аргументуйте рядками з поезій.

7. Над якими запитаннями ви замислилися, читаючи твори М. Рильського? Чи знайшли відповіді на них? Чи вплинуло вивчене на ваше сприйняття й розуміння себе, людей, світу?

Ваші читацькі проекти

Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте документальні фільми «Як на духу. Невідомий Максим Рильський» (режисер Л. Харшан, 2008) та «Poeta maximus» (із циклу фільмів «Гра долі», режисер В. Образ, 2008). Підготуйте рекламний проспект або відеоролик, у якому спробуйте переконливо пояснити своїм ровесникам, чому їм варто подивитися ці кінострічки.

Читацьке дозвілля

«Мабуть, я родився швидше музикантом, аніж поетом, тільки потім сталося так, що слово заступило музику», — зазначав М. Рильський. Послухайте музичні твори Л. Ревуцького, В. Берковського, О. Білаша та інших композиторів на слова М. Рильського. Чи вдалося їм передати й увиразнити настрієвість поезій М. Рильського? Поділіться своїми думками та враженнями від музичних творів з однокласниками й однокласницями.

Читацький самоконтроль

Проаналізуйте, наскільки успішним був ваш читацький шлях.

Перегляньте визначені на початку навчального року цілі: яких з них досягнуто, а над чим ще варто попрацювати.

Обміняйтеся думками та враженнями з однокласниками й однокласницями.

Напишіть есей «Мій шлях до читацької компетентності». Поміркуйте, чи досягнуто поставлених цілей; що сприяло роботі; що ставало на заваді; який ваш найбільший успіх; які були найбільші труднощі; у чому ви змінилися як читач; якими знаннями й уміннями оволоділи; а як особистість — що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі; чи задоволені ви результатами своєї роботи; як плануєте працювати далі.

Здійснюйте такий самоаналіз і надалі.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.