Українська література 5 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2018

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ

А

Алегорія — наділення тварин, птахів, рослин рисами людського характеру.

Акровірш — віршований твір, у якому початкові літери кожного рядка утворюють якесь слово або фразу.

Б

Байка — невеликим, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Г

Гіпербола — художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи явища з метою надання зображуваному виняткової виразності, наприклад: Щира праця гори верне (Нар. тв.).

Д

Драма — рід літератури, що розкриває життя через дії та розмови дійових осіб і призначеним для постановки на сцені.

Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені.

Е

Епітет — художнє означення, наприклад: золоті руки, світла душа, пишний сад. Якщо епітет часто вживається з конкретним іменником, то його називають постійним, таких епітетів найбільше у фольклорі, наприклад: ясний сокіл, буйний вітер, широкий шлях, сизий орел, червона калина.

Епічний твір — розповідний твір, за основу якого взято події. Життя в епічному творі змальовано у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки.

Словник літературознавчих термінів

ж

Жести — рухи тіла чи рук, які супроводжують людську мову або замінюють її.

З

Загадки — короткі й дотепні описи людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати.

К

Казка — усне народне оповідання про вигадані події, що сприймаються як реальні. Вигадка в ній пов'язується з життям людини, з її мріями про кращу долю.

Л

Легенда — розповідь казкового чи фантастичного характеру про незвичайну подію або життя й діяльність якоїсь особи.

Ліричні твори — написані віршованою мовою твори, у яких не розгортаються події, а виражаються думки, почуття, переживання людини в певних обставинах, під впливом певних подій.

Літературна казка — авторський художній твір у прозовій чи віршованій формі, заснований на фольклорних джерелах, може бути й цілком оригінальний. Це твір переважно фантастичний, у ньому зображуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв.

Літопис — найдавніший вид літератури, що являє собою розташовані в часовій послідовності коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події.

М

Метафора — слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета, наприклад: засипаний піском часу, оповитий серпанком загадковості.

Мистецтво — творче відображення дійсності за допомогою художніх образів.

Міф — розповідь, що передає уявлення наших далеких предків про створення світу, його будову, про богів і демонів, різних фантастичних істот.

Міміка — рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній стан людини.

Мова автора — розповідь у літературних творах, що ведеться від імені оповідача.

Мова персонажів (або дійових осіб) — репліки дійових осіб.

Н

Народний переказ — усне оповідання про визначні історичні події та їхніх героїв.

О

Оповідання — невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу.

П

Персоніфікація — образний вислів, у якому ознаки людини переносяться на неживий предмет чи явище, наприклад: танцюють сніжинки, камінь спить.

Повість — великий розповідний прозовим твір, у якому широко змальовано життя одного або кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями проміжку часу.

Порівняння — художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось подібним до нього, наприклад: Росте хлоп'я, мов кущ калини (Б.-І. Антонич).

Портрет — змалювання зовнішнього вигляду літературного героя.

Портретна деталь — зображення лише однієї, але прикметної, дуже яскравої риси зовнішності літературного героя.

Приказка — образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів'я, висловлює думку неповно.

Прислів'я — довершений за змістом вислів про риси і вчинки людей з повчальним характером.

Р

Ремарки — коротка інформація в драматичних творах про декорації, пору року, зовнішність дійових осіб, їхні інтонації, жести и рухи.

Рима — співзвучність закінчень слів у віршованих рядках, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

Ритм — повторність через рівні проміжки часу певних одиниць.

С

Строфа — поєднані віршовані рядки, з'єднані між собою римами й інтонацією, що повторюються.

Т

Тропи — слова або вислови, що вживаються в переносному, образному значенні. До тропів (або засобів образної мови) належать гіпербола, порівняння, метафора, епітет, персоніфікація.