Літературне читання 2 клас - Віра Науменко - Генеза 2014

ХИТРА КИЦЯ - ІГОР СІЧОВИК - ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 - З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ


У вишневому садочку,

на зеленому горбочку

жила собі Киця,

Киця-трудівниця.

Мала хатку чепурненьку,

двійко діток, стару неньку

й господарство невелике —

Курку, Гуску та Індика.

В Киці клопотів багато:

треба всіх нагодувати,

ще й водою напоїти

та полити сад і квіти.

В день погожий і в негоду

носить Киця з річки воду...

Ну ніяк не можна Киці

обійтися без криниці.

Якось їй біля воріт

стрівся Пес — її сусід.

Попросила його Киця:

— Друже, викопай криницю.

Я за це тобі віддячу...

Тільки Пес той був ледачий.

Проминув мерщій ворота:

— Не для мене ця робота.

Я люблю поїсти ласо

та й спішу, не маю часу!

Повернувся Пес під вечір.

Підкріпився, видно, дечим,

ще й запас поживи мав:

кістку у зубах тримав.

У садочку зупинився,

відсапнувся, роздивився

й, кістку кинувши під вишню,

ямку рити став поспішно.

А як вирив, то мерщій

заховав поживу в ній.

Тим щасливий, що на ранок

має він смачний сніданок,

Пес гайнув хтозна-куди

роздобуть собі води.

Посміхнулась хитро Киця:

— Буде в нас тепер криниця! —

Кістку в ямці відшукала,

зверху землю розрівняла

і пішла собі до хати маму

й діток годувати.

Вранці знов з'явився Пес —

зголоднів, тремтить увесь.

Риє ямку, та дарма —

кістки в ній чомусь нема...

— От так диво! Справжнє диво!

Не знайду ніяк поживу...

Де ж вона могла подітись?

Треба, мабуть, глибше ритись!

Киця стежить нишком з даху.

Вже й не видно Пса-невдаху,

лиш земля летить угору...

— Буде в нас криниця скоро!

Раптом чує: — Ой, біда!

Замість кістки тут... вода!

Порятуйте! —

Пес благає. —

Потопаю!

Потопаю!

Киця кличе Курку, Гуску.

Псові кидають мотузку,

дружно лапками, дзьобами

витягають Пса із ями.

Киця з подивом питає:

— Що ти робиш тут?

— Н-не знаю...

Знаю! Я для тебе, Кицю,

щойно викопав криницю.

Ти ж сама мене просила.

Усміхнулась Киця мило:

— От спасибі, любий друже!

Допоміг мені ти дуже.

За криницю і за воду —

на ось кістку в нагороду!

Я город копала вранці

і надибала у ямці...

Очі Пес на Кицю звів,

все одразу зрозумів.

— Ой, яка ж ти хитра Киця!

Ну а втім, яка різниця:

головне, що є криниця,

в ній — джерельна прохолода.

Пийте, друзі! Нам не шкода!

• Якою була Киця? А Пес? Якими словами автор дає характеристику своїм персонажам?

• Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про Пса.

• Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим?

• Кого з персонажів стосуються слова: риє ямку; стежить нишком; витягають Пса із ями?

• Де і з ким відбуваються події, описані у віршах Ігоря Січовика? Уважно озирнись довкола: про що можна розповісти з гумором?