Українська література 5 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2018

БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА - ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) - РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

* * *

Блакить мою душу обвіяла,

Душа моя сонця намріяла,

Душа причастилася кротості трав —

Добридень я світу сказав!

Струмок серед гаю як стрічечка,

На квітці метелик мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля —

Добридень тобі, Україно моя!

Теорія літератури

Ліричний герой

Коли читаємо поезії П. Тичини, то відчуваємо настрій, натхнення, щастя від споглядання краси, що навколо. Поетові вдається передати ці емоції через ліричного героя, який є ніби другим „Я” митця.

Ліричний герой — образ оповідача, який у ліричному творі висловлює свої душевні переживання: піднесення, смуток, щастя, хвилювання, любов та ін. Ліричний герой — це ніби той, хто нам, читачам, про ці переживання повідомляє. Ліричного героя й поета (автора вірша) не можна ототожнювати. Поет живе в реальному світі, а ліричний герой — у художній дійсності, створеній поетом.

Ліричний герой поезії „Не бував ти у наших краях!” не може стримати свого захоплення красою рідного краю, про що свідчать не тільки епітети (блакитні простори, веснянії ночі), а й оклична інтонація (чотири знаки оклику). Ліричний герой переконує: якщо ви побуваєте в його краях, то повернетеся вже іншою людиною, адже ви естетично збагатитеся. Не може не подарувати естетичного задоволення споглядання такої краси: Там же небо — блакитні простори... А веснянії ночі в гаях! Навіть люди там ніколи не плачуть, а співають пісні. У захопленні ліричного героя красою рідної землі звучать і патріотичні нотки.

1. Установіть відповідність.

Назва вірша

Уривок


1 „Не бував ти у наших

А Струмок серед гаю як стрічечка,


краях!”

На квітці метелик мов свічечка.


2 „Блакить мою душу

Б Затихло все, тільки дівчата


обвіяла...”

Та соловейко не затих.


3 „Гаї шумлять...”

В Там же небо — блакитні простори...


Там степи, там могили, як гори.


Г Милуюся-дивуюся,


Чого душі моїй так весело.


Троп

Приклад

1 епітет

2 порівняння

3 персоніфікація

4 метафора

А Там степи, там могили, як гори.

Б Хмарки біжать — милуюся.

В Співаючи-кохаючи під тихий шепіт трав голублячий.

Г Тебе ж завжди я бачу в сльозах... .

Д Блакить мою душу обвіяла... .





3. Постійний епітет ужито в словосполученні

А золоті руки В пишний сад

Б світла душа Г ясний сокіл

4. Який із прочитаних вами віршів П. Тичини найбільше наповнений патріотизмом? Обґрунтуйте свій вибір.

5. Прокоментуйте рядок Там степи, там могили, як гори з вірша „Не бував ти у наших краях!”.

6. Що значить у вірші „Не бував ти у наших краях!”, що люди не можуть без пісні і нивки зорати?

7. Як ви розумієте слово маюють з вірша „Блакить мою душу обвіяла...”?

8. Хто такий ліричний герой?

9. Доведіть, що в поетичному рядку Душа причастилася кротості трав виділене словосполучення є метафорою.

10. Вірш П. Тичини „Гаї шумлять...” має своєрідну будову. Поміркуйте, чого досягнув автор, поділивши строфи на короткі рядки, що складаються іноді з одного слова.

11. Поезію П. Тичини називають музикальною. Доведіть це, знайшовши в кожній строфі вірша „Гаї шумлять...” слова, що позначають різні звуки. Запишіть текст у робочий зошит.

12. До виділених у тексті слів доберіть епітети з довідки.

Аж ось ринуло від сходу проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, смугами впало на траву на галяві, де гостро на тлі світла випинається постать сарни. У сю хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо.

Довідка: свіжо-зелений, блискучий, яскравий, величний, золотий, стрункий.

1. Вивчіть напам'ять один вірш П. Тичини (на власний вибір).

2. Прочитайте оповідання Є. Гуцала „Лось”.

Радимо прочитати

П. Тичина. Поезії.