Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019

Євген Маланюк. Знайомство здалеку і зблизька
«Під чужим небом»

Всі публікації щодо:
Маланюк Євген

1 лютого 1897 — 16 лютого 1968

Напружений, незломно-гордий,

Залізних імператор строф —

Веду ці вірші, як когорти,

В обличчя творчих катастроф.

Євген Маланюк

Маланюкова поезія залишиться... доказом суворої сили українського слова, його здатності бути не лише мелодійним, ніжним, барвистим, гнучким, вигадливим, — а й безжально-точним, пружним, лапідарним, його здатності бути згустком волі й думки, що концентруються в пекуче почуття.

Іван Дзюба

Євген Маланюк — митець високого художнього рівня, «співець степової Еллади», один із найвідоміших українських поетів еміграції, представник Празької школи, літературознавець, культуролог, учасник визвольної боротьби доби УНР, полум’яний проповідник національних ідей і великий гуманіст. Його твори довгі роки були під суворою забороною.

Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Народився Євген Филимонович Маланюк 1 лютого 1897 р. в селі Архангород, що на Херсонщині (нині смт Новоархангельськ Кіровоградської обл.).

У спогадах про батьківську родину поет писав: «У нашому старому, мурованому зі степового каменю домі жилося «на дві хати» — дідову й батькову. У першій хаті панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів та свідомого... «україноцентризму»».

Батько Є. Маланюка, Филимон Васильович, був людиною інтелігентною й шанованою в їхньому містечку. Працював учителем, повіреним у містечковому суді, а також був хористом церковної капели.

Мати поета, Гликерія Яківна, походила зі збіднілої дворянської родини офіцера Стоянова, вихідця із Чорногорії. У їхній сім’ї шанували музику, поезію, художню літературу. Саме від матері майбутній поет успадкував любов до мистецтва.

Почуттям великої любові та щирої поваги сповнені спогади поета про батьків: «Матері я завдячую дві речі: серце й мистецтво, а батькові — основи з його інтелектуального й світоглядного розвитку».

Початкову освіту Є. Маланюк здобував у місцевій Новоархангельській школі, потім навчася в Єлисаветградському земському реальному училищі. Маючи відмінні результати, хлопець став стипендіатом Єлисавелградського земства і був звільнений від оплати за навчання.

Євген Маланюк. Фото. 1919

Наталка Лівицька. Фото 20-х років

Євген Маланюк із дружиною Богумілою й сином Богданом. Фото 40-х років

У 1914 р. Є. Маланюк вступив до Петроградського політехнічного інституту. Завершити навчання йому не вдалося, оскільки розпочалася Перша світова війна. Юнак став слухачем Військової школи в Києві, по закінченні якої в 1916 р. його у званні поручика направили на Південно-Західний фронт.

Після Жовтневого перевороту 1917 р. Є. Маланюк демобілізувався з російської армії й повернувся на батьківщину. Брав активну участь у розбудові УНР — працював у Генеральному Штабі України, став ад’ютантом командувача Наддніпрянської Армії УНР генерала В. Тютюнника. 1920 р. у складі армії УНР був інтернований до Польщі.

У 1923 р. Є. Маланюк переїхав до Чехословаччини, вступив до Української господарської академії в місті Подебради. Тут входив до Ліги українських націоналістів (ЛУН), товаришував із поетами Л. Мосендзом, Олегом Ольжичем, Оленою Телігою та ін.

У 1924 р. в Подебрадах Є. Маланюк познайомився з юною поетесою Наталкою Лівицькою і шалено в неї закохався. Однак дівчина не мала до нього справжнього почуття. Для Є. Маланюка таке її зізнання обернулося на страшну трагедію.

Закінчивши навчання в Українській господарській академії в 1929 р., Є. Маланюк у пошуках роботи переїхав до Польщі.

У Варшаві Є. Маланюк одружився із чешкою Богумілою Савицькою, 1934 р. в подружжя народився син Богдан. Сім’я переїхала на батьківщину дружини.

У 1945 р. Є. Маланюк змушений був переїхати до Західної Німеччини, рятуючись від переслідування радянських спецслужб. У 1949 р. поет емігрував до США. Лише через довгих 17 років розлуки він побачився з уже дорослим сином й онуком.

У США плідно працював на літературній ниві. Він був почесним головою об’єднання українських письменників у діаспорі «Слово», дружив із поетами Нью-Йоркської групи.

16 лютого 1968 р. Є. Маланюк помер у Нью-Йорку. В Україні започатковано щорічну літературну премію імені Є. Маланюка, якою нагороджують талановитих митців Кіровоградщини.

Запитання і завдання

1. Скористайтеся інформацією, що «схована» в QR-коді. Окресліть основні періоди життєпису Є. Маланюка. Які сторінки його біографії вас найбільше вразили? Поділіться своїми думками в класі.

2. Прокоментуйте слова, що взяті за епіграфи до розділу. Яким постає митець у власних поетичних рядках і в судженнях сучасної літературної критики?

3. Розгляньте репродукцію картини А. Надєждіна «Співець Степової Еллади. Портрет Євгена Маланюка». Розкрийте символізм змістового наповнення її. Поясніть назву художнього полотна.

Андрій Надєждін. Співець Степової Еллади. Портрет Євгена Маланюка. 2001-2006