Літературне читання 4 клас - О.В. Науменко - Генеза 2015
ІВАН СВІТЛИЧНИЙ - Жартівливі вірші - ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ - У КРАЇНІ ГУМОРУ
Якщо ти любиш пожартувати й посміятися, то із задоволенням читатимеш жартівливі вірші, гумористичні оповідання. У них поети за допомогою влучних слів відображають смішне в характері людини, життєвих явищах, роблять це дотепно й доброзичливо.
ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Жартівливі вірші
ІВАН СВІТЛИЧНИЙ
Іван Світличний (1929-1992) - літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач. Народився на Луганщині. До школи пішов у рідному селі. Він завжди багато читав, ще в університеті почав збирати власну бібліотеку, часто за рахунок злиденного харчування.
Іван Світличний писав вірші для дітей. Плідно працював над перекладами творів. Письменника знають і як автора „безконечників” — жартівливих віршів для дітей, у яких кінець оповіді постійно повертається до початку.
Я ЇМ ПРО ХОМУ, А ВОНИ ПРО ЯРЕМУ
Мама каже:
- Годі спати,
вже давно пора вставати.
Всі, хто спали,
повставали,
тільки ми одні проспали.
Соромі Сором! Мій синок
запізнився в дитсадок.
Каже син:
- Ой-ой, матусю!
Я ще сплю і не проснуся,
не будіть, я додивлюся
дивний сон-мультиплікат,
сон про зайця і про вовка,
а в садочок, люба нене,
ви сходіть самі, без мене.
- Ну й ледащо! Ну й
нечема! Що за сплюх! Невже
Ярема?
- Не Ярема, а Хома.
А Хоми у нас нема,
в нас Ярема. А Ярема -
найчемніших чемів
чема.
Він такий у нас! Та він!..
Про Ярему я окремо
розповім.
Мама каже:
- Ой, не гайся,
поскоріше одягайся.
Та не одягай, синочку,
Задом наперед сорочку,
Не виверни, не вдягни
Через голову штани.
Каже син їй:
- Ну й смішні!
Напридумали штанів,
та сорочок, та вдяганок...
Воловодься цілий ранок,
одягайся, роздягайся,
та взувайся, та не гайся.
І щодня, щодня те саме,
все те саме до нестями,
мов не може чоловік
одягнутись раз на рік...
• Що хлопчикові не подобалося робити? Які його слова викликали в тебе сміх? Прочитай.
• Як ти розумієш назву вірша? Яке ж насправді ім'я хлопчика?
• Пригадай інші вірші, оповідання, у яких розповідається про малят уранці.
• Спробуй іншими словами розбудити Ярему.
• Прочитай вірш польського поета Яна Бжехви в перекладі Івана Світличного.
СТОНОГА
Мешкала Стонога біля
міста, котре звалось Біла.
Раз Стоногу запросили
в Білу, в гості на весілля.
Як зраділа тут Стонога
та як кинеться з порога!
Вискочила на дорогу
і... поплутала всі ноги.
Всі сто ніг! Погані справи.
Де тут ліві? Де тут праві?
А передні де? А задні?
Розберися в тім безладді!
Перша - та найледачіша:
опинилась позад інших.
Друга, як упреться, вперта,
напосіла на четверту.
Почекала п'яту й п'ятій
ледь не відтоптала п'яти.
П'ята також легко-просто
не здається - квапить шосту.
Шоста - сьому, та - десяту...
Кожна хоче не відстати.
А двадцята, а двадцята,
щоб скоріше наздогнати
двадцять сьому і тридцяту,
насіда на двадцять п'яту...
Все поплуталось до решти.
Як усе те розбереш ти?
Заходилася Стонога
прямо посеред дороги
впорядковувати ноги:
виплутала першу, п'яту,
потім третю і дев'яту.
Двадцять другу й двадцять шосту,
потім... все пішло непросто,
бо коли знайшла тридцяту,
вже забула про двадцяту,
а поки тії шукала,
п'ята знову десь пропала.
І Стонога лає: „Клята!
Стій! А де ж це сорок п'ята?”.
Так засмикана Стонога,
переплутуючи ноги,
рахувала, поки Біла
вся як є позеленіла.
До Зеленої ж Стоноги
не просили. І з дороги
мусила вона вертати
до своєї хати.
• Який настрій викликав у тебе вірш? Чим вірш подібний до казки? Чим схожа поведінка їхніх героїв?
• Як письменник описує заплутані ноги Стоноги? Прочитай.
• У чому кумедність ситуації, описаної у вірші?
• Чому Стонога не потрапила в Білу на весілля?
• Чи трапляється, на твою думку, подібна ситуація в людей?