Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Калинець Ігор
Українська література 5 клас - Л. Т. Коваленко - Освіта 2018
ПРО ВЕРЛІБР - Ігор Калинець (1939) - ПРИКМЕТИ ВЕСНИ
Верлібр (у перекладі з французької "вільніш вірш") — це вірш, у якому немає рими. Єдине, чим такий вірш відрізняється від прози, — це те, що він поділений на рядки. Ось, наприклад, вірш Ігоря Калинця "Блискавка" починається так:
Живе собі королева —
королева темряви.
Кортить їй зазирнути
у дзеркало —
а темно.
Як бачимо, кожний рядок закінчується по-різному. Рядки можуть мати різну довжину, не поділяються на стопи і не римуються. Не має вірш і ритму: наголошений і ненаголошений склади розміщуються довільно, не укладаючись у ритмічно повторювані стопи, як це буває у віршах, написаних ямбом чи хореєм.
Обираючи форму вільного вірша, автор ніби говорить: вірш — це особливий твір, і нехай читач сам визначає, що у ньому найголовніше.
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ
Ігор Калинець
ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА
— Веселко, Веселко,
чи маєш свою Вкраїну?
— А моя Вкраїна —
то небо синє
після чорного.
— Веселко, Веселко,
чи маєш свого Києва?
— А мій Київ —
то хмара злоточола
і перлистий дощик.
— Веселко, Веселко,
чи маєш свого Дніпра?
— А мій Дніпро
на сивім коні
під золоті мости
в'їжджає.
— Веселко, Веселко,
чи маєш свого Шевченка?
— А мій Шевченко
сім небесних книг пише
незгасним пером.
ДОЩИК
Випив суховій
увесь нектар із квітки.
Заглянула бджілка в гості — нічим почастуватися.
А в пана дощу ворота дощаті.
— Пане дощ, пане дощ, вийдіть-но з хати.
— Нема батька вдома, а я — дощик.
— Ну, то вийди ти — треба квітці помогти.
— А я ліпше капусті за комір — ото сміху буде!
КРИНИЧКА
Сплю глибоко-глибоко.
А ще глибше — мати моя підземна.
Я їй про зорю розповідаю,
А вона — про корінь дуба.
Я їй — про хмаринку,
а вона студеним молоком
мене поїть.
Я їй — про метелика,
а вона
з водяного царства
русалку приводить.
А оце весняна калина
не хоче забрати з мене
свою подобу.
Тільки сонце п’є та п’є
калинову воду
через золоті соломинки.