Всі публікації щодо:
Жиленко Ірина

Українська література 6 клас - Раїса Мовчан - Генеза 2006

ЖАР-ПТИЦЯ - ІРИНА ЖИЛЕНКО - ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Подумаймо разом

Ти хоча б зрідка віриш казковим історіям, як справжнім? Тобі хочеться, щоб у реальному світі було так, як у казках, і все закінчувалося щасливо? Іноді людина прагне повірити в добрі й красиві чудеса, в існування загадкових істот - Домовика, Гнома, Жар-Птиці, Діда Мороза. Мабуть, не треба остерігатися таких бажань. Життя від цього стане лише цікавішим і радіснішим. Казкові Історії можна уявити або придумати, як зробила це Ірина Жиленко.

Ірина Жиленко (1941 р.) - відома українська поетеса. Народилася в м. Києві. Закінчила Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. Працювала в редакціях газет і журналів. Автор багатьох поетичних збірок. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Написала для дітей книжки «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Двічі по два дорівнює кульбабці», «Казки буфетного гнома», «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером», казкову повість «Двічі по два дорівнює кульбабці».

Прочитай уважно цей дитячий вірш Ірини Жиленко. Про що він? Як, за ним, почуваються люди «під сонцем Жар-Птиці»? А який у них став настрій після її зникнення? Пригадай народну казку з подібною назвою. Що, на твою думку, означає образ Жар-Птиці в цій поезії?


ЖАР-ПТИЦЯ


Сусідка моя - чарівниця - годувала

надвечір родзинками у клітці золоту

Жар-Птицю з очима-намистинками.

І як воно трапилось - хто його зна,

та тільки дверцят не замкнула вона.

Рвонулась на волю чудесна Жар-Птиця.

І враз освітилась казково столиця.

Дорослим і дітям яснішали лиця:

«Як хороше жити під сонцем Жар-Птиці!»

І тільки ота трьохсотлітня гава,

яка себе називала Павою

(старезна, без ока, та ще й кульгава),

знайшла Жар-Птицю

непристойно яскравою.

Зчинила люту стрекотняву:

- Вона яскра-яскра-яскра-а-ва!

Ганьба! Таку нескромну птицю

тримать годиться

тільки в клітці! -

Вже третій день нема Жар-Птиці.

І людям посмутніли лиця.

О, пне сумуйте! Її нема,

бо - розумієте? - зима.

Жар-Птиця ж - птаха екзотична,

південна, до снігів незвична.

Ну, от і простудилась трішки.

Лежить вона терпляче в ліжку,

п'є молоко, клює родзинки,

чита «Барвінок» і «Мурзилку».

Пішли на лад у неї справи.

І скоро знов злетить вона

на злість лихим, кульгавим

ґавам, на новорічну радість нам!

Чи знаєш ти, що...

Крилатий вислів «підкова щастя» прийшов до нас Із давнини. Підковувати коней почали ще до нової ери. Спочатку це робили заради краси, тому підкови були золоті або срібні. Коні під час бігу часто їх губили. Знайти таку підкову справді було щасливим випадком. Розповідають, що у XVII ст. один англійський дипломат, який полюбляв хвалитися своєю заможністю, наказував підковувати коней так, щоб ті дорогі підкови швидко відпадали...

«Хто дрімає, той щастя не має».

«Всякий свого щастя коваль» (Українські народні приказки).







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.