Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019


Літературний авангард

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Олександра Екстер. Футуристична композиція. 1917-1918

Це мистецтво протесту і руйнування.

Володимир Пахаренко, поет, літературознавець

Двадцяті роки XX ст. ознаменовані бурхливим розвитком авангардизму — художнього явища, що було своєрідною реакцією на процеси в тогочасному мистецтві та суспільстві загалом.

Це мистецтво є формою заперечення, протесту, бунтарства. Авангардизм зародився в 1909-1910 рр. з появою перших футуристичних маніфестів і продовжує розвиватися й нині.

Ще цілком не з’ясовано співвідношення понять «авангардизм» — «модернізм». Одні дослідники використовують їх як рівнозначні, інші — чітко розрізняють, а деякі включають авангардизм до модернізму, що, на їхню думку, є поняттям значно ширшим. Спільне для модернізму й авангардизму — заперечення традицій реалістичного мистецтва.

Літературний авангард в Україні пов’язують із творчістю митців-футуристів М. Семенка, В. Поліщука, Гео Коляди, Гео Шкурупія, О. Близька.

Читацький довідник

Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — умовний термін на означення загальних новаторських напрямів у художній культурі XX ст. Основні ознаки: руйнування традиційних форм і канонів, інтуїтивне сприйняття дійсності, суб’єктивізм, динамізм, фрагментарність, незвичайні виражальні засоби, новий тип героя — людини вольової, духовно активної. Це поняття не має однозначного тлумачення щодо своєї естетичної сутності. Авангардизм охоплює стильові течії: футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм, кубізм.

Футуризм (від італ. futurismo та лат. futurum — майбутнє) — авангардистська стильова течія в літературі 10-30-х років XX ст. Ознаки футуризму: заперечення цінностей традиційної культури, нехтування традиційними жанрами й формами; урбаністичні мотиви й тема індустріального пейзажу; поетизація руху, швидкості; шукання зорових засобів зображення руху; текст без розділових знаків, великих літер; домінування дієслів на означення руху.

Художній світ поезії Михайля Семенка

Михайль Семенко 1892-1937

Вітчизняний авангард лишається непрочитаним і незасвоєним, а разом із ним незасвоєною і неприйнятною для багатьох лишається сама ідея української міської культури, української урбаністики. Семенко створив власну цілісну поетичну систему, що випередила час та обставини.

Сергій Жадан, письменник

Поет і його доба. Яскравим представником літературного авангарду, основоположником і теоретиком українського футуризму є поет доби Розстріляного відродження Михайль СЕМЕНКО.

1914 р. в передмовах до поетичних збірок «Дерзання» та «Кверофутуризм» митець опублікував маніфести футуризму. Загальні положення його теорії футуризму, яку він назвав кверофутуризм (пошуковий футуризм), такі: ідеї інтуїтивізму філософа А. Бергсона, «краса пошуку», оспівування руху, динаміки.

У 1922 р. М. Семенко, який називав себе «футурорубом на незайманих лісах української літератури», розробив теорію панфутуризму (заперечення «старого» мистецтва). Поет вважав, що «мистецтво, досягнувши вершин академізму та класицизму», пішло деструктивним шляхом, а відтак конче потрібно «добивати його», щоб на уламках старого зводити нове мистецтво.

Усі етапи розвитку футуризму як авангардистської течії — кверофутуризм (1914), панфутуризм (1918-1927), а також діяльність футуристичної організації «Нова генерація» (1927-1931) — пов’язані з творчістю М. Семенка. Найпродуктивнішим виявився для поета період кверофутуризму (цикли далекосхідних поезій, «поезомалярство» тощо).

Запитання і завдання

1. Розкрийте сутність понять «авангардизм», «футуризм». Назвіть видатних представників авангарду в українській літературі початку XX ст.

2. Пригадайте, що вам відомо з уроків зарубіжної літератури та предметів освітньої галузі «Мистецтво» про футуризм.

3. Підготуйте повідомлення «Цікаві факти про поета-футуриста М. Семенка» й оприлюдніть його у класі. Які грані його особистості для вас відкрилися?

4. Стисло схарактеризуйте творчу концепцію поета-авангардиста М. Семенка.

Культурно-мистецький контекст

Олександр Богомазов. Пилярі. 1927

Казимир Малевич. Дівчата в полі. 1932

Олександр Архипенко. Карусель П’єро. 1913

20-і роки XX ст. в українському образотворчому мистецтві — період авангарду, що був породжений новими ритмами життя. Художники-авангардисти уникали реалістичного зображення предметного світу.

Визначним теоретиком українського авангарду, а саме мистецтва кубофутуризму, є художник Олександр Богомазов. У багатьох його картинах відтворено урбаністичні сюжети («Потяг», «Базар», «Київ. Гончарка», «Сінний ринок» тощо). Митець зазначав, що «Київ у своєму пластичному об’ємі виповнений прекрасного і розмаїтого глибокого динамізму. Тут вулиці впираються в небо, форми напружені, лінії енергійні, вони падають, розбиваються, співають і грають».

Один із засновників супрематизму й кубофутуризму в живописі — Казимир Малевич. Його твір «Чорний квадрат» передає утвердження духовного буття, що є незалежним від усього матеріального.

Визначним досягненням художника-авангардиста Георгія Нарбута є «Українська абетка», що вирізняється граничною простотою й водночас вишуканістю композиції та кольору. Він є автором перших українських банкнот і поштових марок.

Тенденцій кубофутуризму та конструктивізму дотримувала у своїй творчості Олександра Екстер. Художниця заснувала київську школу кубофутуристичної та конструктивістської сценографії.

У цьому стилі також працював український скульптор Олександр Архипенко, у творах якого спостерігається динамічне поєднання кутів, кіл, конусів і ромбів («Мисль», «Відчай», «Запорожець», «Юда»). Його новаторський прийом полягає в покритті веселковими кольорами граней і площин скульптур, надання їм рухливих форм.

Тенденції авангардизму знайшли втілення в музиці українських композиторів Б. Лятошинського, С. Туркевич-Лукіяновича, К. Шиповича, особливостями якої стало освоєння нових естетичних ідей, використання нових виражальних засобів і технік компонування.

Запитання і завдання

1. Розгляньте репродукції картин О. Богомазова. Підготуйте розповідь про картину, яка справила на вас найбільше враження.

2. Творчість яких митців-кубофутуристів вам відома? Схарактеризуйте скульптуру О. Архипенка «Карусель П’єро» (с. 17) з погляду естетики кубофутуризму.

3. Знайдіть у мережі Інтернет одну з композицій Б. Лятошинського. Послухайте її. Який настрій навіяла вам музика? Поділіться своїми враженнями у класі.

Читацькі діалоги

Поет М. Семенко прагнув модернізувати українську лірику урбаністичною тематикою, новими образами індустріалізованої доби та сміливими експериментами з формою вірша. А як сучасний допитливий читач сприймає авангардну поезію М. Семенка — як бажання митця бути в річищі тогочасних авангардних традицій чи як щире вираження неординарного авторського «Я»?

Спробуйте дати свою відповідь на це запитання, читаючи вірші М. Семенка та опрацьовуючи матеріал підручника про його поезію.

Олександр Богомазов. Міський пейзаж. Київ. 1928

Читацький довідник

Урбанізм (від лат. urbanus — міський) — багатозначний термін: напрям у містобудуванні, що утверджує доконечність створення й розвитку великих міст; тематика в мистецтві XX ст. — зображення життя великих міст.

УРБАНІСТИЧНІ МОТИВИ ЛІРИКИ М. СЕМЕНКА. Одним із голов них поетичних образів у творчості М. Семенка є образ міста. Дослідник творчості поета-футуриста Є. Адельгейм зазначав, що «місто — центр Семенкової лірики. Крізь побут міста він побачив і Людину, і Революцію, і Майбутнє. З містом виявилися пов’язані й ті питання оновлення поезії, болісному вираженню яких письменник віддав майже все життя».

Зразок урбаністичної поезії М. Семенка — вірш «Місто», основним мотивом якого є футуристичне відтворення життя великого міста.

Твір вирізняється своєю будовою — це одне речення без розділових знаків. Вірш-речення записано так, що кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, акцентуючи значення кожного з них. Деякі слова розбито на частини, а деякі частини слів об’єднано між собою так, щоб утворилися цікаві неологізми, які будуть зрозумілими читачеві лише в контексті.

Олександр Богомазов. Трамвай. Львівська вулиця в Києві. 1914

Ліричний герой вірша — людина, яка глибоко відчуває місто, розуміє його життєвий темп, уловлює кожен звук. «Він хотів би перенести всю «музику» шумів великого людського мурашника, увесь переліт його звичайного людського життя з асонансами і без рим», — вважає літературознавець О. Галич.

Чергування довгих і коротких рядків створюють візуальні образи зебри — пішохідного переходу. Іншим асоціативним образом є образ диму: довгі рядки «чадять» чорним димом.

Образ транспорту — трамвай, автомобілі — втілює міський рух. Епатажні образи «візників-людей» і «трамваів-людей» у творі взаємопов’язані: люди ніби перетворюються на машини, а трамваї персоніфікуються. Картину урбаністичного світу поет увиразнює за допомогою міфологізованого образу «велетня-страховиська», кінцівки якого нагадують сталеві «пута».

М. Семенко експериментував зі словом і звуком. Звукові та зорові образи «блимно й крапно», «блиск лініями», «міняться силуетами»; дієслівні форми «сунути», «лізуть», «повзуть», «пересовуються», «міняться», «вирізують», «закріплюються» передають рух і динаміку міста.

Усі дієслова й віддієслівні іменники також відтворюють семантику руху та міського життя: «бігорух», «рухобіги», «рухливобіги», «пускають» тощо. Колоритними є неологізми: «автомобілібілі», «бігорух», «рухобіги», «життєдать», «життєрух», «життєбензин».

Отже, образ міста у вірші «Місто» набуває символічного змісту, що уособлює нову добу, нове середовище, нове буття.

Запитання і завдання

1. Чи вразив вас вірш? Чим саме? Поділіться своїми думками у класі.

2. Визначте основний мотив твору. Схарактеризуйте його ліричного героя.

3. Проаналізуйте вірш «Місто» з погляду стильових ознак футуризму. Підготуйтеся до виразного читання поезії.

Вірш «Бажання» — футуристичний погляд М. Семенка на оновлення світу. Ліричний герой твору сповнений радості життя, що її дає природа. Однак він напівжартівливо скаржиться, що в ній немає ладу, якого б йому хотілося.

Будова вірша доволі оригінальна. Поезія складається з 13 неримованих рядків, що не поділяються на строфи. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття свого героя: захоплення красою природи й водночас сум через брак ладу навкруги.

У вірші є виразні художні засоби: метафори («перевернути світ», «поставити все догори ногами», «дати березової каші», «місяця стягнуть», «барви, що кричать весняно»); риторичні запитання: («Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?», «Але хто мені заперечить перевернути світ?»); риторичні оклики («Хай би одягла на себе всі оті розкоші!», «О, хоч би тебе чорти вхопили!»).

Запитання і завдання

1. Визначте мотив вірша «Бажання». Поясніть роль риторичних речень як основного стилістичного прийому для його розкриття. Назвіть інші художні засоби твору.

2. Чим епатує, а чим приваблює вас ліричний герой? Які його переконання та прагнення є актуальними й нині?

Вірш «Запрошення» — футуристичне осмислення світу в різних вимірах. Ліричний герой твору — особистість, здатна осягнути як реальне, так і потойбічне життя. Поет-футурист усвідомлює, що життя таємниче й загадкове, бачить у ньому безліч доріг, котрі треба подолати, вказує на можливість вибору. Однак читача вражає кульмінаційний висновок поезії — не кожна людина здатна до змін і боротьби.

Запитання і завдання

1. Яким постає ліричний герой твору?

2. Наскільки вмотивованим видалося вам звернення до образів історичного минулого в поезії «Запрошення»?

3. Виразно прочитайте вірш «Запрошення». Назвіть ознаки футуризму у творі.

4. У чому полягає новаторство поезій М. Семенка?

5. Над якими питаннями ви замислилися, читаючи вірші М. Семенка? Чи знайшли відповіді на них?

Ваші читацькі проекти

1. Пригадайте художні твори, що висвітлюють тему протистояння митця і влади. Наведіть приклади з життєпису письменників періоду Розстріляного відродження, які стали жертвами радянського терору. Підготуйте презентацію проекту «Свобода творчості: митець і влада».

2. Розробіть завдання для літературного квесту «У лабіринтах поезії футуризму».

Читацьке дозвілля

1. Знайдіть у мережі Інтернет документальний фільм про трагічну сторінку української історії 30-х років «Червоний ренесанс» (реж. В. Шкурін, О. Фролов, 2005 р.). Перегляньте його. Свої враження викладіть у формі анонсу. Аргументуйте, чому варто ознайомитися із цією кінострічкою.

2. Підготуйте запитання для інтелектуальної гри «Авангардизм в українському мистецтві». Поставте їх своїм однокласникам й однокласницям.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.