Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Українська література 6 клас - Раїса Мовчан - Генеза 2006

ІГОР КАЛИНЕЦЬ - ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Подумаймо разам

Чи погоджуєшся ти з думкою, що краса може врятувати світ від зла, несправедливості, брехні або хоча б трохи змінити його? Спробуй обґрунтувати свої міркування конкретними прикладами. Так, краса природи заворожує, вражає, іноді навіть шокує, вона здатна облагородити людське серце, зробити його добрішим. Адже якщо людина оберігає цю красу, примножує її своєю працею, вона й сама стає співтворцем.

Краса, гармонія можуть народжуватися і за допомогою засобів мистецтва за безпосередньої участі людини - митця. Кожен, хто слухає музику, роздивляється картини, читає художні твори (і все це знаходить відгомін у його душі) разом із композитором, художником, письменником також стає співтворцем краси мистецтва.

Красу можна віднайти скрізь, довкола себе - лише треба вміти це зробити. Як вважав О. Довженко, треба навчитися «бачити зорі в калюжах». У деяких письменників це дуже добре виходить. У звичайних речах їм бринить ніжна музика, явища природи оживають у їхньому сприйнятті, бачаться їм як найпрекрасніше, незбагненне диво довкілля. До таких митців належить Ігор Калинець.

Ігор Калинець (1939 р.) - український письменник, громадський діяч. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературних премій ім. І. Франка, ім. В. Стуса, міжнародної премії Антоновичів. Автор багатьох поетичних книжок. Останнє десятиліття пише вірші та казки лише для дітей. Відомий далеко за межами України, його твори перекладено багатьма мовами світу.

Народився у м. Ходорів на Львівщині. Закінчив Львівський університет. Працював бібліотекарем, редактором. У радянські часи за непокору владі був репресований, покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі (Росія). Про ті часи писав так: «...Працював токарем і кочегаром... Мучився, але не каявся - і радий з того, що залишився людиною. Поезія допомогла вистояти...»

Зверни увагу: поезія, а значить І краса, допомогли І. Калинцю у важкі для нього часи.

Пригадай!

Які найважливіші атрибути (символи) християнського свята Великдень? Що таке крашанка? Коли і звідки вона з'являється у нашому побуті? Що вона означає? Чи у твоїй родині заведено розмальовувати яйця?

Ключик розуміння

Мистецтво писанкарства - одне з найдавніших у багатьох народів світу. Про це розповідають міфи і легенди народів Стародавнього Єгипту, Греції, Риму, індіанських племен Америки та Стародавнього Китаю. Завжди яйце сприймалося як символ незнищенності життя, однак кожен народ по-своєму це розумів і використовував. У слов'ян ще за часів язичництва з’явився звичай навесні розмальовувати глиняні яйця. На території сучасної України, зокрема в Криму, такі писанки археологи знаходили в курганах скіфів, датованих IV ст. до н. е. Найдавніша керамічна писанка, знайдена на території Київської Русі, належить IX ст. - тоді це ремесло особливо процвітало в Києві та Новгороді. З часом писанкарство ввібрало християнські елементи, стало важливим атрибутом свята Воскресіння Господнього - Великодня. І тепер у багатьох народів світу існує звичай використовувати яйця під час цього свята. Лише в Україні писанкарство стало окремим видом мистецтва і досягнуло найвищого рівня розвитку. Писанка - своєрідний символ України.

Писанкарі - люди особливі, це також митці, художники. Адже всі узори (орнаменти), намальовані ними, є символами вічних цінностей - життя, благополуччя, здоров’я, вічного вогню, сонця, добра, родючості, безпеки тощо.

У багатьох українських родинах напередодні Великодня готують крашанки - фарбовані натуральні яйця, які споживають за святковим столом, дарують рідним та близьким. Розписування яєць завжди є своєрідним священнодійством, у процесі якого яйце перетворюється в магічний атрибут, що приносить у дім злагоду, здоров'я, гармонію і красу. Зверни увагу, як це образно описується у вірші І. Калинця.

«Якби наш народ не створив нічого іншого, крім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй» (В. Скуратівський).