Літературне читання 2 клас - Віра Науменко - Генеза 2014

ВЕРБА — МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА - ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ - ОПОВІДАННЯ - З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ

Над ставком стоїть плакуча верба. Схилила свої зелені віти й дивиться у воду. Вітер дихне — гойдаються віти, мов коси дівочі.

Біля самого стовбура маленька пташка помостила гніздечко. Прокидається вона рано-вранці. Як вилітає зі свого теплого гніздечка, зелені коси тремтять. Це верба прислухається до пташиного співу.

Прийшла осінь. Холодний вітер позолотив гілки. Дівчина-верба стала золотокоса. А пташки не стало. Куди вона поділася? Полетіла в теплий край — далекодалеко за море. Весною вона прилетить, і верба перестане сумувати. Знову зазеленіють коси, рано-вранці

прокидатиметься щаслива дівчина. І пташка буде щаслива, бо вона вдома, на Батьківщині. Бо Батьківщина — це найдорожче для нас. Дорожчого за Вітчизну немає нічого.

А зараз дівчина золотокоса сумує. Тихо над ставком. Упав золотий листок і поплив кудись далекодалеко. Зітхнула верба.

• 3 ким автор порівнює вербу, із чим — її віти? Доведи свою відповідь за текстом.

• Прочитай ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дівчину-вербу. Хто щасливий разом з нею? Чому?

• У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття верби вони передають?

• Простеж, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору її кіс.

• У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитай.

• Перекажи зміст оповідання за малюнками.