Ліна Костенко (Народилася 1930 року) - Я І СВІТ

„Королевою української поезії” XX століття називають Ліну Костенко. Народилася поетеса в містечку Ржищеві в учительській сім'ї. Батьки були людьми високоосвіченими, порядними. Батько знав дванадцять мов, добре орієнтувався в усіх навчальних предметах і викладав їх у школі.

Коли дівчинці минуло шість років, сім'я переїхала до Києва. Тут застала її війна. „Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря...” — так згадувала поетеса про ті тяжкі роки. У Києві Ліна закінчила школу, навчалася в педагогічному інституті. У п'ятдесятих роках минулого століття з відзнакою закінчила Московський літературний інститут імені

О. М. Горького.

Писати вірші Ліна Костенко почала з дитинства, друкувати — з шістнадцяти років. У збірках поезій „Проміння землі”, „Вітрила”, „Мандрівки серця” виявився потужний поетичний талант письменниці.

На своєму літературному шляху Ліні Костенко довелося пережити майже п'ятнадцятирічне невизнання її як митця. Це був сумний період у житті поетеси зокрема і в історії української літератури взагалі. Але й тоді вона писала. Писала і складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, а шліфувала своє поетичне слово.

Поверненням Ліни Костенко була книжка поезій „Над берегами вічної ріки”, а потім з'явилася й „Маруся Чурай”. Вона вмить зникла з книгарень, хоч і вийшла стотисячним накладом!

За історичний роман у віршах „Маруся Чурай” і збірку поезій „Неповторність” письменниці було присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

Пише Ліна Костенко і для дітей. Саме для них поетеса видала збірку „Бузиновий цар”. Її герої незрадливі, довірливі діти сонця, що спраглими очима відкривають для себе великий світ, сповнений краси і таїни, радіють кожній щасливій миті свого життя.

У Літі Василівни талановита дочка. Оксана Пахльовська літературознавець, автор статей з проблем літератури Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів, автор збірки поезій „Долина храмів”. Напевно, саме вона успадкувала мамин поетичний хист.

Послухай розповідь про те, як усе починалося:

Ліна Костенко народилася на Київщині

Я — жниця довічна,

Працюю терпляче

За радість труда

І за тисячний сніп.

Ліна Костенко

Поміркуй, як ці слова

характеризують

поетесу.

Які вірші Ліни Костенко ти пам'ятаєш із початкової школи?

Стоїть у ружах золота колиска.

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалека і зблизька.

Початок є. Л слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

І ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари, не прив'язані до слова.

От просто так — пливуть собі іі пливуть.

Бо кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. Поезія вже є.

Зауваж

Ключовим у віршах поетеси є слово „любіть”. Добре, якби воно було і твоїм найважливішим життєвим компасом. Люби світ довкола себе — він прекрасний у великому і в малому. Через любов найкоротший шлях до пізнання.

І ще. Те, що ми зараз відкриваємо, — це лише доторк до поезії, бо поезію неможливо аналізувати. Поезію треба вміти слухати і читати. Намагайся виробити в собі це вміння.