Всі публікації щодо:
Руданський Степан
Українська література 6 клас - Раїса Мовчан - Генеза 2006
ПАН ТА ІВАН В ДОРОЗІ - СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ - ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ
Побратались пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують...
На кожному через плечі
Висить по торбині.
Лиш пан таки у чемерці2,
Іван у свитині3...
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати.
Аж задумав пан поганий
Хлопа4 ошукати5...
Та й говорить до Івана:
«Знаєш що, Іване?
То нам варто б попоїсти!..»
«То що ж? їжмо, пане!..»
«Але знаєш що, Іване?
Починаймо з твої!
А як твоя спорожніє.
То тоді до мої!»
Малюнок А. Базилевича
«Добре, пане!» - Іван каже,
Зняв свою торбину,
На травиці зеленії
Постелив свитину.
Попоїли таки добре:
Комара здушили...
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
Прийшов вечір. Знов у полі
Стали ночувати.
Вже панову отсе б торбу
Треба починати.
Яка риса характеру пана проявляється у такій пропозиції?
1 Щільник (стільник) - лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.
2 Чемерка - старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію зі складками позаду.
3 Свитина - старовинний довгополий одяг із домотканого грубого сукна.
4 Хлоп - чоловік, хлопець (зневажливе).
5 Ошукати - обдурити.
Але пан про те ні слова,
На землі лягає,
Кладе торбу під голови.
Хлопа замовляє:
«Що би ти робив, Іване, -
Став його питати, -
Якби тобі довелося
Таке поле мати?..»
«А що ж, пане, я орав би,
Хлібом засівав би
Та ходив би до Адесу1,
Сіль і гроші мав би...»
«А що я - не так робив би, -
Пан почав казати:
- Я казав би на сім полі
Місто збудувати...
Там би в мене стояв палац,
Там підряд крамниці,
Там перекупки з булками,
А тут дві різниці2...
Чим відрізняються мрії Івана й пана?
Отоді приходь, Іване,
В мене балювати3!..»
«Ет, спасибі, - Іван каже, -
Лучче будем спати!..»
Незабаром на все горло
Став Іван хропіти,
Незабаром коло него
Став і пан сопіти...
Тілько що пан заснув добре,
Іван підійнявся
Та до панської торбини
Як сам при сота вся4...
То і курку, і печеню5,
І кавалок кишки6 -
Все, що було у торбині,
Стеребив7 до кришки.
Пробудився пан раненько.
Пропаща година!
І сам, бідний, хоче їсти,
І пуста торбина...
Розбуджає він Івана
Та й його питає.
А Іван стиснув плечима
Та й одповідає:
«А що ж, пане, та ж ви вчора
Місто будували:
Тут стояли дві різниці,
Там булки стояли!..
А по місті, звісне діло.
Собаки ходили!..
То вони-то вашу торбу,
Певне, стеребили!»
Посвистав8 пан по торбині,
Нічого діяти!..
«Вставай, - каже, - вже, Іване!
Пора мандрувати».
Пішли вони, ідуть степом,
Тяженько зморились...
Аж насилу перед вечір
До села прибились.
1 Афеса - мається на увазі м. Одеса, куди чумаки їздили по сіль.
2 Різниця - м'ясна крамниця.
3 Балювати - бенкетувати.
4 Присотатися - узятися за що-небудь, припасти.
5 Печеня - запечене або смажене м’ясо.
6 Кавалок кишки - шматок ковбаси.
7 Стеребити - поїсти.
8 Посвистати - понишпорити, пошукати.
Відчиняють коловорот1,
Аж блукає гуска.
Іван гуску - та в торбину:
Є вже і закуска...
Чи гарно вчинив Іван?
Повернули в пусту хату,
Гуску спорядили:
Общипали, обшмалили,
У піч посадили...
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати.
«Знаєш, - каже, - що, Іване?
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас присниться
Кращая закуска,
То вже ціла тому взавтра
Достанеться гуска!..»
На що розраховував пан, пропонуючи Іванові таку угоду?
«Та як спати, то і спати,
Не батька питати!»
Постелив Іван свитину
Та й лягає спати...
Але рівно в опівночі
Іван пробудився,
Із’їв собі цілу гуску
Та й знов положився.
Встає рано й пан голодний
Та й давай казати,
1 Коловорот - ворота.
2 Потрави - страви.
3 Марципани - кондитерський виріб із мигдалем та горіхами.
Малюнок А. Базилевича
Як то він во сні до Бога
Ходив балювати,
Та якії там потрави2
Йому подавали,
Як його й самі святії
Їсти припрошали...
«Ані слова! - Іван каже:
- Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани3...
Та й дивлюсь, що не голодні,
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку,
Та й стеребив гуску!.»
«Чи ж то правда? - пан питає.
- Всю із’їв, Іване?»
«Та аби я так здоров був,
Як всю із’їв, пане!..»
Димом здимів пан із хати,
А Іван озвався:
« Хтів пан когось ошукати,
Та й сам ошукався!..»