ОТАКИЙ У МЕНЕ НІС - ГРИЦЬКО БОЙКО - ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ - СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ

Читаючи деякі вірші, повісті й оповідання українціських і зарубіжних письменників, ти смієшся. Це твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються. Їх називають гумористичними.

ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ГРИЦЬКО БОЙКО

Грицько Бойко — автор понад п'ятдесяти книжок. Він умів підмічати й поетично осмислювати кумедні пригоди, що трапляються з дітьми. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки дуже дотепні. Поет адресує їх тим, хто цінує влучне й гостре слово, любить і розуміє гумор.

ОТАКИЙ У МЕНЕ НІС

Не горбатий, не кирпатий —

я звичайний маю ніс,

та мені він так багато

неприємностей приніс.

Де я тільки не буваю,

що я тільки не роблю, —

через ніс отой страждаю,

різні прикрощі терплю.

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

До сніданку мама й тато

починають умовляти:

— Випий, золотко, хоч трошки

жиру риб'ячого з ложки! —

Я, звичайно, не мовчу,

відвертаюсь і кричу...

А вони до мене: — Просим!

І чого ти крутиш носом?

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

Все привіз мені мій брат:

безкозирку, і бушлат,

і тільняшку, і штани

отакої ширини!

Разом з братом я крокую,

примовляю: — Раз, два, три! —

Та спіткнувся... Раптом чую:

— Носа вгору не дери!

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

По сніжку біжать санчата:

будем з гірки ми з'їжджати.

От і гірка, ми рядком

на санчатах із Рябком

полетіли, покотились

і... в заметі опинились.

А дружків аж сміх бере:

— Гляньте! Носом він оре!

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

Дав я Петрикові м'яч,

а тепер мені хоч плач —

він м'яча не повертає —

і щодня мене питає:

— Хочеш, завтра поверну? —

І отак усю весну...

Мама каже: — То, виходить,

він тебе за носа водить?

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

Утекли в сусіда з клітки

із кролем вухаті дітки.

Я погнався, а вони

через просо — в бур'яни.

Я за ними у бур'ян,

кроленята — під паркан...

А сусід гукає з проса:

— Що ж ти випустив з-під носа!

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

Взяв я вудку — і до річки,

з братом сів на бережку.

Та не ловляться плотвички,

не тріпочуть на гачку.

Я нічого не спіймав,

біля вудки задрімав.

Тут почув я голос брата:

— Щось ти носом став клювати!

Отакий у мене ніс:

через нього — все навкіс!

Ось дідусь струга кілок —

робить вулик для бджілок.

Я підказую йому:

що, до чого, як, чому...

А дідусь мені ласкаво:

— Йди до саду, погуляй...

Як не знаєш добре справи,

свого носа не встромляй!

Я образився до сліз:

— Ну і дався вам мій ніс!

Не ступив ніде ні кроку,

щоб із ним не мав мороки.

Я терплю від нього й досі...

дідусь: — Не треба сліз!

А зарубай собі на носі,

що не винен в цьому ніс.

• У які комічні ситуації потрапляв хлопчик?

• Прочитай виділені в тексті вислови. Чи зрозумів хлопчик, що вони означають? А ти?

• Перевір, чи правильно ти розумієш значення сталих висловів.

Крутити носом — вередувати.

Дерти вгору носа — зазнаватися.

Орати носом — падати обличчям у що-небудь.

Водити за ніс — обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного.

Випустити з-під носа — проґавити.

Клювати носом — засинати сидячи, час від часу опускати на мить голову.

Встромляти носа — втручатися не в свої справи. Зарубати собі на носі — добре, надовго запам'ятати.