Українська література 6 клас - О.М. Авраменко - Грамота 2006

Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) - Я І СВІТ

Яка вона, Ірина Жиленко? Невисокого зросту, з очима, веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій поблискує сивина. А ще — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, наївна і прозірлива, проста й оптимістична, як сама Поезія — такою знають її люди.

Рідне місто Ірини Володимирівни — Київ. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою в дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.

Перша книжка Ірини Жиленко — „Буковинські балади”, за нею — „Автопортрет у червоному”, „Вікно у сад”, „Останній вуличний шарманщик” та інші.

Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

Перші книжки — збірка нарисів „Буковинські балади” і для малят „Достигають колосочки” — з'явилися в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку „Вуличка мого дитинства”.

Чим цікава творчість Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів ужито 1059 разів. А ще письменниця дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах. Можливо, тому, що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна? На честь фіалок, своїх улюблених квітів, вона навіть створила літературний жанр „фіалки-вірші”.

І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає („І вулиця Микільсько-Ботанічна покотить вниз затрав'янілий брук...”), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

Ірина Жиленко народилася в Києві

Якось поетеса зізнавалася: „Усі мої емоції віддані саме місту, його соборам, бульварам, вітринам, кафе, моїй міській квартирі з улюбленими речами і нечисленними друзями”.

Чи знаєш ти, що...

Б. Чайковський, український письменник, писав про І. Жиленко: „Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, в гномів, у Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладе ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості”.