Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

Українська література 5 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935-1963) - СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Василь Симоненко народився в 1935 р. на славній Полтавщині — землі, яка подарувала Україні багатьох талановитих митців. Його дитинство та юність припали на роки вое иного й післявоєнного лихоліття. Василь зростав без батька, його замінив хлопчикові рідний дід Федір, що майстерно вмів виконувати пісні про сиву давнину. Про це В. Симоненко пізніше написав:

А він вимовляє, виспівує

Гарячі прості слова —

І все давниною сивою

В очах моїх ожива.

I плачу, оуло, и сміюся,

Як слухаю ті пісні...

Спасибі ж тобі, дідусю,

За те, що ти дав мені.

Мама працювала вчителькою, саме від неї хлопець отримував перші уроки життя, доброти й ласки. Його однокласники згадують, що він майже не вчив уроків, усе ловив на льоту з пояснень учителя (пригадайте: такий талант мав 1. Франко). Хіба що уроки з математики доводилося робити вдома. Школа знаходилася аж за дев’ять кілометрів від села, де жила сім’я Симоненків. Учителі розповідали, що одного дня в якусь несусвітню завію, коли учні із сусідніх сіл не прийшли на уроки, Василь усе ж таки дійшов до школи. Ніякі труднощі не були перешкодою в навчанні В. Симоненка, він був відмінником. У шкільному журналі, який зберігся, — тільки п’ятірки (у той час була п’ятибальна система оцінювання). Проте поміж них є одна двійка: учителька дала завдання написати твір на тему „Моє щасливе дитинство“. Робота Василя мала один рядок: „У мене щасливого дитинства не було...“

Школу В. Симоненко закінчив із золотою медаллю, потім навчався на факультеті журналістики Київського університету. У літературі відомий як тонкий лірик, світла людина и патріот. У спадщині поета є і твори для дітей, один із найвідоміших — казка „Цар Плаксій та Лоскотон“, яка вам обов’язково сподобається.

До речі...

Казку „Цар Плаксій та Лоскотон“ В. Симоненко написав за одну ніч, а вже наступного дня читав її сину Олесеві як першому критику. Люблячий батько довіряв своїй дитині: рядки, які син запам’ятав, він друкував, а решту доопрацьовував. Напевно, саме тому діти й люблять цю казку.