Літературне читання 3 клас - Віра науменко - Генеза 2014

РОЗБИШАКА ЧИВ - ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО - Оповідання - СВІТ ПРОЗИ

Невеликий за обсягом твір, у якому описано одну подію із життя персонажа, називають оповіданням.

Розповідаючи про своїх героїв, письменник може симпатизувати одним, підсміюватися з інших, сумувати з кимось із них тощо. Автор має свій погляд на те, про що пише. Коли читатимеш оповідання, одні герої тобі подобатимуться більше, інші — менше. Ти матимеш власну думку щодо описаних подій.


ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО


Полтавська земля, яка зростила талановитого письменника Олександра Копиленка, дала йому творчу наснагу, наділила любов'ю до природи, людей і життя.

У творах для дітей Копиленко багато розповідав про природу. Він вважав, що тільки та людина, котра знає і любить тварин, може бути по-справжньому порядною, шляхетною, доброзичливою. У змальованих письменником ситуаціях тварини поводяться точно так, як у природі. „Мені хотілося, — згадував митець, — дати дітям щось таке, щоб вони читали, щоб було правдою... ”

Олександр Копиленко видав понад сто книжок. Та чи не найголовнішою в його житті стала збірка оповідань про природу „Як вони поживають”.


РОЗБИШАКА ЧИВ


(Скорочено)

Це я дав йому ім'я — Чив. Чив жив над вікном другого поверху того будинку, що навпроти мене. Там у стіні була якась щілина. Чив вигнав звідти старого горобця-боягуза й оселився сам.

На порозі його оселі я вперше й побачив Чива. Це було ясного осіннього ранку. Сходило скупе осіннє сонце, і Чив, сидячи на порозі, співав свою немудру пісеньку. Чив співав значно краще, ніж інші горобці, яких мені завжди доводилося слухати навколо.

Я ж забув сказати, що Чив — це звичайний собі горобець. Та ні, своєю вдачею Чив відрізнявся від інших горобців. Скажімо, я помітив, що Чив вродливіший за тих горобців, серед яких він жив.

Сидів я і працював біля вікна, а Чив відпочивав у себе на порозі. Раптом він прилетів, сів по той бік шибки, безстрашно глянув на мене швидкими гарними очима: спочатку одним оком, потім другим. Щось клюнув і зухвало цвірінькнув — чив-чив! Далі, витягнувши шию, Чив зазирнув до мене на стіл і знову вдоволено — чив-чив!

Тільки був Чив зухвалий розбишака. Сидить він у себе на краєчку щілини й озирає весь видимий світ. Йому вже не хочеться їсти, а кортить затіяти бійку. Чив бачить купу свіжого сміття у дворі. Там є щось смачне, бо статечний1 горобець поспішає до купи зі своєю тихою сіренькою горобчихою.

Чив миттю падає теж на ту саму купу й під самим носом у статечного горобця клює смачні наїдки. Чив нічого не дає статечному горобцеві. Той образився й настовбурчив пір'я. Цього лише й чекав Чив. Він присідає на ліву лапку, а правим крилом знизу вгору б'є статечного горобця в бік. От уже й зчинилася сварка. Підскочили ще троє сусідів-горобців і стали на боці ображеного.

1 Статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.

Усі вони гуртом пішли в наступ на Чива. Та він не злякався. Він майже ліг на землю грудьми, розкрив крила, настовбурчив сердито чубчик і завзято оборонявся від п'ятьох. Він не дозволить себе ображати!

• Чому автор назвав горобчика Чивом? Де оселилася пташка?

• Чи погоджуєшся ти з думкою, що письменник симпатизує Чиву? Доведи відповідь рядками з тексту.

• Знайди в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок. Як ти гадаєш, чи засуджує автор поведінку Чива? На чиєму він боці: Чива чи п'ятьох горобців?

Чи знаєш ти?

Мало хто знає, що, погрожуючи ворогові, горобчик видає звук, який нагадує гарчання собаки (тільки набагато тихіше). Знайшовши крихту хліба, горобець раптом починає голосно цвірінькати, ніби хоче скликати всю зграю. І зграя справді прилітає, а цей горобець часто залишається без їжі — крихту відберуть у нього спритніші птахи.

Серед птахів немає „егоїстів”: знайшов один їжу — й відразу повідомляє всіх інших. Ну, а якщо їжі мало, він усе одно кличе решту, бо птахи не можуть зміркувати, вистачить їжі всім чи ні.

За Юрієм Дмитрієвим

• У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подано наукові відомості про неї? Обґрунтуй свою відповідь.