Українська література 11 клас (рівень стандарту) - А. М. Фасоля 2019

Євген Плужник. Художній світ поезії Євгена Плужника
Поетичне самовираження

Всі публікації щодо:
Плужник Євген

Ліричний герой його поезій повністю пов’язаний із сучасністю. Він переживає цю сучасність як дисгармонійну, часто ворожу людині. Він постає у зміні напружених душевних станів, сприймаючи кожну конкретну подію як узагальнену людську драму.

Микола Жулинський, літературознавець

Поет і його доба. Є. Плужника називають «романтиком кривавої доби». Митця-гуманіста хвилювала доля людини, сенс її буття в жорстокому світі перших десятиріч XX ст. Це були складні часи побудови соціалістичної держави. «Дуже своєрідне місце посів Плужник у складній добі, коли свіжоджерельну течію молодого українського відродження почала перекривати каламутна повінь північного тоталітаризму. Як у перетині цих двох різних стихій кристалізувалася оця чітка і ясна, мов шляхетний камінь, індивідуальність? Вона світилася негаснучим внутрішнім світлом і вірою відродження, що відкривало «прекрасний світ єдиний»», — так окреслював значущість творчості Є. Плужника в художньому контексті тогочасної доби літературознавець Ю. Лавріненко.

Творчість. «Лірика Є. Плужника... найвище мистецьке досягнення в цілому українському письменстві. Бо не в самій лише українській, а й у світовій літературі навряд чи знайдеться безпосередніше... висловлення найбезпосередніших і найуніверсальніших почуттів — зневіри, втоми, нудьги», — писав літературознавець В. Державин.

Перша збірка поезій Є. Плужника «Дні» (1926) характеризується майстерним відтворенням духовного життя людини, масштабу людських трагедій, пристрасним утвердженням гуманістичного ідеалу.

У збірці «Рання осінь» (1927) поетові вдалося відійти від надмірного трагізму й мотивів жертовності. Вірші її сповнені глибокого філософського змісту, шукання життєвої гармонії. Обидві збірки мають спільну систему ключових образів — спокій, тиша, дні, біль, майбутнє, земля, за допомогою яких поет-філософ розкриває суперечності між зовнішніми виявами людського життя та його справжнім сенсом.

Твори Є. Плужника, за висловом Л. Новиченка, «найлаконічнішого з поетів», пройняті безпосередніми враженнями пережитого, вистражданого та відзначаються витонченістю думок і почуттів, образів і жанрових форм. Літературні критики вбачали в його творчості ознаки різних художніх напрямів і стильових течій початку XX ст. — імпресіонізму, експресіонізму, символізму, неокласики. Літературознавець О. Дорошкевич писав: «Плужник — лірик, імпресіоніст, що оглядається навколо себе й вразливо нотує свої враження». Ю. Меженко зазначав, що в поета «нема випадкових віршів, нема випадкових образів. Все до останнього слова упорядковано і зважено, починаючи від назви». Такі риси його творчої манери суголосні поезії неокласиків, з якими його також зближувала і висока мовна культура, і віртуозне володіння технікою вірша. Деякі літературознавці (Л. Новиченко, М. Неврлий) вважали Є. Плужника неоромантиком, а дослідники радянської доби — лише поетом для «обраних» і песимістичним мрійником.

За визначенням М. Бажана, творчість Є. Плужника є найбільшою і найдорожчою духовною цінністю української літератури XX ст.

Запитання і завдання

1. Створіть усний портрет доби, у яку жив і творив Є. Плужник. У чому виявився трагізм творчої долі поета?

2. Стисло схарактеризуйте творчість митця. Ознаки яких художніх напрямів і стильових течій початку XX ст. знайшли відображення в його ліриці?

3. Прочитайте поезії Є. Плужника. Зверніть увагу на висловлювання літературних критиків про творчість поета. Які їхні твердження, на вашу думку, найглибше характеризують творчу манеру митця? Відповідь аргументуйте.

4. Відповіді на які важливі для вас запитання ви сподіваєтеся знайти в поезії Є. Плужника?

«ВЧИСЬ У ПРИРОДИ ТВОРЧОГО СПОКОЮ...» — ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ГАРМОНІЙНОЇ ЄДНОСТІ СВІТУ

Петро Нілус. Поле. 1930

Літературознавець В. Неборак зазначає, що «грань між людиною і природою у творчості Плужника не зникає ніколи». Природа для поета — це певне тло, настрій, конкретний період життя, його світовідчуття.

Основний мотив вірша «Вчись у природи творчого спокою...» — одухотворення природи й усього Всесвіту. Є. Плужник утверджує власне бачення світу — це взаємозв’язок людського і природного. Поет споглядає природу, намагається інтелектуально осмислити її сутність, а не лише передати емоційні відчуття.

У лаконічній формі вірша (дві чотирирядкові строфи) переконливо утверджується філософська думка про сутність вічної природи як «визнаний взірець» і звучить одна з найважливіших настанов для кожної людини про нерозривний зв’язок минулого і майбутнього:

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

Імпресіоністична картина осені, її символічний зміст асоціюється в поета зі станом духовної зрілості людини:

...Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою,

Кудись на південь линуть журавлі.

У розумінні митця, природа — вічна цінність, у якій усе гармонійно поєднано в життєвому коловороті. Вона — взірець, до якого варто звертатися.

Довершеності творові надають художні засоби. Порівняння — «як від озер, порослих осокою»; епітети — «визнаних взірців», «творчого спокою», «дні вересневі» створюють виразну картину осінньої пори, передають захоплення поета красою природи. А риторичне запитання — «Хто ж твоїй науці допоможе на певний шлях ступити з манівців?» — робить читача не пасивним спостерігачем осіннього пейзажу, а дає змогу розділити авторські емоції.

Глибокий філософський зміст, витонченість образів, досконалість форми вірша «Вчись у природи творчого спокою...» споріднюють його з творами поетів-неокласиків.

Запитання і завдання

1. Опишіть настрій, який викликала у вас поезія «Вчись у природи творчого спокою...».

2. Чи можна стверджувати, що цей твір є вираженням модерністського світобачення поета? Свою відповідь аргументуйте.

3. Назвіть ознаки філософської, пейзажної, інтимної лірики у вірші «Вчись у природи творчого спокою...».

4. Які почуття пробуджує осіння пора в душі ліричного героя? До яких роздумів спонукає його? Поясніть символічний зміст образу осені.

5. Назвіть художні засоби, використані у вірші. Розкрийте їх значення.

6. Прочитайте риторичне запитання, яким завершується вірш. Чому воно є кульмінацією ліричного твору? А якою буде ваша відповідь на авторське запитання?

Читацькі діалоги

Володимир Свідзинський. 1885-1941

Сподіваємося, що модерністська «поезія спокою» Є. Плужника може стати для вас поштовхом прочитати вірші Володимира Свідзинського — одного з митців Розстріляного відродження. Важливо, щоб ви помітили ідейну спорідненість лірики цих поетів.

Дослідники визначають поезію В. Свідзинського як герметичну, тобто «закриту», відірвану від дійсності, сповнену суб’єктивних переживань. Такі твори кожен розуміє по-своєму. Поезія В. Свідзинського — це осмислення духовної сутності людини, її найтонших порухів, це закоханість у красу природи та гіркота усвідомлення недосконалості таких стосунків, це глибокі роздуми над таємницями плинності часу.

Для герметичної поезії В. Свідзинського характерні багатозначність, екзистенційність, безсюжетність, абстрактність змісту та окремих образів, прагнення віднайти втрачений рай, мотиви нещасливого кохання, туги, сугестивний ліризм, самозаглиблена рефлексія, лаконізм. Подібні ознаки художньої творчості ви знайдете і в поезії Є. Плужника.

МОТИВ ТУГИ ЗА МИНУЩІСТЮ КРАСИ У ВІРШІ «НІЧ... А ЧОВЕН — ЯК СРІБНИЙ ПТАХ!..»

Вірш «Ніч... а човен — як срібний птах!..» входить до поетичної збірки «Рівновага». Ця блискуча мініатюра сповнена неоромантичного світовідчуття, поєднання картин нічного пейзажу з почуттями ліричного героя. У ній знайшли чуттєве образне вираження категорії миттєвого й вічного.

Ліричний герой здатен цінувати кожну мить, захоплюватися красою світу: «О, який же прекрасний ти, / Світе єдиний!». Водночас поет намагається передати тугу за минущістю життя і краси, швидкоплинністю земного існування людини, використовуючи риторичні звертання, сповнені благання: «...Не спіши, не лети по сяйних світах, І Мій малий ненадійний човне!».

Петро Нілус. Порт. 1929

Художньої довершеності поезії надають образи-символи: образ води як першооснови буття, символу стихії, що є втіленням вічності; образ малого ненадійного човна, що летить, «як срібний птах», уособлює людське життя, сповнене радості, гармонії та непередбачуваності.

За допомогою влучних метафоричних інверсійних виразів «горять світи», «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» поет налаштовує читача осягнути свій життєвий шлях у складному суперечливому світі.

Порівняння «...човен — як срібний птах!» указує на свободу і незалежність, що є важливими для кожної людини.

Отже, естетизм, оспівування краси життя, авторський суб’єктивізм у розкритті гармонії та суперечливості світу, використання символів засвідчують модерністський характер поезії Є. Плужника «Ніч... а човен — як срібний птах!..».

Культурно-мистецьким контекст

Естетика модернізму перших десятиліть XX ст. знайшла своє художнє вираження в полотнах художників-модерністів Петра Нілуса, Миколи Бурачека, Олександра Мурашка та ін.

Імпресіоністичні пейзажі Петра Нілуса (1869-1943) своїм образним трактуванням, сумною елегійністю настроїв споріднені з лірикою Є. Плужника та В. Свідзинського. Так, картина «Після дощу» зачаровує поетизацією миттєвого в житті, захоплює гармонійним сюжетом та елегійною настроєністю. На полотні відтворено міський пейзаж у пастельній тональності осіннього дощу: м’які сірі відтінки захмареного неба, будівлі на залитому дощем роздоріжжі, дерева з іще не опалим листям, поодинокі постаті перехожих... Така картина навіює тихий сум, тужливу замріяність, екзистенційну самотність.

Петро Нілус. Після дощу. 1939

Запитання і завдання

1. Передайте свої враження від поезії Є. Плужника «Ніч... а човен — як срібний птах!..».

2. Розкрийте мотив твору. Чи вдалося авторові утвердити ідею єдності миттєвого й вічного в житті? Відповідь аргументуйте.

3. Використовуючи різні інформаційні джерела, ознайомтеся з герметичною поезією В. Свідзинського. Порівняйте її з лірикою Є. Плужника. А які ознаки герметичної поезії простежуються в поетичній мініатюрі «Ніч... а човен — як срібний птах!..»?

4. Схарактеризуйте художні засоби, використані в цьому вірші.

5. Поміркуйте, чому лірику Є. Плужника та В. Свідзинського називають «поезією спокою».

6. Розгляньте репродукції картин художників-модерністів Ф. Кричевського «Любов» (с. 32), П. Нілуса «Після дощу» і «Порт» (с. 42). У чому виявляється співзвучність поезії Є. Плужника, В. Свідзинського та пейзажів живописців-модерністів?

Ваші читацькі проекти

Підготуйте відеоекскурсію «Осінь у картинах українських художників перших десятиріч XX ст». Укладіть добірку лірики Є. Плужника, В. Свідзинського та інших українських поетів цього періоду для поетичного супроводу презентації картин.

Микола Бурачек. Дахи Софійського собору в Києві. 1917

Микола Бурачек. Золота осінь. 1916

Читацьке дозвілля

Навчіться виразно читати вірші Є. Плужника та В. Свідзинського, які вас найбільше вразили. Якщо ваш населений пункт пов’язаний з іменами цих поетів і є відповідні пам’ятні місця, зробіть біля них відеозапис своєї декламації, а якщо немає — підготуйте слайд-шоу для відеосупроводу читання поезій Є. Плужника. Презентуйте свою роботу в класі.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.