Всі публікації щодо:
Фольклор

Українська література 5 клас - Авраменко О. М. - Грамота 2013 рік

ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ - НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ - СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

Був у батька Хмеля полковник Морозенко. Вельми славний був лицар. І всюди він перший: і під Жовтими Водами, і під Корсунем, і під Пилявцями та ще й під Кам’янцем-Подільським громив з чернею2кляту шляхту3 голопузу. А ще спільно із загонами Максима Кривоноса здобув Високий Замок у Львові.

1 Чура (джура) — у ХVІ—ХVІІІ ст. зброєносець у козацької старшини; тут: козак.

2 Чернь — простий народ.

3 Шляхта — дрібне польське дворянство.

В. Гондіус. Богдан Хмельницький

Кажуть, прийшов на Запорозьку Січ Станіславом Морозовицьким, а став Нестором Морозенком. З власної волі зрікся шляхетської віри, бо не міг спокійно дивитися на гірку долю українського люду, що стогнав у панському ярмі та бунтував проти сваволі й безправ’я.

А ще розповідають: мав Морозенко розум за десятьох і кохався в книгах велемудрих. І полюбив його Хмель, як сина рідного, і нарік його, орла сизокрилого, полковником за звитяжні битви. А вже чернь простолюдна йшла грізною силою за своїм полковником. Не лякали її ні вогонь, ні вода, ні гармати військ шляхетських. Де пролетить кіннота Морозенка — засіяне поле гидким трупом ворожим.

Боялася шляхта одного імені Морозенка й за всяку ціну хотіла знищити його. Що тільки не робили підлі пани. Підсилали таємних убивць, робили засідки, три рази стріляли по ньому куплені золотом найманці.

— Козацьке тіло шляхетська куля не бере! — сміявся Морозенко.

Козацько-селянське військо обложило з усіх сторін Збараж, як бджоли вощину. Тісно стало шляхті в замку, що й птиці ніде пролетіти. З луб’янецького горба оглядав Хмельницький поле бою. Кидав проти ворога все нові загони.

— Б’ють козаки панство вельможне, аж пір’я летить! — вигукував задоволено гетьман.

Збаразький замок. Сучасне фото

Скликав Хмель своїх полковників на раду й мовив:

— Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати в замок послів на переговори. Мабуть, надоїла панству здохла конятина... Чи, може, щось хитре надумав підлий Ярема?

Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники.

— За що гинули, проливали кров наші смільчаки?

— Шкода людської крові! — з болем сказав гетьман.

— Краще вже шаблюками та порохом розмовляти з ворогом, аніж слухати його підступні слова й брехливі запевнення, — переконував Богун задуманого Хмеля.

— Хто з вас поїде до Яреми? — спитав Хмель.

І вийшов до Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству й промовив:

— Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького.

І наступив ранок шостого липня тисяча шістсот сорок дев’ятого року. Ще сонце не сходило, а наш Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому. А що скаже хитрий єзуїт1?

На сивому коні в товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з Яремою. Побачили пани, хто до них їде. Жахнулись і скипіли ненавистю. Позбігалася вся знать Речі Посполитої, дали знати Яремі.

Морозенко їхав повільно. Ще трохи — і відчинять перед ним браму до замку з наказу Яреми. Умить сонце зайшло за хмару, потемніла земля, зірвався з шумом вітер. Посипалися зрадницькі кулі на послів Хмельницького. Одна куля влучила в серце Морозенка, друга — у голову, третя — у живіт. І похитнулося козацьке тіло. Та не впав Нестор, а йшов ще декілька кроків. Налякані вельможі щезли з мурів замку. Ще крок-два — і похилився Морозенко на мур фортеці. Помер стоячи лицар славний. Вітер ломив гілля дерев, а з неба ринув, як із відра, густий дощ. Плакало небо, плакала земля за Морозенком.

Під зливним дощем схопили козаки тіло полковника і чвалом привезли до козацького табору в Луб’янки.

Заплакав гірко гетьман Хмельницький над Морозенком. Наказав урочисто поховати його. Тіло славного лицаря на возі козацькому везли по всіх сотнях, полках. Схилялися додолу стяги, лунали постріли з мушкетів і самопалів. Прощалися з полковником. Старі козаки, що не раз дивилися смерті в вічі, нишком утирали сльози. Тяжко сумувала чернь, селяни йшли за возом з похиленими головами аж до могили Морозенка.

1 Єзуїт — тут: підступна, лицемірна людина.

О. Мурашко. Похорон кошового. 1900 р.

Тужний спів... Вибухи самопалів. Тіло Морозенка віддано землі. Біля нього поклали шаблю, даровану Хмельницьким. Коли ж висипали високу могилу, то пішов проливний дощ. То плакала вся Україна за славним лицарем волі. І залунала по всій Україні тужлива пісня:

Ой Морозе, Морозенку,

Ти, славний козаче!

За тобою, Морозенку,

Вся Вкраїна плаче.

З діда-прадіда розповідають, що похоронили Морозенка під селом Критівцями, недалеко ставка Звіринець. Ще сьогодні там видніє могила, козацькою звана, де й недавно знайдено шаблю. Може, вона Морозенкова?

До речі...

Нестор Морозенко (Станіслав Морозовицький) — військово-політичний діяч доби Хмельниччини. Був дуже освіченою людиною: навчався в Краківському (Польща) й Падуанському (Італія) університетах.

Старцю з переказу „Білгородський кисіль“ властиві риси

А лють і войовничість

Б хитрість і мудрість

В душевність і упертість

Г доброта й невпевненість

2. На здатність стати козаком („Прийом у запорожці“) хлопця випробовували вмінням зварити

А кисіль

Б куліш

В кашу

Г ситу

3. Козацько-селянське військо в переказі „Ой Морозе, Морозенку“ обложило замок у

А Кам’янці-Подільському

Б Жовтих Водах

В Львові

Г Збаражі

4. Чим народні перекази близькі до легенд і в чому полягає між ними різниця?

5. Чи є в переказі „Білгородський кисіль“ фантастичні елементи? Чому ви так уважаєте?

6. Що ви знаєте про Запорозьку Січ? У якій частині України вона знаходилася?

7. Яка риса хлопця, якого прийняли в запорожці, найбільше сподобалася козакам?

8. Знайдіть у переказі „Прийом у запорожці“ жартівливі моменти й прочитайте їх.

9. За що простий народ і Богдан Хмельницький любили Морозенка? Підкріпіть свою думку словами з тексту переказу.

10. Прочитайте ті речення в переказі „Ой Морозе, Морозенку“, у яких описано зміну погоди, коли Морозенко в’їжджав до замку і його смертельно ранили ворожі кулі. Яку роль у цій сцені відіграє пейзаж?

11. Випишіть із переказу „Білгородський кисіль“ слова, які в сучасній мові не вживаються. Яку роль вони відіграють у художньому тексті?

12. Чим близька за своїм настроєм картина О. Мурашка „Похорон кошового“ до переказу „Ой Морозе, Морозенку“? Які кольори переважають у ній? Чому? Викладіть свої думки в письмовій формі (2-3 речення).

1. Прочитайте текст пісні „Ой Морозе, Морозенку“ (її можна знайти в мережі Інтернет). Які явні розбіжності в змісті цієї пісні й однойменному переказі ви помітили? Як ви вважаєте, чому таке можливо у творах усної народної творчості? (За бажанням).

2. Прочитайте казку „Про правду і кривду“.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.