Літературне читання 3 клас - Віра науменко - Генеза 2014

МАЛИЙ І КАРЛСОН, ЩО ЖИВЕ НА ДАХУ - АСТРІД ЛІНДГРЕН - ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ - СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ

Шведська письменниця Астрід Ліндгрен змалечку була веселою, мала багату уяву, хист до жартів і вигадування цікавих історій. Ставши матір’ю, Ліндгрен розважала своїх дітей різноманітними оповідками і, на прохання доньки, записала одну з них. Згодом цей рукопис отримав першу премію в конкурсі дитячих книжок. Твір був виданий під назвою «Пеппі Довгапанчоха» і мав великий успіх у читачів. На сьогодні його перекладено понад шістдесятьма мовами світу, зокрема й українською.

Астрід Ліндгрен — авторка більш як сорока повістей. Є серед них і такі, де дія відбувається у світі, створеному уявою самих героїв, наприклад «Малий і Карлсон, що живе на даху».

МАЛИЙ І КАРЛСОН, ЩО ЖИВЕ НА ДАХУ

(Уривок)

Для Малого то була важка мить, мамі не сподобалось, що її тюфтельками прикрашають вежу з кубиків, і вона, звичайно, не мала сумніву, що то все зробив Малий.

— Карлсон, що живе на даху... — почав був Малий, але тато суворо перебив його:

— Годі, Малий, ми більше не хочемо слухати твої вигадки про Карлсона!

Боссе й Бетан глузливо засміялися.

— Ну й Карлсон! — мовив Боссе. — Йому конче за- баглося щезнути саме тоді, як ми прийшли знайомитися з ним!

Малий сумно з’їв тюфтельку й заходився збирати розкидані кубики. Тепер про Карлсона не варто було більше й мови заводити. Але без нього в домі здавалось так порожньо, так сумно.

— А тепер ходімо пити каву й забудемо про Карлсона, — сказав тато й ласкаво поплескав Малого по щоці.

Каву завжди пили перед каміном у вітальні. Так було й цього вечора, хоч надворі стояла тепла, ясна погода, а липи на вулиці вже вбралися в зелені листочки. Малий не любив кави, зате любив сидіти з мамою, татом, з Бетан і Боссе перед каміном, у якому палав вогонь.

— Слухай, Малий, хочеш заробити двадцять п’ять ере1? — запитала сестра.

Хлопець не зразу збагнув, що вона сказала. Звичайно, чому б не заробити двадцять п’ять ере. Але все залежить від того, що за це хоче від нього Бетан.

— Двадцять п’ять ере — надто мало, — твердо відповів він. — Тепер усе таке дороге... Як ти гадаєш, скільки, наприклад, коштує п’ятдесятиерова скляночка морозива?

— Думаю, що п’ятдесят ере, — хитро відповіла Бетан.

— Ото ж бо! Тепер ти бачиш, що двадцять п’ять ере замало.

— Але ж ти навіть не знаєш, що я від тебе хочу, — сказала Бетан. — Тобі нічого не доведеться робити. Тобі треба тільки чогось не робити.

— Чого ж мені треба не робити?

— Не показуватись цілий вечір у вітальні.

— Має прийти Пелле, розумієш, — пояснив Боссе. — Нова симпатія Бетан.

Малий кивнув головою. Нічого собі вони вигадали. Мама з татом підуть у кіно, Боссе помчить на футбольний матч, а Бетан сидітиме у вітальні і воркуватиме з Пелле! Тільки ти, Малий, зачинися в своїй кімнаті — і за якісь там жалюгідні двадцять п’ять ере!

Ох, і важко ж мати таку родину!

— А які в нього вуха? — спитав Малий.— Такі самі клапаті, як у того, що був раніше?

Це сказано навмисне, щоб подратувати Бетан.

— Чуєте, мамо, — мовила Бетан, — тепер ви самі розумієте, чому я хочу, аби Малий не показувався. Він своїми глузами проганяє кожного, хто приходить до мене.

За якийсь час Малий і справді сидів уже в своїй кімнаті — і без ніякої платні.

1 Ере — дрібна монета у Швеції.

І враз він почув найприємніший у світі звук — гудіння моторчика! А ще за мить у вікні з’явився Карлсон.

— Гей-гоп, Малий! — невинно озвався він.

— Гей-гоп, Карлсоне, — відповів Малий. — Звідки ти взявся?

— Гей-гоп, Малий, тепер я знову веселий! — мовив Карлсон. — Клич сюди своїх маму й тата, будемо знайомитися.

— Вони пішли в кіно, — сказав Малий.

— Пішли в кіно? Тоді, як мали нагоду зустрітися зі мною? — здивувався Карлсон.

— Пішли. Вдома лише Бетан... і її нова симпатія. Вони у вітальні, але мені туди не можна заходити.

— Що я чую! — вигукнув Карлсон. — Тобі не можна ходити куди ти хочеш? Ну, таке годі стерпіти. Ходімо!

— Але ж я заприсягнувся... — почав був Малий.

— А я заприсягнувся, — перебив його Карлсон, — що коли побачу якусь несправедливість — то миттю кинуся на неї, мов яструб!

Він підійшов до Малого й поплескав його по плечу.

— А в чому, власне, ти заприсягнувся?

— Заприсягнувся, що мене не побачать у вітальні цілий вечір.

— Ну, то тебе й не побачать, — сказав Карлсон. — Але тобі, мабуть, хочеться подивитись на нову симпатію Бетан?

— Щиро казати, дуже хочеться! — гаряче признався Малий. — Раніше вона мала товариша, у якого були страшенно клапаті вуха. Я б дуже хотів поглянути, які вуха в цього.

— Знаєш, я теж залюбки поглянув би, — сказав Карлсон. — Стривай, я щось вигадаю! Найкращий у світі вигадник — це Карлсон, що живе на даху.

— О, знайшов! — мовив він і кивнув головою на ковдру. — Це саме те, що нам треба. Я ж був певен, що вигадаю щось.

Малий спитав:

— Що ж ти вигадав?

— Ти заприсягнувся, що тебе цілий вечір не побачать у вітальні, так? Але якщо ти йтимеш під ковдрою, то тебе не буде видно.

— Це так, але... — почав Малий.

— Ніяких «але», — рішуче перебив його Карлсон. — Якщо ти йтимеш під ковдрою, то побачать ковдру, а не тебе. І якщо я йтиму під ковдрою, мене теж не буде видно. Сердешна Бетан не побачить мене, який жаль! Але так їй і треба, хай не буде дурна!

Він стягнув з ліжка ковдру і накинув її собі на голову.

— Ану до мене, швидко! — покликав він Малого. — Лізь у мій намет!

Переклад Ольги Сенюк

✵ Як ти гадаєш, що буде далі?

✵ Якими ти уявляєш Малого і Карлсона?

✵ Розглянь малюнок. Які ще ілюстрації ти можеш запропонувати до прочитаного уривка?

✵ Як ти оцінюєш вигадку Карлсона? Які почуття вона в тебе викликала?

Повтори і пригадай

✵ Назви прочитані гумористичні твори. Укажи їхніх авторів і коротко перекажи зміст.

✵ Поміркуй і розкажи, навіщо читачам потрібні гумористичні художні твори.

✵ Пригадай смішні випадки зі свого життя і розкажи про них. Спробуй написати гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.

Підсумкові запитання і завдання

✵ Казки яких народів світу вміщено в підручнику? Що споріднює і що різнить українські й зарубіжні народні казки?

✵ За описом визнач персонажа й укажи, з якого він твору.

«Легка й прозора, як світле марево, купалася вона в сонячному промінні, зодягалася в квітки польовії».

✵ Прочитай ім’я та прізвище письменника й назву його твору. Який випадок із життя дітей описав автор?

Вс..в..л..д Н..ст..йк.. «Пр..ст.. ..л..сь др..г».

✵ У якому вірші й чому кінь віддав хлопчикові на щастя всі чотири підкови? Хто автор цього твору?

✵ Пригадай вірші, вивчені протягом року напам’ять, і виразно прочитай їх.

✵ На другому форзаці подано відомості про авторів, твори яких уміщено в підручнику. Уважно ознайомся з цією інформацією. Намагайся запам’ятати, у якому столітті та в якій країні творив той чи той митець. Зверни увагу на рік і місце народження письменників.

✵ Можливо, у поданому на форзаці переліку авторів ти знайдеш своїх земляків. Якщо так, то підготуй цікаве повідомлення про їхнє життя й творчість.