Українська література 5 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ - ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) - РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

***

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилав

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати ДИТИНУ.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить...

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

К. Крижицький. Вечір. 1905 р.

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

Теорія літератури

Засоби образної мови

Емоційності й барвистості ліричним творам додають засоби образної мови, які називають тропами.

Тропи — слова або вислови, що вживаються в переносному, образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація.

Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище (одним словом, олюднення), наприклад: танцюють сніжинки, спить камінь. Ритмічне й спокійне опускання сніжинок нагадує танець людини, тож не випадково митець у художньому творі вдається до персоніфікації сніжники танцюють, він ніби оживляє, олюднює сніжинку. Або мовчазність і нерухомість каменя нагадує повний спокій людини під час сну, тому він і наділений людською властивістю спати.

Вірш Т. Шевченка „За сонцем хмаронька пливе...” побудований на персоніфікації. Майже всі дієслова-присудки в ньому персоніфіковані: хмаронька пливе, сонце зове, серце одпочине й заговорить та ін. Персоніфікація виникає на основі подібності, асоціацій, вона оживлює поезію, емоційно її наснажує.

Т. Шевченко. Селянська родина