ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Українська література 6 клас - Раїса Мовчан - Генеза 2006

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО - ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Подумаймо разом

Як ти вважаєш, кого можна назвати лідером? Які риси характеру він повинен мати? Лідер і особистість - це одне й те ж? Згадай Олеся з оповідання „Дивак” Григора Тютюнника. Чи Олесь міг би бути лідером? Чому? Він міг би відстояти, оборонити себе, захистити слабшого? Тобі подобаються люди, які можуть узяти відповідальність за щось на себе? Це хороша чи погана риса? Очевидно, саме справжній лідер не побоїться відповідати за вчинки інших, жертвувати собою, якщо того вимагатимуть якісь виняткові обставини. На твою думку, чи потрібно так робити? Ти зустрічав таких людей у житті? Звичайно, вони - велика рідкість. Це люди особливі, спонукати їх до такого вчинку може щось дуже важливе, наприклад, велика сердечна доброта, вроджений потяг захищати слабшого і безпомічного. Саме з такою людиною ти зустрінешся на сторінках оповідання „Федько-халамидник” В. Винниченка. А висновки після його прочитання кожен зробить для себе сам.

Володимир Винниченко (1880 1951) письменник, художник, відомий політичний і державний діяч 20-х років XX ст. Народився в м. Єлисаветграді (тепер м. Кіровоград) у міщанській родині. Навчався в місцевій класичній гімназії, потому - на юридичному факультеті Київського університету, з якого був виключений за революційну діяльність. Був головою уряду Української Народної Республіки. 1921 р. емігрував за кордон. Оселився на півдні Франції у м. Мужені, де й прожив значну частину свого життя, займаючись господарством і творчістю у створеному власними руками „Закуткові”, як він називав свою садибу. Там помер і похований. Залишив величезну творчу спадщину - прозу, драматургію, малярські роботи. Його п'єси з успіхом ставилися в театрах Берліна, Москви, Праги, Риму, а оповідання й романи були популярні в Україні в 20-х роках XX ст. Картини В. Винниченка нещодавно повернено на Батьківщину. За радянських часів творчість митця була заборонена.

Ключик розуміння

Серед чотирьох дітей у родині Винниченків Володимир був найменшим, тому - улюбленцем. Ось що згадувала його мама: „Він грався з дітьми сусідів. Однак для свого віку був дуже сильний, вольовий і впертий, тому вони його й боялися.

Над ворітьми подвір'я висіла дерев'яна скриня, в якій він любив сидіти та слідкувати за тим, що робилося навкруги, не помічений ніким. Граючись у Солов'я-Розбійника, він зненацька вистрибував зі своєї схованки й вимагав данини. Володя ніколи не забирав усього, а тільки невеличку частину. І це не від жадності до чогось, а для того, щоб показати свою силу, владність. Коли бідний данник починав плакати, Соловей-Розбійник повертав йому одібране, давав потиличника і відпускав.

Сусіди часто жалілися на хлопця, і тому ми мусили його карати або дорікати, але робили це не дуже строго. У кожному разі, хлопець робив так, як вважав за потрібне. Проте всі бачили, що дитина - незвичайна”.


В. Винниченко Фото 20 х років

В. Винниченко написав книжку „Намисто”, куди ввійшли оповідання про дітей і для дітей. Вони - автобіографічні, в них письменник описав і побут того часу, єлисаветградські краєвиди, річку Інгул. Його маленькі герої часто поводяться так, як і сам Винниченко в дитинстві. Усі вони - яскраві, сильні особистості, здатні на вчинок. їм притаманна душевна щедрість, людяність, безмежна доброта, що успішно поєднуються з відчайдушним викликом існуючим нормам поведінки, внутрішньою гідністю, нестримним бажанням виокремитися, бути лідером. Однак автор ніде не говорить про себе. Він лише розповідає, описує ситуації, змальовує портрети персонажів, пейзажі. Такий твір називається епічним.

Так, у оповіданні „„Федько-халамидник” розповідається про одного головного героя - хлопчика Федька. Для нього не існує поділу людей на багатих і бідних. Він бачить довкола себе сильних і слабких, чесних і брехунів. Хлопець - великий правдолюб і сміливець. Світ, що його оточує, жорстокий і несправедливий - таким його передає письменник. Однак Федько живе за своїм розумінням і за велінням серця. Для висвітлення цієї основної теми - історії незвичайного хлопчика - створюється напружена, конфліктна ситуація, зображені другорядні персонажі (друзі Федька, його батьки). Усе це допомагає розкрити характер головного героя, втілити основну думку оповідання

Запам'ятай!

Епічним називається твір, у якому про щось розповідається, описується побут, історія життя, пригоди та вчинки героїв.

У такому творі використовуються портретні, пейзажні описи, діалоги, монологи та ін.

Головний герой - образ-персонаж, довкола якого відбувається основна дія у творі, найглибше розкривається його характер.

Другорядний герой - образ-персонаж, який допомагає розкрити характер головного героя, основний конфлікт у творі.

„Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем - коліно” (Й. Ґете).