ТАРАСОВА НІЧ - Тарас Шевченко (1814-1861) - ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Українська література 6 клас - О.М. Авраменко - Грамота 2006

ТАРАСОВА НІЧ - Тарас Шевченко (1814-1861) - ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

1 Тарасова ніч — історична подія, розгром повсталими козаками на чолі з гетьманом Тарасом Федоровичем, прозваним на Запорізькій Січі Трясилом, шляхетського війська. Це одна з перших значних козацьких перемог над польським військом, яка в народі одержала назву „Тарасова

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає,

Кругом хлопці та дівчата.

Як мак процвітає.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками,

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці,

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

Грає кобзар, виспівує,

Аж лихо сміється...

„Була колись гетьманщина,

Та вже не вернеться!..

Встає хмара з-за Лиману,

А другая з поля,

Зажурилась Україна —

Така її доля!

Зажурилась, заплакала,

Як мала дитина.1

Ніхто її не рятує...

Козачество гине,

Гине слава, батьківщина,

Немає де дітись.

Виростають нехрещені

Козацькії діти,

Кохаються невінчані,

Без попа ховають,

Запродана жидам віра,

В церкву не пускають!

Як та галич2 поле криє,

Ляхи, уніяти3

Налітають, — нема кому

Порадоньки дати.

Обізвався Наливайко4 —

Не стало кравчини!

Обізвавсь козак Павлюга5 —

За нею полинув!

Обізвавсь Тарас Трясило

Гіркими сльозами:

„Бідна моя Україно,

Стоптана ляхами!

Україно, Україно!

Ненько моя, ненько!

Як згадаю тебе, краю,

Заплаче серденько!..

Де поділось козачество,

Червоні жупани?

Де поділась доля-воля?

Бунчуки?6 Гетьмани?

Де поділося? Згоріло?

А чи затопило

Синє море твої гори,

Високі могили?..

Мовчать горн, грає море.

Могили сумують,

А над дітьми козацькими

Поляки панують.

Грай же, море, мовчіть, гори,

Гуляй, буйний, полем -

Плачте, діти козацькії,

Така ваша доля!”

Козацька зброя XVII cm.

Наливайко Северйн — козацький сотник. Кравчина — так іноді називали Наливайка, мабуть, тому, що він походив з родини кравця.

2 Галич — зграя галок.

3 Уніати — прибічники унії (об'єднання православної та католицької церков).

5 Павлюга (Павлюк) — ватажок козацького повстання.

6 Бунчук — ознака гетьманської влади — булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою-китицею

з кінського волосу.

Обізвавсь Тарас Трясило

Віру рятовані.

Обізвався, орел сизий.

Та й дав ляхам знати!

Обізвався пан Трясило:

„А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати,

З поляками биться!”

Вже не три дні, не три ночі

Б'ється пан Трясило.

Од Лимана до Трубайла"

Трупом поле крилось.

Ізнемігся козаченько.

Тяжко зажурився,

А поганші Конецнольський

Дуже звеселився.

Зібрав шляхту всю докупи

Та й ну частовані.

Зібрав Тарас козаченьків

Поради прохати.

„Отамани товариші.

Брати мої, діти!

Дайте мені порадоньку,

Що будем робити?

Бенкетують вражі ляхи

Наше безголов'я”.

Нехай собі бенкетують,

Нехай на здоров'я!

Нехай, кляті, бенкетують,

Поки сонце зайде,

А ніч-мати дасть пораду

Козак ляха знайде”.

Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як та хмара,

Ляхів обступали. -

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата,

Прокинулись ляшки-панки —

Нікуди втікати!

Прокинулись ляшки-панки,

Та й не повставали.

Зійшло сонце — ляшкн-панки

Покотом лежали.

Червоною гадюкою

Несе Альта8 вісті,

7Tpyбайло — народна назва річки Трубіж, лівої притоки Дніпра.

Поміркуй

„Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу”.

І. Франко

Хрест Благословенний. Срібло. 1622 р.

Зауваж

На Запорізькій Січі збиралося багато освічених, культурних людей, серед яких були випускники братських шкіл, вихованці Києво-Могилянської академії. Там були свої літописці, бандуристи, поети, художники, лікарі, інженери, архітектори. Запорожці будували на Січі церкви.

Альта притока Трубежа.

О. Сластьон. Козак. Кінець XIX ст.

Щоб летіли круки з поля

Ляшків-панків їсти.

Налетіли чорні круки

Вельможних будити;

Зібралося козачество

Богу помолитись.

Закрякали чорні круки,

Виймаючи очі,

Заспівали козаченьки

Пісню тії ночі,

Тії ночі кривавої,

Що славою стала

Тарасові, козачеству,

Ляхів що приспала.

Над річкою, в чистім полі,

Могила чорніє,

Де кров текла козацькая,

Трава зеленіє.

Сидить ворон на могилі

Та з голоду кряче...

Згада козак гетьманщину,

Згада та й заплаче!

Було колись, панували,

Та більше не будем!..

Тії слави козацької

Повік не забудем!..”

Умовк кобзар, сумуючи:

Щось руки не грають.

Кругом хлопці та дівчата

Слізоньки втирають.

Пішов кобзар по улиці —

З журби як заграє!

Кругом хлопці навприсядки,

А він вимовляє:

„Нехай буде отакечки!

Сидіть, діти, у запічку,

А я з журби та до шинку,

А там найду свою жінку.

Найду жінку, почастую,

З вороженьків покепкую”.

Поміркуй

Чому сміливих, завзятих хлопців в Україні називають козаками?

Чи знаєш ти, що...

Найвідоміший український народний танок гопак народився під час військових походів. Він був ніби тренуванням, підготовкою до майбутнього бою.

Зауваж

Козацьких отаманів завжди супроводжували співці-кобзарі, їх нарівні з усіма утримували на Січі. Ця традиція корінням сягає в часи Княжої доби України. Тоді князі виступали в похід зі своїми співцями-боянами, які водночас були зв'язковими між військом і народом. Недарма на старовинних картинах України-Русі змальовано козака з кобзою, а побіля нього — осідланий кінь та зброя. До нас дійшли й імена давніх співців — Бояна і Митуси.

Кобзарі завжди були з народом. Перед кожним козацьким походом ватаги кобзарів вирушали із Січі по всій Україні, йшли від села до села, від хати до хати, їх можна було побачити на велелюдних ярмарках, на церковних майданах — скрізь, де збиралося найбільше людей. Своїм сильним і полум'яним словом вони закликали до боротьби, а у вирішальну хвилину йшли в бій.

Дійшли до нас й імена співців-кобзарів. Це Остап Вересай, Самійло Яшний, Федір Холодний та багато інших талановитих українців.

Улюбленим персонажем українських народних художників був козак Мамай Здебільшого його зображували біля вогнища з бандурою і люлькою. До списа прип'ятий зазвичай кінь, неподалік — собака. Картина, подана нижче, дещо відрізняється від традиційних.

Уважно розглянь репродукцію народної картини „Козак Мамай Що найприкметнішого ти помітив на ній? Які деталі розповідають про улюблені заняття українського козака? Чи є щось, що свідчило б про особливості його вдачі, характеру?

Козак Мамай

Пам'ятай

Українські народні прислів'я та приказки про козаків

Козацькому роду нема переводу.

Де козак, там і слава.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

То не козак, що не думає отаманом бути.

1. Про яку історичну подію розповідає поет?

2. Як ти гадаєш, чому саме хлопцям і дівчатам, а не літнім людям виспівує кобзар? Чому це важливо?

3. Знайди в тексті поеми рядки, у яких поет розповідає про становище в Україні. Зачитай їх.

4. Хто ж намагався захистити Україну? Що ти знаєш з уроків історії України про козацьких ватажків?

5. Досліди, якими образами поет передає тяжке життя в Україні.

6. Зверни увагу, з ким порівнює поет Тараса Трясила. Чи випадкове таке порівняння? Обґрунтуй свої міркування.

7. Розкажи, які були стосунки між отаманом і козаками. Знайди і зачитай ті слова поеми, які засвідчують ці стосунки.

8. Поема „Тарасова ніч” має обрамлення: на початку і в кінці твору йдеться про кобзаря — народного співця. Як ти гадаєш, чи випадково поет обрав саме такий художній прийом? Охарактеризуй образ народного співця, розкажи про його роль у житті українців часів Тараса Шевченка.

9. Поміркуй, з якою метою поет згадує попередників Тараса Трясила — козацьких ватажків Северина Наливайка, Павлюга (Павлюка), що загинули за Україну.

10. Підготуйся до виразного й усвідомленого читання поеми „Тарасова ніч”. Визнач, з якою інтонацією та в якому темпі слід читати різні рядки твору, де робити паузи (тривалі й короткі), які слова вимовляти з більшою силою (бо на них падає логічний наголос). Дотримуйся правил читання віршів.

11. Підготуй усну розповідь про значення і роль кобзарів, бандуристів, лірників у житті українців.

12. Вибери з „Кобзаря” будь-який вірш і підготуйся до конкурсу на кращого читця творів Т. Шевченка.

На дозвіллі

Радимо прочитати українські народні перекази: „Де взялися запорожці”, „Хмельницький і Барабаш”.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.