Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

Українська література 5 клас - Л. Т. Коваленко - Освіта 2018

ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН ЦАРЕВЕ СІМЕЙСТВО - ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935-1963) - СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, —

Там цвіте краса-країна

З дивним ім’ям Сльозолий.

І колись в країні тій

Був на троні цар Плаксій,

Голова його мов бочка,

Очі — ніби кавуни.

В Плаксія було три дочки

І плаксивих три сини.

Старша звалася Нудота,

Середульшенька — Вай-Вай,

Третя донечка — Плакота,

Всі сльозливі через край.

А цареві три сини

Так і звались — Плаксуни.

Отака була сім’я

У царя у Плаксія.

Цілі дні вони сиділи,

Голосили, та сопіли,

Та стогнали, та ревли,

Сльози відрами лили.

Цар Плаксій велів сердито:

«Хай із ними день при дні

Плачуть всі в країні діти,

Бо сміятись і радіти

У моєму царстві — ні!

Хто всміхнеться — в часі тім

Я того негайно з’їм!»

Ще була у Плаксія

Грізна гвардія своя:

В ній служили молодці

Забіяки-сльозівці.

Хто сміявсь — вони хапали

І нагайками шмагали,

Так що в царстві тому скрізь

Вистачало плачу й сліз.

Цар любив, як плачуть діти,

Бо любив їх сльози пити.

Отакий був цар Плаксій

У країні Сльозолий.

Оптиміст — людина, яка вірить у свої сили і в майбутньому сподівається тільки на хороше.

Песиміст — людина, яка не вірить у свої сили і нічого хорошого від майбутнього не очікує.

1. Як називалася країна, у якій відбуваються події? Про що свідчить така назва?

2. Назви два слова, якими автор описує країну, у якій живе цар Плаксій.

3. Прочитай портретну характеристику Плаксія. Як вона виражає ставлення автора до персонажа твору?

4. Які імена цар Плаксій дав своїм дітям? Як вони виражають характери правителя країни та його дітей?

5. Назви одну причину, чому цар Плаксій забороняв дітям країни сміятися й радіти.

6. Яким був цар Плаксій — добрим, грізним, страшним, веселим, жорстоким? Свою відповідь обґрунтуй.

7. Наведи приклади використання гіперболи в уривку. Яка її роль?

8. Передбач наступні події в казці та прочитай її продовження.

ДЯДЬКО ЛОСКОТОН

Але в тому диво-царстві,

Зневажаючи закон,

Жив у мандрах і митарстві

Добрий дядько Лоскотон.

Він приходив кожний вечір -

Хай чи дощ іде, чи сніг —

До голодної малечі

І усім приносив сміх.

Мав він вдачу теплу й щиру,

Ще й лукавинку в очах.

І була накидка сіра

В Лоскотона на плечах.

Лоскотливі мав він вуса

І м’якенькі, наче пух.

І м’яке волосся русе

Розсипалося до вух.

Він як прийде, залоскоче,

То сміється, хто й не хоче.

Тільки де він появлявся,

Зразу плач там припинявся,

І приходив до усіх

Голосний та щирий сміх.

Не любили Лоскотона

Цар Плаксій і Плаксуни,

Видавали заборони

Проти лоскоту вони.

І за дядьком Лоскотоном

Із нагайками в руках

Охоронці злих законів

Полювали по хатах.

Але дядько Лоскотон

Не боявся цих заслон:

Він ходив по всій країні

І носив з собою сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх.

1. Назви одну причину, чому Лоскотон щодня приходив до дітей. Підтвердь відповідь словами з казки.

2. У перших двох розділах автор не зображує жодної події, а лише розповідає про Плаксія і Лоскотона. Чому саме так починається твір?

3. Порівняй образи царя Плаксія та Лоскотона. У зошиті накресли та заповни таблицю.

4. За даними таблиці охарактеризуй царя Плаксія та Лоскотона.

5. Як ти думаєш, чи можна за портретними характеристиками Плаксія і Лоскотона визначити, кому з них симпатизує автор? Поясни свою думку.

6. Чи можеш ти передбачити, хто з двох персонажів переможе — Плаксій чи Лоскотон? Чому ти так вважаєш? Свою відповідь обґрунтуй.

7. Прочитай назви розділів казки. Передбач, які події можуть відбуватися. Прочитай продовження казки і перевір свої здогадки.

АРЕШТ ЛОСКОТОНА

Розізливсь тоді Плаксій —

Цар країни Сльозолий.

Гнівно він гукнув із трону:

«Гей, ледачі сльозівці!

Хто впіймає Лоскотона,

Буде муж моїй дочці!

Хто його посадить в льох —

Вибирай одну із трьох!

Бо уже цей Лоскотон

Скоро нам розвалить трон:

Що тоді ми будем пити,

Як не будуть плакать діти!»

І завзяті сльозівці

Понеслись у всі кінці,

Щоб скарати по закону

Баламута Лоскотона.

Довго скрізь його шукали,

У всі шпари заглядали,

Перерили всі двори,

Обходили всі бори,

Час потратили дарма:

Лоскотона скрізь нема,

Бо його завжди і всюди

Од ловців ховали люди.

Опівночі Лоскотон,

Коли всіх колише сон,

Йшов собі в бідняцькі хати

Їхніх діток розважати.

Був тоді у Плаксія

Лютий посіпака,

Віроломний, як змія,

Капітан Макака.

Так хотілося йому

Царським зятем стати,

Що ні разу в ту зиму

Не лягав і спати.

Все ходив, усе він слухав

І нарешті все рознюхав.

На світанку Лоскотон,

Насмішивши діток,

У міцний поринув сон

Між кленових віток.

А лукавий капітан

Підікрався змієм

Й Лоскотонові аркан

Зашморгнув на шиї.

Руки вивернув назад,

Міцно спутав ноги

І мерщій у Плаксоград

Рушив у дорогу...

ВЕСІЛЛЯ В ПАЛАЦІ

Лоскотона посадили

За вузенькі ґрати,

А в палаці порішили:

— Час весілля грати...—

Гей, зійшлися царенята

І придворна свита

Наречених шанувати,

Сльози діток пити.

До вінця веде жених

Висохлу Нудоту,

Та дивитися на них

Зовсім неохота.

Хоч Макака був бридкий,

А вона ще гірша,

Їм поет один гладкий

Присвятив ще й вірша.

Стільки там було хвальби,

Так скрасив їх вроду —

Навіть жаби від ганьби

Булькнули у воду!

Але цар ходив, пишався,

Він із зятем цілувався,

Похвалявся: «Ну, тепер

Лоскотон, вважай, умер!

Недоступним став для всіх

Голосний та щирий сміх.

Тож від радості стрибайте!

Тож від радості ридайте!

Ми тепер встановим скрізь

Віковічне царство сліз!»

Так розхвастався Плаксій —

Цар країни Сльозолий.

ЗВІЛЬНЕННЯ ЛОСКОТОНА

Та поки гуло весілля,

То п’яниці вартові

Напились якогось зілля

Та й поснули у траві.

А вночі йшли до в’язниці

Батраки й робітники,

Щоб звільнити із темниці

Лоскотона на віки.

Рознесли всі перепони,

Гнули ґрати, мов прути:

— Гей, веселий Лоскотоне,

Це прийшли твої брати!

Йди до нас, веселий брате,

В нашу здружену сім’ю!

Підем разом догравати

Ми весілля Плаксію...

ПРОДОВЖЕННЯ ВЕСІЛЛЯ

У палаці кожен скаче

Та від щастя гірко плаче,

Ллються сльози, як ріка, —

Бачте, радість в них така!

Раптом цар упав на трон:

— Ой, рятуйте — Лоскотон! —

Всі відразу «ох!» та «ах!»,

Жах у кожного в очах.

А веселий Лоскотон

До царя стрибнув на трон

І сказав йому якраз:

— Насмієшся ти хоч раз!.. —

Став царя він лоскотати,

І Плаксій став реготати.

Так сміявсь — аж заливався,

Аж від реготу качався,

Кулаками очі тер —

Потім лопнув і помер.

Ой, була ж тоді потіха —

Цар Плаксій помер од сміху!

З ним придворні одубіли,

Бо сміятися не вміли.

А цареві три сини,

Три завзяті Плаксуни,

Так сміялись-реготали,

Що штани з них поспадали —

Тож всі троє без штанів

До чужих втекли країв.

Три царівни теж навтьоки

У чотири бігли боки.

Кровопивці-сльозівці

Стали п’явками в ріці,

А Макака-забіяка

З’їв себе із переляку.

Так веселий Лоскотон

Розвалив поганський трон.

Сам же він живе й понині,

Дітям носить щирий сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх.

Схочеш сам піти в цей край,

То маршрут запам’ятай:

Треба йти спочатку прямо.

Потім вправо завернуть,

А тоді поміж дубами

Поведе наліво путь.

Після цього вже помалу

Чимчикуй куди попало:

Як од втоми не впадеш —

В цю країну попадеш.

Поміркуй над прочитаним

1. Який указ видав цар Плаксій? Прочитай слова Плаксія з відповідною інтонацією.

2. Чому цар Плаксій боявся, що Лоскотон розвалить його трон? Прочитай підтвердження своїх слів у тексті.

3. Як вдалося спіймати Лоскотона? Прочитай про цю подію в тексті твору. Дотримуйся відповідної інтонації.

4. Хто звільнив Лоскотона з в’язниці? Чому Плаксієві не вдалося здійснити свій план?

5. Який епізод у казці був найнапруженішим? Яка його роль у творі? Обґрунтуй свою відповідь.

6. Чи шкода тобі Плаксія та його рідню, коли вони згинули? Чому?

7. Що в казці було страшним, а що — смішним? Наведи приклади смішного.

8. Коли цар Плаксій і його родина стали смішними, чи були вони такими ж страшними й грізними для людей, як раніше? Зроби висновок про те, яким є рецепт подолання бід і негараздів у житті.

9. Прочитай (с. 93) пояснення про порівняння та епітет. Випиши в робочий зошит по 3-4 приклади кожного із них і поясни їхню роль для вираження авторської думки.

10. Чи були у твоєму житті випадки, коли оптимізм допоміг подолати неприємності? Розкажи про один із них своєму однокласникові.

11. Який погляд на життя — оптимістичний чи песимістичний — захищає автор? Чому ти так думаєш? Свою відповідь обґрунтуй.

12. Сформулюй тему твору.

Збагачуй своє мовлення

Чимчикувати (іти, часто ступаючи), синоніми: іти, простувати, прямувати, мандрувати, крокувати, пливти, шурувати, рубати, перти, тарабанити.

З кількома синонімами склади речення.

Розрізняй значення слів!

Лоскотона посадили

За вузенькі ґрати,

А в палаці порішили:

— Час весілля грати...

Ґрти — перехресно розташовані металеві або дерев’яні прути, планки. Грати — гуляти, бавитися, тут: святкувати.

Щоб викликати в читача сильні почуття, особливі враження, автор часто порівнює якусь істоту чи предмет з іншою істотою чи предметом. Такий художній засіб називають порівнянням. Наприклад, у Лоскотона вуса м’якенькі, наче пух; капітан Макака віроломний, як змія; на весіллі ллються сльози, мов ріка.

Будь уважним до слова

Митарство — поневіряння.

Лукавинка — деяка хитрість, кмітливість.

Баламут — той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи.

Свита — люди, які супроводжують високопоставлену особу.

Шпари — тут: шпаринка, щілина.

Аркан — довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин.

ПОРІВНЯННЯ. ЕПІТЕТ

Одним із видів тропів є порівняння.

Порівняння — це художній засіб (троп), у якому один предмет пояснюється через порівняння з іншим на основі схожості. Для утворення порівняння найчастіше використовують слова як, ніби, наче, неначе, нібито:

Стояв Пушкар, як сивий дуб озимий.

Стояв Богун, як лицар із казок

(Л. Костенко).

Порівняння може бути виражене також іменником в орудному відмінку: Лебідкою летить до сина мати (В. Назарук). Порівняй: Мати летить до сина, мов лебідка.

Епітет — це художнє означення. Визначати епітети дуже просто. Для цього потрібно знайти в реченні означення, а потім з’ясувати, яку ознаку воно виражає. Якщо прикметник вжито в прямому значенні, то це звичайне означення: українська мова, київські вулиці, вовняний светр. Якщо прикметник вжито в переносному значенні і його ознака незвична, то він виступає епітетом: кислий настрій, чисті думки, скажена кров. А ось рядки з вірша Тараса Шевченка, де вжито епітети:

Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

Епітети поділяють на постійні та індивідуально-авторські.

Постійні епітети найчастіше трапляються у фольклорі. Вони вживаються з одними й тими само іменниками: широкий степ, синє море, вороний кінь, буйний вітер.

Індивідуально-авторські епітети унікальні, неповторні, тому що вони відображають своєрідність сприйняття предмета чи явища письменником: калиновий вітер, вишнева заметіль.

Домашнє завдання

1. Випиши з казки чотири пари рим. Наприклад, скаче — плаче, трон — Лоскотон.

2. Ти прочитав/прочитала три літературні казки. Визнач на їхньому прикладі, чи мають літературні казки такі самі ознаки, як народні. Зроби висновок про особливості літературної казки.

Література в колі мистецтв

Художник Анатолій Базилевич такими уявив головних персонажів казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Перекажи епізоди, зображені на малюнках, своїми словами. Намалюй Плаксія і Лоскотона, якими ти їх собі уявляєш.

Ти — творча особистість

Казку «Цар Плаксій та Лоскотон» написано віршованою мовою. Напиши казку про царя Плаксія і Лоскотона прозовою мовою. Проаналізуй обидва тексти. Який із них розповідає про Плаксія і Лоскотона так, як ти завжди розмовляєш, а який більше схожий на пісню? Який із них є емоційнішим?