Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019


Розстріляне відродження

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Давид Бурлюк. Революція. 1917

Принцип розмаїтості став у 20-х роках не тільки девізом, а й реальним фактом... Митці заперечували народницький реалізм. Вони прагнули наповнити мистецтво слова філософською глибиною, «уфілософити літературу» (М. Хвильовий), що мало вивести її на світові обрії, на нові ідейно-мистецькі вершини.

Микола Ткачук, літературознавець

Читацький путівник

Ключові поняття тем «Розстріляне відродження», «Літературний авангард»: стильове розмаїття мистецтва 20-х років XX ст.; літературні організації та угруповання, авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років; футуризм; урбанізм; творчість поета-футуриста М. Семенка; Розстріляне відродження.

Навчальні цілі тем «Розстріляне відродження», «Літературний авангард»

Знання:

✵ стильове розмаїття мистецтва 1920-х років, літературні організації, мистецькі угруповання 1920-х років; авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років; масові репресії письменників у 1930-і роки, втручання влади в мистецький процес; терміни: «Розстріляне відродження», «авангард», «футуризм», «урбанізм».

Уміння:

✵ розуміти новаторський, пошуковий характер авангардних експериментів поезії 1920-х років, домінування соцреалістичної естетики в 1930-і роки; виявляти ознаки індивідуального стилю поета-футуриста М. Семенка; визначати основні мотиви поезій М. Семенка; зіставляти специфіку авангардних тенденцій у різних видах мистецтва; робити висновки про значення творчості М. Семенка для розвитку української поезії.

Ставлення:

✵ усвідомлювати різноманітність і багатоплановість самовираження власного «Я».

Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років

Бурхливі 20-і роки XX ст. увійшли в історію українського мистецтва як етап модернізму. Водночас із митцями, які дотримувалися традиційності та реалістичної манери в художній творчості, були й такі, які вбачали своє творче призначення у творенні нової реальності. Активно розвивалися модерністські художні напрями та стильові течії, зокрема, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, авангардизм (футуризм і конструктивізм), неоромантизм, неореалізм, необароко, неокласика, що знайшли яскраве художнє відображення в літературі, живописі, музиці, архітектурі, театрі та кіномистецтві.

Цей період ознаменувався плідною діяльністю митців-авангардистів, які прагнули творити «мистецтво майбутнього» відповідно до реалій часу, проголошували ідею зв’язку мистецтва з процесами індустріалізації країни.

У художній літературі новаторські шукання були пов’язані з діяльністю харківської літературно-мистецької групи «Авангард» (В. Поліщук, Гео Коляда та ін.) і творчістю поетів-футуристів М. Семенка й Гео Шкурупія.

Яскравими представниками українського живопису цього періоду були художники-авангардисти М. Бурачек, О. Богомазов, М. Бойчук, Д. Бурлюк, К. Малевич, А. Малевич, М. Жук, О. Екстер, В. і Ф. Кричевські, О. Мурашко, Г. Нарбут, творчість яких позначена впливом новітніх малярських тенденцій.

Українська музика поповнилася модерністськими творами композиторів Б. Лятошинського (опера «Золотий обруч», 1930), М. Вериківського (музика до першого українського балету «Пан Каньовський», 1930).

Активно утверджувався модерний театр, основоположником якого був художній керівник мистецького об’єднання «Березіль» Лесь Курбас. Митцеві вдалося перебороти інерцію етнографізму й побутовизму театру реалістичного і створити театр миттєвого впливу.

Кіномистецтво збагатили знамениті фільми О. Довженка «Звенигора» (1926), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

Олександр Богомазов. Абстрактний пейзаж. 1915

Казимир Малевич. Супрематична композиція. 1916

Михайло Бойчук. Двоє під деревом. 1915

Отже, художня література, живопис, музика, театр, кіномистецтво 20-х років XX ст., відображаючи складні реалії життя, творили нове мистецтво, нові засоби художнього впливу на особистість.

На тлі історично-політичних подій означеного періоду в Україні з’явилася велика кількість мистецьких і літературних організацій та угруповань, що скеровували творчість митців до нових ідеологічно-естетичних ідеалів. Зокрема «Плуг», «Гарт», «Молодняк», «Західна Україна», «Авангард», «Нова генерація», «Ланка», «Аспанфут», АСПИС, ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП, представники яких часто переходили з однієї організації в іншу.

Літературно-мистецьке угруповання «Музагет» (1919) об’єднало поетів П. Тичину, О. Слісаренка, М. Семенка та ін., мистецька концепція яких полягала у ствердженні самоцінності мистецтва й творчої особистості. Вони видавали альманах «Гроно».

Групу неокласиків, що згуртувалася навколо журналу «Книгар» (1918), становили визначні майстри художнього слова — М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, О. Бурґгардт (Юрій Клен). Творча позиція неокласиків виражалася в утвердженні мистецтва, орієнтованого на класичні здобутки світової культури.

Першу українську футуристичну організацію «Фламінго» (1919) заснував поет М. Семенко. До неї ввійшли О. Слісаренко, Гео Шкурупій, В. Ярошенко, художник А. Петрицький та ін. Футуристи виступали проти традиційних мистецьких форм у художньому зображенні дійсності, пророкували занепад ліричних, прозових жанрів, натомість проголошували панування театрального мистецтва та кіно. У їхній творчості домінували урбаністичні мотиви.

У 1922 р. виникла мистецька група «Аспанфут» (Асоціація панфутуристів), через рік перейменована на «Комункульт». У 1927 р. М. Семенко створив організацію «Нова генерація» й видавав однойменний журнал.

Літературна організація «Плуг» (1922) — це спілка селянських письменників, до якої входили С. Пилипенко, А. Головко, Г. Епік, Н. Забіла та ін. Їхня ідеологічна платформа — створення нової культури, зображення життя нового села у світлі настанов комуністичної партії, критичне ставлення до мистецтва минулого. Спілка видавала журнали «Плужанин» і «Плуг».

У ті роки помітною була діяльність літературної організації робітничих письменників «Гарт» (1923-1925), яка свою мету вбачала в поширенні комуністичної ідеології, використанні української мови як знаряддя творчості, пропаганді ролі мистецтва у вихованні читача. «Гарт» очолював поет В. Еллан-Блакитний. Серед перших членів цього літературного об’єднання були М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина, О. Довженко, М. Хвильовий. На ідеологічній платформі «Гарту» в 1926 р. було створено ВУСПП (Всеукраїнську спілку пролетарських письменників).

Літературне угруповання «Ланка» (1924-1929) об’єднувало київських письменників, які вважали себе ланкою між культурою минулого і майбутнього. До нього входили В. Підмогильний, М. Івченко, Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, Є. Плужник та ін. Митці спиралися на найкращі традиції світової літератури та дбали про створення високохудожніх творів. Літературною трибуною їхньої творчості став журнал «Життя й революція».

Серед членів літературної організації ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) (1926) були М. Хвильовий, М. Бажан, О. Довженко, М. Йогансен, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та ін. Митці боролися проти політизації літератури, виступали за високу письменницьку майстерність. ВАПЛІТЕ видавала однойменний журнал.

Спілка комсомольських письменників «Молодняк» (1926-1932) пропагувала ідеологію пролетаріату.

Поети таких літературних організацій та угруповань, як «Плуг», «Гарт», неокласики, футуристи, ВАПЛІТЕ, МАРС (Майстерня Революційного Слова), «Молодняк», ВУСПП, брали активну участь у літературній дискусії 1925-1928 рр.

Читацький довідник

Розстріляне відродження — літературно-мистецьке покоління українських митців 1920-30-х років, яке було знищене тоталітарним режимом. Слово «відродження» вказує на небувалий підйом серед українського творчого покоління того часу, коли митці могли вільно творити, чого не дозволялося в умовах імперії. Однак після деякого періоду свободи в українському творчому середовищі сталінський режим знищив або зламав талановитих митців, більшість яких були розстріляні.

Уперше це поняття було використано в 1959 р. у збірці української поезії 20-30-х років XX ст., що її уклав літературознавець із діаспори, дослідник доби Розстріляного відродження Юрій Лавріненко.

У 30-і роки XX ст. радянська влада дедалі жорсткіше втручалася в мистецький процес і намагалася його контролювати. Пріоритетним став метод соціалістичного реалізму, естетичні засади якого визначалися ідеологічними догмами, як-от: комуністична партійність, народність, революційна романтика, історичний оптимізм, революційний гуманізм.

Цей історичний період, що називають добою Розстріляного відродження, позначений масовим знищенням української інтелігенції. Жертвами репресій стали письменники В. Підмогильний, В. Поліщук, М. Куліш, М. Хвильовий, М. Семенко, Є. Плужник, М. Зеров, М. Драй-Хмара, художники-бойчукісти, театральний діяч Лесь Курбас та багато інших. Поет В. Сосюра митцям Розстріляного відродження присвятив вірш:

Хоч в пісні воскресив би вас

І той страшний, безумний час!..

Так тяжко плачу і дивлюсь

Я на розстріляне безсмертя,

Як на дитя убите — мати...

Страшний пройшли ми, друзі, час.

Та як живі вони між нас

І будуть жить на горе кату!..

Безсмертя ж бо не розстріляти!

Небагатьом письменникам, зокрема І. Багряному, Остапові Вишні, Б. Антоненко-Давидовичу, вдалося вижити в тюрмах. Творчість деяких митців зазнала значних змін у період сталінських репресій. Страх за свою безпеку в умовах масового терору змусив поетів П. Тичину, М. Рильського, В. Сосюру та ін. стати пропагандистами радянської ідеології.

Запитання і завдання

1. Стисло схарактеризуйте розвиток українського мистецтва 1920-х років. Назвіть його видатних представників. Твори яких українських митців цього періоду ви знаєте, а з творчістю котрих хотіли б ознайомитися?

2. Створіть портрет літературної епохи 20-30-х років XX ст. в Україні. Розкажіть про її стильове розмаїття, тогочасні літературні організації та угруповання.

3. Порівняйте літературний процес у Західній Європі й Україні 20-30-х років XX ст. Чи є підстави для висновку про те, що українське письменство цього періоду розвивалося в річищі європейського літературного процесу? Аргументуйте свою думку.

4. Як суспільно-історичні події 20-30-х років XX ст. позначилися на розвиткові національної літератури? Дайте визначення поняття Розстріляне відродження.

5. Перегляньте репродукції картин українських художників-авангардистів: О. Богомазова «Абстрактний пейзаж», К. Малевича «Супрематична композиція», М. Бойчука «Двоє під деревом» (с. 11). Творчість кого з них вам найбільше імпонує? Чому? Підготуйте віртуальну екскурсію «У мистецькій галереї українських художників перших десятиліть XX століття».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.