Всі публікації щодо:
Франко Іван

Українська література 5 клас - Авраменко О. М. - Грамота 2013 рік

ІВАН ФРАНКО (1856-1916) - ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ - СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ

Окрім народних казок, є й такі, що складають письменники, їх називають літературними. Здебільшого їх створюють на основі народних казок. Такими є казки із збірки І. Франка «Коли ще звірі говорили», одну з яких («Фарбований Лис») ви обов’язково прочитаєте.

Як і в народних казках, дійовими особами в літературних казках є люди, тварини й рослини. Проте ці казки мають і свої особливості. Народні казки побутують в усній формі, а літературні — у писемній, тому вони незмінні, не мають різних варіантів, як у фольклорі. Літературна казка може бути як прозовою, так і віршованою.

Літературна казка — це авторський художній твір у прозовій чи віршованій формі, заснований на фольклорних джерелах, але може бути й цілком оригінальний. Це твір переважно фантастичний, у ньому зображуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

У початкових класах ви вже читали казки літературного походження Наталі Забіли, Марійки Підгірянки, Олександра Пушкіна та Петра Єршова.

До визнаних майстрів казок, окрім Івана Франка, належать Леся Українка, Василь Симоненко, Всеволод Нестайко, Ганс Крістіан Андерсен, Шарль Перро, брати Грімм, Олександр Пушкін та ін.

Ви, напевно, читали всесвітньо відомі казки «Буратіно», «Казку про рибалку та рибку», «Попелюшка», «Кіт у чоботях», «Дюймовочка», «Снігова королева», «Гидке каченя», «Хлопчик-Мізинчик», «Білосніжка й семеро гномів». За мотивами цих казок знято багато кіно- і мультфільмів.

Ми пропонуємо вам прочитати літературні казки українських авторів. Вони по-своєму чарівні й захопливі. То ж читайте й насолоджуйтеся!

ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичах, що неподалік від Львова. Його родина, як на ті часи, була доволі заможною. Батько працював сільським ковалем. Мати походила з шляхетського роду, була гордої вдачі, мала чутливе до краси серце, багато співала народних пісень, що впливало на формування Івася як майбутнього письменника.

«Якесь воно не таке, як люди», — казали про Івася сусіди, і це ж саме «не таке» помічав у ньому й батько, вирішивши спровадити сина в якусь науку. Спочатку майбутній письменник навчався в початковій школі сусіднього села, яка вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Він був дуже здібним: за два роки Франко навчився читати українською, німецькою та польською мовами (до речі, українською навчився читати за десять днів!).

Згодом Івась здобував освіту в так званій «нормальній» школі Дрогобича, а потім — у Дрогобицькій гімназії. Навчання в цих закладах було марудним1: талановитий сільський хлопчик із Нагуєвичів постійно зазнавав знущань від своїх учителів, адже ті ставилися з повагою лише до дітей із дуже заможних і відомих родин. Незважаючи на це, Івась за підсумками навчального року виявився найкращим учнем. І не дивно, адже він мав феноменальну2 пам’ять: «Пам’ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати майже слово в слово!» З його успіхів особливо тішився батько, про нагородження за успіхи в навчанні (на святковій лінійці) письменник згадував: «Я не бачив його, а тільки коли мене викликали першого, щоб одержати нагороду, то я почув, що він голосно заплакав». А через два місяці в дев’ятирічного Івася батька не стало...

Щоб утримувати родину з чотирма дітьми й господарство, мати вимушена була вдруге вийти заміж. Вітчим виявився доброю людиною, він сприяв тому, щоб Івась продовжував навчання.

1 Марудний — нецікавий, нудний.

2 Феноменальний — винятковий, рідкісний.

Як і в «нормальній» школі, у Дрогобицькій гімназії Іван також став найкращим учнем. У цей час (хлопцеві було шістнадцять років) померла мати. Аби хоч якось заробляти на прожиття, він давав однокласникам із багатших родин платні уроки з математики, іноземної мови, історії. А ще однокласники згадували, що І. Франко писав за них твори, усі вони були змістовними й різними, хоча й на одну тему. А вчитель дивувався, як швидко й суттєво підвищувалася грамотність у класі.

Навчаючись у гімназії, Іван зібрав чималу бібліотеку — майже п’ятсот книжок, захопився фольклором. Спочатку пісні записував від матері, далі — там, де тільки випадала нагода. Уже незабаром уклав два великі зошити записів — майже вісімсот творів!

У дев’ятнадцятирічному віці хлопець вступив на філософський факультет Львівського університету. Як талановитого й успішного студента, його звільнили від плати за навчання, призначили заохочувальну стипендію1. Згодом І. Франко продовжив навчання в Чернівецькому університеті, а у Відні захистив наукову роботу, здобувши ступінь доктора філософії.

Особливе місце у творчості письменника посідають його твори для дітей. Дуже популярна для маленьких читачів і нині його збірка казок «Коли ще звірі говорили». До неї ввійшли такі казки, як «Фарбований Лис», «Осел і Лев», «Як Лисиця сама себе перехитрила», «Лисичка і Журавель» та ін. У них майстерно змальовано риси тварин: хитрість лисиці, упертість осла чи незграбність ведмедя. Одну з таких казок ви обов’язково прочитаєте. А хто зацікавився дитинством І. Франка, той може більше про нього дізнатися з автобіографічних2 оповідань письменника «У кузні», «Малий Мирон», «Олівець».

1 Стипендія — регулярна грошова допомога.

2 Автобіографічний — твір, у якому письменник розповідає про події свого життя.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.