Літературне читання 2 клас - Віра Науменко - Генеза 2014

ПРО ЩО РОЗПОВІЛА НАГІДКА - ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ - ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 - З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

(Уривки)

Цитьте, діти, цитьте всі!

Стало тихо — маком сій.

Будем тихо-тихо так,

аж достигне в тиші мак.

Колись давно я жила в теплій Італії і називалася Календулою. Бо завжди я була молода і квітуча, який би місяць у календарі не розпочинався. Мала велику пошану і серед бідних, і серед королів. Бідняків я лікувала безкоштовно різними цілющими напоями. А багаті для мене навіть пам'ятник побудували: на ньому королева Маргарита з гордістю тримає мене в руці. Та з часом, коли я довідалася, що на півночі є країна, де взимку випадає білий холодний пух, який називають снігом, не стало мені спокою. Потягло мене відвідати ці дивні казкові краї. Якось один мій знайомий музикант вибирався туди. От я і прошу: візьми та візьми мене із собою, вік буду дякувати.

— Та боюся за тебе, — каже він, — бо мандри не легкі та й холод нестерпний.

— Я згодна на все. Бо тут я не зможу жити, коли у світі є такі дива, як сніг.

Вирушили ми з мандрівним музикою. Йдемо та йдемо. У селах і містах, на ярмаркових майданах він грає на скрипці або флейті. Люди збираються навколо, радо слухають пісні і дають музикантові, хто що може: хто монету, а хто хліба і вина. А інколи він і мене показує публіці, бо вона про таку квітку і не чувала.

Хто це в золоті, нівроку,

і всерединці, і збоку,

мов принцеса, а не квітка?

То чия вона і звідки?

Музикант відповідав людям. І так ми примандрували в країну, де мав незабаром випасти сніг, бо вже настав листопад: осипалися золотим і багряним листом гаї і сади...

• Склади продовження казки. Розкажи, як нагідка побачила сніг, як пережила зиму.

Так я і залишилася в країні, де кожного року заквітає білими зірками сніг. І завжди хочеться його дочекатися. Тільки незвично прозвали мене на новій батьківщині: то Нагідка, то Крокіс, ба навіть Нігтики, бо моє насіння нагадує дитячі нігтики. Цілий кошичок нігтиків. Але я вже звикла до нових імен.

— Хто це в золоті, нівроку,

і всерединці, і збоку,

мов принцеса, а не квітка?

— З нашого саду нагідка!